Рішення № 33489497, 20.08.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.08.2013р. Справа № 917/1375/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана", пров.Сумський, 9, смт.Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42304

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер", вул.Леніна, 78, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37301

про стягнення 10 000,00 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Заїка А.Г. дов. № 246/1 від 01.08.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 10 000,00 грн., за поставлений товар по договором купівлі-продажу № 178 від 06.12.2011 року.

20.08.2013 року за вхідним № 11741(канцелярії суду) представник позивача Зіїка А.Г подала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: світлокопії витягу з ЄДРПОУ серія АВ № 701419; статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владана"(зареєстрований 23.02.2000 року в сумській районній державній адміністрації за № 73); довідка АА № 832624 з ЄДР; свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи серія АОО № 605764; свідоцтво № 200104850 НБ 048588 про реєстрацію с/г підприємства як суб'єкта спеціалізованого режиму оподаткування податком на додану вартість; податкова накладна № 2/2 від 09.07.2012 року; податкова накладна № 11/2 від 24.07.2012 року; податкова накладна № 8/2 від 23.07.2012 року; податкова накладна № 14/2 від 27.06.2012 року; податкова накладна № 16/2 від 30.10.2012 року; Акт звірки взаємних розрахунків на 25.04.2013 року; довідку № 268 від 20.08.2013 року. Суд подане клопотання з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с.28-46).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання / повідомлений належним чином - пов.ф-119 від 11.07.13р. вручене 17.07.13р. а. с. 27 /, відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 11.07.2013 року про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів / в матеріалах справи - а.с. 3-14; 18-57/ для її розгляду по суті, а тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та за результатами оцінки поданих позивачем додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд встановив наступне:

06 грудня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР-МАЙСТЕР» (далі - ТОВ «СТАР-МАЙСТЕР») та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВЛАДАНА» (далі - ТОВ Агрофірма «ВЛАДАНА») був укладений договір №178 купівлі-продажі великої рогатої худоби, свиней, коней та іншої худоби (далі - Договір).

На виконання умов Договору купівлі-продажу №178 від 06.12.2011 року ТОВ Агрофірма «ВЛАДАНА» протягом 2012 року здійснило чотири поставки товару на користь ТОВ «СТАР-МАЙСТЕР» на загальну суму 48 974,48 грн.

На підставі Довіреності №375 від 09.07.2012 року ТОВ Агрофірма «ВЛАДАНА» поставило на користь ТОВ «СТАР-МАЙСТЕР» велику рогату худобу у кількості 3 голови, загальною живою вагою 1 203 кг на суму 10 757,95 грн., що підтверджується приймальною квитанцією серія АБ №067852 від 09.07.2012 року

Згідно з п. 2.3 договору, з врахуванням відстрочення оплати на 5 банківських днів з моменту передачі товару, оплата за товар, поставлений на користь ТОВ «СТАР-МАСТЕР» 09.07.2012 року повинна була здійснена не пізніше 17.07.2012 року.

В день отримання худоби в касу ТОВ Агрофірма «ВЛАДАНА» внесено доплату у сумі 757,95 грн.

На час розгляду справи по суті відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 10 000,00 грн. за поставлений 09.07.2012 року товар, строк оплати за якого сплинув 16.07.2012 року.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно з приписами ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази ( у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР-МАИСТЕР» (вул. Леніна, 78, м. Гадяч, Полтавська область, 37301, код ЄДРПОУ 37097839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ВЛАДАНА» (пров. Сумський, 9, смт. Степанівка, Сумський район, 42304, код ЄДРПОУ 30811304) заборгованість за поставлений товар у сумі 10 000,00 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.08.2013р.

Суддя О.Т. Іваницький