Ухвала суду № 33488479, 10.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 70671/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» (утворене внаслідок реорганізації ЗАТ «Гранд Маркет Груп») звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2010 року № 0001532302/0.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що працівниками Луцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «»Гранд Маркет Груп» з питань правових відносин з постачальниками: з Корпорацією «Альтіс Холдінг» за березень-квітень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за квітень-травень 2008 року, ТзОВ «ГІППО» за липень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2008 року, корпорацією «Альтіс Холдінг» за червень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2008 року, за наслідками якої складено акт № 8923/23-3/31398759 від 30.11.2010 року та винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001532302/0 від 13.12.2010 року.

Позивач не погодився з висновками, зробленими в акті перевірки та подав заперечення до Луцької ОДПІ. За результатами розгляду даних заперечень Луцька ОДПІ частково погодилась з ними в частині підтвердження сум бюджетного відшкодування за квітень 2008 року в сумі 276947 грн. і травень 2008 року в сумі 186704 грн.

На підставі даного акту та з врахуванням розглянутих заперечень відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0001532302/0 від 13.12.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 253 488,00 грн. (за серпень 2008 року - 297 902,00 грн., за листопад 2008 року - 955 586,00 грн.

В подальшому позивач оскаржував податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Однак за результатами розгляду податкові повідомлення- рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Вважає, що підприємством не було порушено вимоги пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому бюджетне відшкодування заявлено відповідно до норм чинного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0001532302/0 від 13.12.2010 року.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від'ємного значення сум ПДВ від отриманих відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обов'язок податкового органу надати висновок із зазначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшклодування сумі, заявленій у податковій декларації (частина 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що перевіркою не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у деклараціях.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процессуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що в акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Континент-Трейд», згідно договору оренди об'єкта нерухомості від 01.01.2008 р. №129-07, здійснило поліпшення орендованих приміщень на суму 1787413,87 грн., в т.ч. ПДВ - 297902,31 грн. Закрите акціонерне товариство «Гранд Маркет Груп» у липні 2008 року провело оплату виконаних робіт, податок на додану вартість з якої в сумі 297902,00 грн. включило у серпні 2008 року до відшкодування з бюджету.

Для підтвердження правомірності заявлених ЗАТ «Гранд Маркет Груп» сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету, Луцькою ОДПІ направлено запит ТзОВ «Континент-Трейд» (лист від 16.04.2009 року №2002/10/23-512) про підтвердження взаємовідносин з ТзОВ «Гранд Маркет Груп".

ТзОВ «Континент-Трейд» листами від 13.05.2009 року №10 і від 10.11.2010 р. №10/11/10 повідомило Луцьку ОДПІ про те, що у наданні ЗАТ «Гранд Маркет Груп» послуг з поліпшення орендованого майна на суму 1787413,87 грн., в т.ч. ПДВ - 297902.31 грн. (податкова накладна від 31.07.2008 р. №3313) воно виступає у ролі посередника, а безпосереднім виконавцем робіт є ТОВ «Гіппо», яке на виконані роботи надало ТзОВ «Континент-Трейд» податкову накладну від 02.08.2006 р. №2941 на суму 1793049.22 грн.. в т.ч. ПДВ - 298841,54 грн.

На запит Луцької ОДПІ від 21.07.2010 року №14264/10/23-312 ТОВ «Гіппо» повідомило, що враховуючи 3-х річний термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів, податкової звітності та іншої документації, необхідних документів надати не може.

На повторний запит від 12.11.2010 р. №27008/10/23-307 ТОВ «Гіппо» надало витяг з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2006 року та акт звірки по контрагенту ТзОВ «Континент-Трейд», згідно яких встановлено, що у серпні 2006 року до виданих податкових накладних включено податкову накладну від 02.08.2006 року №2941 на суму 1793049,22 грн., в т.ч. ПДВ - 298841,54 грн.

Відсутність на час проведення перевірки інформації про те, що ТОВ «Гіппо» є безпосереднім виконавцем робіт по поліпшенню орендованого приміщення або посередником у їх виконанні не дає можливості підтвердити платнику суму податку на додану вартість, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з надмірною його сплатою.

Перевіркою, з посиланням на пункт 1.8 статті 1 та підпункт 7.7.2 «а» пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено заявлений у декларації за серпень 2008 року до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 297 902,00 грн. по постачальнику другої ланки - ТОВ «Гіппо».

Крім того, у вересні 2008 року ЗАТ «Гранд Маркет Груп» отримано від ПП ВКФ «Кристина» металоконструкції і постачальником металоконструкцій для ПП ВКФ «Кристина» була корпорація «Альтіс Холдинг». Однак, на час проведення перевірки не досліджено постачальників конструкцій по ланцюгу до їх виробника.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ в період з 24.11.2010 року по 25.11.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Гранд Маркет Груп» з питань правових відносин з постачальниками: 1-ої ланки Корпорація «Альтіс Холдінг» за березень-квітень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за квітень-травень 2008 року; 2-ої ланки ТзОВ «ГІППО» за липень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2008 року; 2-ої ланки Корпорація «Альтіс Холдінг» за червень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за листопад 2008 року, за наслідками якої складено акт № 8923/23-3/31398759 від 30.11.2010 року.

З акту перевірки видно, що позивачем порушено п. 1.8 ст. 1, п/п 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1717139 грн., в тому числі за квітень 2008 року - 276947 грн.; за травень 2008 року - 186704 грн.; за серпень 2008 року - 297902 грн.; за листопад 2008 року - 955586 грн. Луцька ОДПІ не підтверджує суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, оскільки неможливо підтвердити суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою ПДВ по ланцюгу до виробника.

На підставі акту перевірки та з врахуванням розглянутих заперечень відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001532302/0 від 13.12.2010 року, що оскаржувалось в адміністративному порядку. Однак, за результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Встановлено, що 01.01.2008 року між ЗАТ «Гранд Маркет Груп» (орендодавець) та ТзОВ «Континент-Трейд» (орендарем) було укладено договір оренди об'єкту нерухомості № 129-07, відповідно до якого були виконані поліпшення орендованого майна на суму 1 787 413,87 грн., в тому числі ПДВ - 297 902,31 грн. 31 липня 2008 року позивачем було проведено оплату в розмірі 1787413,87 грн., що відповідно відображено в податковому обліку (податкова накладна № 3313 від 31.07.2008 року та в бухгалтерському обліку підприємства), що стверджується видатковою накладною №36 від 31.07.2008 року. Відповідно, суму ПДВ в розмірі 297 902,31 грн. включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року.

2 червня 2008 року Закритим акціонерним товариством «Гранд Маркет Груп» було укладено договір №08/05-30 з ПП ВКФ «Кристина» на придбання будівельних матеріалів та здійснено оплату металоконструкцій на суму 10010000 грн., в тому числі ПДВ 1668333,33 грн. Виписано податкова накладна № 6 від 03.06.2008 року. Згідно даного договору ПП ВКФ «Кристина» поставило позивачу металоконструкції на суму 5733513,95 грн., в тому числі ПДВ - 955585,66 грн. (видаткова накладна № 4 від 18.09.2008 року). Відтак, суму ПДВ в розмірі 955585,66 грн. включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року.

Факт придбання відповідних товарів (послуг) підтверджується належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками, що підтверджують оплату по даним договорам. Позивачем представлено специфікацію № 1 виконаних робіт з поліпшення орендованих приміщень, що є додатком до додаткової угоди від 30.07.2008 року до договору оренди об'єкта нерухомості № 129-07 від 01.01.2008 року та дефектний акт від 02.01.2008 року.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пунктом 7.7 статті 7, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуваннк підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактичне сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому період постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступною податкового періоду.

Сума податку на додану вартість, що заявлена до відшкодування з бюджету у серпні 2008 року в розмірі - 297902,31 грн. та листопаді 2008 року - 955585,66 грн. була сплачена позивачем у складі оплати вартості поставлених товарів і послуг згідно вищевказаних договорів, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на відшкодування від'ємного значення сум ПДВ від отриманих відповідей на запити щодо сплати ПДВ контрагентами по ланцюгу до виробника, а передбачає обовязок податкового органу надати висновок із зазначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, якщо при перевірці не виявлено невідповідності суми бюджетного відшклодування сумі, заявленій у податковій декларації (частина 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 липня 2011 року у справі №2а/0370/1828/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Маркет Груп» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В.Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.09.2013 року.