Ухвала суду № 33488478, 12.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 р.Справа № 1570/4398/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні першої інстанції позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмові пояснення та на надані докази.

Представник відповідача в судовому засіданні першої інстанції заявлений адміністративний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Суд першої інстанції своєю постановою від 01 березня 2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000087171 від 26.06.2012 року.

В решті позовних вимог - відмовив.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5, позивач) зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.02.2007 року за №25560000000054540, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №114 від 30.01.2012 року, направлення на перевірку №251/17-1 від 28.02.2012 року згідно зі ст.77, ст.82 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС Колесніковою Інною Миколаївною проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 у період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС складено акт №200/17-1/НОМЕР_1 від 20.03.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту на суму 77678,37 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000015171, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 77679,00 грн. - за основним платежем та на 19419,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

13.04.2012 року позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість і винесеним податковим повідомленням-рішенням, скористався досудовим порядком оскарження, подавши скаргу до Державної податкової служби в Одеській області за №13/1-04-12, за результатом розгляду якої Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.06.2012 року за № 14371/Б/10-2008, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 06.04.2012 року №0000015171 в частині застосованої фінансової санкції за червень 2011 року в сумі 7032,25 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ФОП ОСОБА_5 у цій частині - без задоволення.

На підставі акту перевірки №200/17-1/НОМЕР_1 від 20.03.2012 року та згідно рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №14371/Б/10-2008 від 08.06.2012 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року №0000087171, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 77679,00 грн. - за основним платежем та на 12387,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової служби в Одеській області за результатами розгляду первинної скарги, позивач звернувся до Державної податкової служби України з повторною скаргою від 19.06.2012 року та доповненнями до неї від 03.07.2012 року на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 06.04.2012 року №0000015171.

06.07.2012 року за № 15669/Б/10-2315 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, відповідно до якого Державна податкова служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 06 квітня 2012 року №0000015171 про сплату податку на додану вартість і застосованої штрафної санкції (з урахуванням рішення ДПС в Одеській області від 08.06.2012 року №14371/Б/10-2008) та рішення ДПС в Одеській області від 08 червня 2012 року №14371/Б/10-2008, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що відповідач посилається на відомості, зазначені в акті перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 14.11.2011 року №1812/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року».

Так, в п.3.5.2 «Податковий кредит» акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС зазначено, що в ході перевірки ПП «Арикон» встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Арикон» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ПП «Арикон» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності. Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «Арикон» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення платником податкових зобов'язань; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Арикон» з покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188 ПК України.

Враховуючи викладене, вбачається, що в акті перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зазначено, що усі операції купівлі-продажу ПП «Арикон» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками акту перевірки відповідача, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з його контрагентом, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, оскільки.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за КВЕД є, зокрема, 51.32.0 - оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами. З метою здійснення своєї безпосередньої господарської діяльності, ФОП ОСОБА_5 (покупець) уклав із ПП «Арикон» (продавець) договір на поставку продовольчих товарів №06/11 від 06.06.2011 року, згідно умов якого Продавець приймає на себе зобов'язання поставляти Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари в асортименті і в кількості, передбаченими накладними, які є невід'ємною частиною договору. Оплата товару проводиться в гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на протязі 15 банківських днів з моменту отримання товару чи внесення готівкою грошових коштів в касу Продавця. Покупець приймає товар за якістю і кількістю в момент поставки у присутності представника Продавця, що підтверджується підписом на товарних накладних. Покупець зобов'язується зберігати товар у відповідності з умовами, вказаними у посвідченні на якість. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Передача товару від ПП «Арикон» до ФОП ОСОБА_5 за вказаним договором підтверджується відповідними видатковими накладними за червень 2011 року, та за липень 2011 року, які підписані уповноваженими представниками сторін; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за червень 2011 року, за липень 2011 року.

В матеріалах справи містяться копії належним чином завірених податкових накладних за червень 2011 року, за липень 2011 року, отриманих від постачальника товару - ПП «Арикон», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з постачання товару та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до договору на всю кількість товару, що поміж іншого, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Суму податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року та за липень 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень 2011 року та за червень 2011 року та додатками №5 до них.

З вказаних первинних документів вбачається, що позивач придбав у його контрагента продукцію (яловичину у крупних шматках без кісток, шпінт свинини, м'якоть м'яса свинини охолодженого, печінку яловичу).

Крім того, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що ветеринарні довідки на м'ясо, видані ФОП «ОСОБА_8», та завірені провідним лікарем-ветсанекспертом ОСОБА_7 також свідчать про те, що позивачем у ПП «Арикон» була придбана м'ясна продукція, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ветеринарну медицину" ветеринарна довідка віднесена до ветеринарних документів і є документом дозвільного характеру, який визначається як разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини або ліцензованим лікарем ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

Відповідно до пункту 4.5 Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 01.09.2000 N 45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2000 N 760/4981), суб'єкт господарювання реалізовує лише ту продукцію тваринного походження, яка вироблена під безпосереднім державним ветеринарно-санітарним наглядом та контролем і дозволена спеціалістами державної ветеринарно-санітарної медицини для реалізації, про що оформляються відповідні документи (ветеринарно-санітарні свідоцтва, довідки тощо), які засвідчують її якість та безпеку.

Таким чином, як вбачається з викладеного, саме придбаний позивачем у ПП «Арикон» товар пройшов ветеринарний огляд за місцем розташування потужностей - низькотемпературного холодильного приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, з проведенням обвалки цього м'яса ОСОБА_8 з видачею відповідних документів, які підтверджують безпечність і якість товару, що свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської діяльності з придбання у ПП «Арикон» м'яса та м'ясопродуктів і їх подальше використання в господарській діяльності позивача шляхом реалізації ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» з метою отримання ним прибутку.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи містяться податкові декларації та податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством, які підтверджують обґрунтованість віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період,.

Судом першої інстанції встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців ПП «Арикон», на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Арикон», відносно контрагента позивача не вносилось жодних записів щодо відсутності вказаного контрагента за своїм місцезнаходженням.

У відповідності до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів та послуг, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мало статус платника податку на додану вартість.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені між позивачем та ПП «Арикон» мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків є необґрунтованими, оскільки договір поставки укладений в письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується відповідними видатковими накладними, здійснення господарських операцій контрагентом підтверджується виданими податковими накладними, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (надалі - Порядок).

Відповідно до п.п. 4,5,6 розд. 1 цього Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп.5.2 п.5 розділу ІІ Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Проте, в порушення вищезазначених вимог Порядку, в акті перевірки відсутнє посилання на вид господарської діяльності та господарської операції, на підставі якої встановлено завищення позивачем податкового кредиту, не вказано всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень, відсутні посилання на первинні документи, або інші документи щодо здійсненої господарської операції, за наслідком якої встановлені порушення.

Щодо обґрунтованості заявленої позовної вимоги ФОП ОСОБА_5 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000015171 від 06.04.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

За наслідками розгляду скарг позивача, поданих в порядку адміністративного оскарження про скасування податкового повідомлення-рішення №0000015171 від 06.04.2012 року, Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.06.2012 року за № 14371/Б/10-2008, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 06.04.2012 року №0000015171 в частині застосованої фінансової санкції за червень 2011 року в сумі 7032,25 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

При цьому, в результаті остаточного зменшення суми грошового зобов'язання відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року №0000087171, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 77679,00 грн. - за основним платежем та на 12387,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Статтею 60 Податкового Кодексу України передбачений порядок відкликання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень визначено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985 (далі - Порядок №985).

Відповідно до п. 3.4. Порядку №985, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Враховуючи зазначене, вбачається, що оскільки за наслідками розгляду скарг ФОП ОСОБА_5 в адміністративному порядку оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000015171 від 06.04.2012 року скасовано в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012 року №0000087171, то податкове повідомлення-рішення №0000015171 від 06.04.2012 року вважається відкликаним в силу вимог пп.60.1.3 п.60.1 ст.60 ПК України та п.п.5.1 та 5.3 розділу V Порядку №985.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню шляхом скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000087171 від 26.06.2012 року, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає, у зв'язку із безпідставністю позовних вимог в цій частині.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан