Постанова № 33487879, 03.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа № 805/11700/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 658,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 658,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 658,60 грн., яка утворилася в результаті несплати самостійно визначеної платником суми єдиного податку згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Оскільки відповідачем самостійно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби просили суд стягнути зазначену суми боргу у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2013 року відкрито провадження у справі, яку призначено до судового засідання.

У судове засідання сторони не з'явилися з невідомих суду причин.

03.09.2013 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач про місце, дату і час судового засідання повідомлявся належним чином, з дотриманням вимог ст.ст. 33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою про його отримання. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи у відсутності відповідача до суду не надходило. Також суду не було надано заперечень проти позову або заяви про визнання позову.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 13.04.2011 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку в податковому органі як платник податків з 14.04.2011 року за № 296.

Відповідно до заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 01.07.2012 року відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, вид діяльності відповідача - виробництво хліба, хлібобулочних виробів, роздрібна торгівля з лотків та ринках іншими товарами (група 2 або ставка у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати 20 %).

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 658,60 грн., який утворився внаслідок несплати самостійно визначеної суму єдиного податку до бюджету.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно п. 293.1. ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2. ст. 293 кодексу).

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4. ст. 295 кодексу).

В порушення вищенаведених правових норм, відповідачем до бюджету не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання самостійно визначеного платником згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялася податкова вимога форми «Ф» від 25.12.2012 р. № 168 на суму 429, 20 грн., яка отримана 29.12.2012 року, про що свідчить особистий підпис позивача.

Відомостей щодо оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Також, 28.12.2012 року податковим органом було прийнято рішення № 37 про опис майна у податкову заставу.

З метою виявлення майна фізичної особи - підприємця, податковим органом направлено запити до відповідних органів, які здійснюють реєстрацію об'єктів права власності.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.02.2013 р. № 389798, відомостей про наявність нерухомого майна відносно відповідача немає.

Відповідно довідки ВРЕР м. Красноармійськ від 18.01.2013 р. № 9/14-88 за відповідачем автомототранспорт не зареєстровано.

Відповідно до довідки Держкомзему від 17.01.2013 р. № 25/01-38, земельних ділянок, що знаходяться у власності або користуванні відповідача, не значиться.

Проте, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкової заборгованості, не призвели до її погашення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи недоїмка відповідача з єдиного податку з фізичних осіб становить 658,60 грн., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 658,60 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 658,60 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до місцевого бюджету (р/р 31518970700070 - єдиний податок, отримувач: місцевий бюджет, код ЄДОПОУ 37791274, банк одержувача - УК у Донецькій області, МФО 834016) суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 658 (шістсот п'ятдесят вісім) грн. 60 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 03 версеня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.