Рішення № 33487397, 11.09.2013, Роздільнянський районний суд Одеської області

Справа № 511/1519/13-ц

Номер провадження : 2/511/670/13

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

при секретарі - Ніколас С.О.,

представника відповідача Міхова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Єгорівського комунального господарства про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди за затримку у виплаті заробітної плати,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 в червні 2013 року звернувся в суд з позовом до Єгорівського комунального господарства про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 19200 грн та в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди в зв»язку з порушенням трудових прав 30000 грн. Зазначав, що він перебував в трудових відносинах з Єгорівським комунальним господарством , 30 січня 2012 року його було звільнено з роботи за ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні з роботи йому не виплатили заробітну плату, розмір якої складав 6490,20 грн. Остаточний розрахунок при звільненні він отримав лише 3 червня 2013 року. Тому просив за весь час затримки розрахунку з дати звільнення по день її виплати стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 19200 грн, а також 30000 завданої йому порушенням трудових прав моральної шкоди , так як було порушено його нормальні життєві зв»язки, перенесено моральні страждання в зв»язку з неможливістю утримувати себе та сім»ю.

Відповідач Єгорівське комунальне господарство позов не визнали. Представник відповідача суду пояснив, що на момент звільнення ОСОБА_2 змінилося керівництво підприємства та було втрачено документи по нарахуванню заробітної плати. Лише в червні 2012 року актом перевірки інспекції по державному нагляду за дотриманням трудового законодавства , було визначено розмір заборгованості підприємства перед позивачем по заробітній платі в розмірі 6490,20 грн . Однак згідно наявних документів на підприємстві борг по заробітній платі перед ОСОБА_2 був менший на 200 грн. Тому згідно графіка погашення заборгованості ОСОБА_2 було виплачено заборгованість повністю в грудні 2012 року, за винятком 200 грн, з якими підприємство не погоджувалося . Тому ця сума грошів стала предметом судового розгляду , судом було винесено рішення на користь ОСОБА_2 та стягнено кошти в квітні 2013 року . Підприємство виплатило останні 200 грн в червні 2013 року. Дані обставини свідчать про наявність спору по заробітній платі між підприємством та працівником , а тому виплата вказаної суми була проведена тільки після винесення судового рішення. Тому представник просив при визначенні періоду , за який підлягає стягненню середній заробіток урахувати вказані обставини та при визначенні суми боргу врахувати істотність суми заборгованості порівняно з середнім заробітком. Також просив відмовити в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди , так як відсутні будь-які правові підстави для її стягнення.

Суд , заслухавши пояснення позивача, відповідача, їх представників, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 25 травня 2011 року перебував в трудових відносинах з Єгорівським комунальним підприємством.(а.с.5)

30 січня 2012 року наказом №7 його було звільнено з роботи за ст.36 п.1 КЗпП України за згодою сторін.(а.с.68)

У відповідності зі ст.116 КЗоТ України, п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, якщо працівник не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності до ст.117 КЗпП України у випадку невиплати по вині власника підприємства належних працівникові сум в установлені ст.116 КЗпП України строки, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. У разі наявності спору , в усякому випадку власник або уповноважений ним орган повинен виплатити неоспорювану ним суму.

Остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_2 проведено не було.

Згідно довідки Єгорівського комунального господарства від 06.09.2012 року , виданої на підставі акту перевірки інспектора Державної територіальної інспекції з питань праці в Одеській області від 08.06.2012 року (а.с.42), заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_2 складає 6490,20 грн. Для погашення заборгованості був складений графік погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства .(а.с.8)

Судом встановлено, що ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі виплачувалась частками , а саме 400 грн сплачено в вересні 2012 року (вид.к/о від 06.09.2012 року), 200 грн в жовтні 2012 року (вид.к/о від 25.10.2012 року), 400 грн в вересні ( видатк. к/о від 09.2012 року), 5232,76 грн в грудні 2012 року (вид. к/о від 28 грудня 2012 року).(а.с.59-62)

Саме ця сума боргу встановлена по відомостям про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 в сумі 6232,76 грн і цю суму підприємство не оспорювало .

Таким чином остання неоспорювана сума боргу була виплачена саме 28 грудня 2012 року .(а.с.62)

Однак із заявленою сумою 6490,20 грн підприємство не погодилось, тому відносно суми заборгованості в розмірі 200 грн між сторонами виник спір .

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2013 року ,прийнятим на користь ОСОБА_2, з відповідача було стягнено заборгованість по заробітній платі в сумі 200 грн .(а.с.18)

Остаточна сума боргу 200 грн була виплачена позивачу 3 червня 2013 року.

Судом повно і достовірно встановлено, що мало місце порушення трудових прав позивача на отримання заробітної плати за виконану роботу в день звільнення з підприємства, а тому суд вважає можливим застосувати ст. 117 КЗпП України щодо притягнення підприємства до відповідальності за затримку в проведенні розрахунку по вині підприємства у вигляді виплати працівнику заробітної плати за час затримки розрахунку.

Має місце затримка розрахунку при звільненні по день звернення до суду - 492 дні.

Середній заробіток ОСОБА_2 за останніх два повних місяці, передуючих звільненню складає 2400 грн. (а.с.64-66)

Середньоденний заробіток складає - 39,34 грн .(2400 : 61 = 39,34 грн).

Середній заробіток за 492 дні з 31 січня 2012 року по 3 червня 2013 року затримки розрахунку складає 19355, 28 грн.(39,34 х492=19355 , 28 грн).

Відповідно до п.20 Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частку , яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком та інших конкретних обставин справи .

По даній справі суд вважає за необхідне застосувати принцип співмірності при визначенню розміру відшкодування ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, приймаючи до уваги той факт, що фактично заборгованість по заробітній платі була виплачена ОСОБА_2 саме 28 грудня 2012 року , відповідач є комунальним підприємством і не є прибутковою організацією , заборгованість по заробітній платі в розмірі 200 грн, яка була не виплачена з 28 грудня 2012 року по 3 червня 2013 року , є незначною .

Зменшення заборгованості провести шляхом зменшення періоду заборгованості до 332 дня за період з 31 січня 2012 року по 28 грудня 2012 року , і визначити суму відшкодування в розмірі 13060 грн,( 332 х 39,34=13060грн) , яку належить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2

Відповідно до ст.237-1КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі , якщо порушення його законних прав привело до моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що порушенням трудових прав ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди , так як майже рік він вимушений був тривалий час захищати свої права в судових інстанціях, що потребувало від нього додаткових зусиль , а також привело його моральних страждань, так як за відпрацьований ним час та виконану роботу він не отримав відповідну винагороду.

Суд вважає, що з Єгорівського комунального господарства на користь позивача належить стягнути 1500 грн заподіяної порушенням трудових прав моральної шкоди , так як існують правові підстави для часткового задоволення позову .

На підставі викладеного, ст., 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.10,11, 209,212,214-215 ЦПК України.

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Єгорівського комунального господарства про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди за затримку у виплаті заробітної плати, - задовольнити частково.

Стягнути з Єгорівського комунального господарства ( с.Єгорівка Роздільнянського району Одеської області , код 31506064) на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі при звільненні в сумі 13060 грн.

Стягнути з Єгорівського комунального господарства ( с.Єгорівка Роздільнянського району Одеської області , код 31506064) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 1500 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Єгорівського комунального господарства ( с.Єгорівка Роздільнянського району Одеської області , код 31506064) на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ж. В. Теренчук