Ухвала суду № 33486365, 05.09.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8207/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/1027/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 52

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Щавурської Н.Б.

суддів - Гурзеля І. В., Фащевської Н. Є.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю сторін - представників апелянта ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні про скасування наказу та поновленні на роботі,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні про скасування наказу № 169 від 15 квітня 2013 року про переведення її з посади завідуючої відділенням відновного лікування № 1 на посаду лікаря-педіатра та поновлення на посаді завідуючої відділення реабілітації та відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 15 квітня 2013 року згідно вищевказаного наказу її з посади завідуючої відділення незаконно переведено на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування з окладом згідно штатного розпису. Внаслідок переведення змінились її функціональні обов'язки та посадовий оклад. Згоди на переведення на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування вона не давала, з рекомендаціями комісії від 27.03.2013 року щодо розгляду кандидатур на призначення завідуючого відділення реабілітації та відновного лікування її не ознайомили. Про зміну істотних умов праці повідомлена не була. Наказом № 46 від 28.01.2013 року, що передбачав реорганізацію відділень відновного лікування № 1 та № 2, скорочення посади завідувача відділення не передбачено, відповідні зміни в штатний розпис не внесено.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2013 року задоволено в повному обсязі.

Скасовано наказ Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні № 169 від 15 квітня 2013 року про переведення ОСОБА_3 завідувача відділення відновного лікування №1 на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування поліклініки з 15.04.2013 року з окладом згідно штатного розпису.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача відділення реабілітації та відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді завідувача відділення реабілітації та відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, при розгляді справи місцевим судом не враховано ряд обставин, які мають значення для справи, і зокрема, що в даному випадку мало переміщення, а не переведення позивача на іншу посаду, яке було проведено адміністрацією лікарні у відповідності до вимог ч.3 ст.32 КзпП; наявність актів про суттєві недоліки в роботі ОСОБА_3 за час перебування на посаді завідувача відділення відновного лікування № 1. Також порушено вимоги матеріального та процесуального права в частині поновлення відповідача на посаді, якої раніше вона не обіймала.

У судовому засіданні представники апелянта ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що мало місце переведення ОСОБА_3 із посади завідувача відділення відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні на посаду лікаря-педіатра, що відповідно до діючого трудового законодавства України є неправомірним, оскільки здійснене без згоди позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції як такими, що відповідають обставинам справи та грунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Так, судом установлено, що з 15.11.1989 року ОСОБА_3 працювала на посаді завідуючої відділенням відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні.

З 2.01.2009 року в лікарні було введено в дію відділення відновного лікування № 2, а відділення відновного лікування, яке очолювала ОСОБА_3, перейменовано у відділення відновного лікування № 1. Посада завідуючої відділенні відновного лікування № 2 штатним розписом не була передбачена (а.с.11, 176).

28.01.2013 року головним лікарем Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні в межах його повноважень видано наказ про реорганізацію відділення відновного лікування № 1 та відділення відновного лікування № 2, і зокрема ліквідацію цих двох відділень з 01.04.2013 року та відкриття відділення реабілітації та відновного лікування з проведенням перереєстрації ставок у межах відповідних посад та затвердженням штатного розпису в кількості 51,75 ставки (а.с.12-15).

Даним наказом, зокрема, перереєстровано 1.0 ставки завідувача відділення відновного лікування №1 на 1.0 ставки завідувача відділення реабілітації та відновного лікування.

Наказом головного лікаря Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні № 169 від 15.04.2013 року ОСОБА_3, завідувача відділення відновного лікування №1, переведено на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування поліклініки з 15.04.2012 року з окладом згідно штатного розпису. З даним наказом ОСОБА_3 ознайомлена, про що розписалась, одночасно вказавши, що з переведенням не згідна (а.с.16).

01.04.2013 року ОСОБА_6 призначено виконувачем обов'язків завідувача відділення реабілітації та відновного лікування поліклініки, а в подальшому, після переведення 15.04.2013 року завідувача відділення відновного лікування № 1 ОСОБА_3 на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування поліклініки, ОСОБА_6 з 15.04.2013 року призначено завідувачем вказаного відділення.

Із довідки Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні № 372 від 22.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працює на посаді лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні. Її посадовий оклад станом на 15.04.2013 року складає 2514,20 грн., до 15.04.2013 року посадовий оклад складав 3142,75 грн. (а.с.17).

Крім цього, як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, і що стверджується відповідними штатними розписами відділення відновного лікування № 1 та відділення відновного лікування № 2, які існували до проведення так званої реорганізації (створення єдиного відділення реабілітації та відновного лікування), дані відділення налічували відповідно 33,75 та 18 штатних одиниць, а всього - 51,75 штатних одиниць (а.с.178-181).

Таку ж кількість штатних одиниць - 51,75 налічує новостворене відділення реабілітації та відновного лікування (а.с.181-183).

Факт відсутності скорочення штатів (посад) не заперечили у судовому засіданні й представники апелянта.

У відповідності до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до положень ст. 32 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.31 своєї постанови № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва. Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

З врахуванням вищевказаних вимог закону та роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму, обгрунтованими і такими, що зроблені з врахуванням матеріалів справи, є висновки суду першої інстанції, що в даному випадку мало місце недодержання роботодавцем порядку та умов переведення працівника на іншу посаду, а саме, - незаконне без згоди позивача переведення її з посади завідувача відділення відновного лікування № 1 на посаду лікаря-педіатра відділення реабілітації та відновного лікування, в зв'язку з чим відповідний наказ підлягає скасуванню.

При цьому, висновки суду першої інстанції в частині недоведеності відповідачем факту наявності змін в організації виробництва і праці, на думку колегії суддів, при вирішенні даного спору не мають жодного правового значення, оскільки зміна істотних умов праці, виходячи зі змісту ч.3 ст.32 КЗпП допускається лише в межах однієї спеціальності, кваліфікації чи посади, що характерно для переміщення (якого в даному випадку не було). Матеріалами справи встановлено, що мав місце факт переведення ОСОБА_3 на іншу посаду, не обумовлену трудовим договором, оскільки відбулось звільнення позивача з ініціативи власника з адміністративної посади (завідуючої відділенням), яку вона обіймала, та переведено на іншу посаду (лікаря-педіатра) без її згоди і за відсутності будь-яких даних про те, що мало місце скорочення штатів, і зокрема вказаної посади..

При цьому доводи апелянта в частині невідповідності вимогам закону поновлення позивача на посаді завідуючої новоствореного відділення реабілітації та відновного лікування, яку вона раніше не займала, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки, при створенні в Тернопільській міській дитячій комунальній лікарні замість двох відділень відновного лікування одного (об'єднаного) відділення, скорочення будь-яких посад не відбулося; адміністративна посада завідуючої відділенням, яку займала позивач до реорганізації у відділенні відновного лікування № 1 збереглася у новоствореному відділенні, яке змінило лише свою назву і взяло на себе виконання функцій обох раніше існуючих відділень.

Твердження апелянта в частині неврахування судом першої інстанції наданих відповідачем актів щодо наявності недоліків у роботі ОСОБА_3 за час перебування на посаді завідувача відділення відновного лікування № 1 є безпідставними, і як такі, що не мають відношення до предмету доказування при вирішенні даного спору (оскільки позивачем не оскаржуються накази адміністрації про застосування до неї заходів дисциплінарного впливу за порушення трудової дисципліни), колегією суддів також до уваги не приймаються.

У відповідності до ст.308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2013 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313 ч.1, 314 ч.1 п.1; 315 ч.ч.1,2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська