Рішення № 33485611, 14.03.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/13171/2012

Провадження № 2/520/683/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

при секретарі Зозулянському Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до територіальної громади в особі Одеської міської ради,

третя особа ОСОБА_2

про повернення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна, в якому просить витребувати від Одеської міської ради котедж № VІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його ОСОБА_1, та стягнути з територіальної громади в особі Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір.

Позивач посилається на те, що йому на підставі свідоцтва про право власності на котедж № VІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 25 червня 2008 року належить зазначений котедж.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 20 травня 2010р. між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 15 квітня 2010р. №903, з однієї строни, та Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, з другої сторони, було підписано договір дарування котеджу №VI за адресою: АДРЕСА_1. Спірний договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за № 1039.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, та до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 209 ЦК України встановлено, що нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам ст. 203 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 2 ст. 377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Частиною 6 ст. 120 ЗК України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до договору дарування котеджу від 20 травня 2010р. №1039 його текст не містить умови переходу права власності на земельну ділянку під та навколо котеджу, інформацію про розмір та кадастровий номер цієї земельної ділянки, зазначення яких у договорі відчуження житлових будинків є істотною умовою договору.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунком 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Суд погоджується з доводами позивача, що договір дарування котеджу від 20 травня 2010 року №1039 на підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України є неукладеним, оскільки не містить усі істотні умови договору, а саме розмір та кадастровий номер земельної ділянки під котеджем та навколо нього.

У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року , наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як встановлено судом Територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради володіє спірним котеджем на підставі договору дарування, що є неукладеним, тобто без достатніх правових підстав, тому суд вважає правомірною вимогу ОСОБА_1 щодо повернення котеджу у свою власність від Територіальної громади міста Одеси.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 53 Закону України «Про нотаріат» про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дії після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається.

У відповідності до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про нотаріат» у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

Суд розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч.3, 213 - 215, 224 - 228, 294 ЦПК України ст. 121 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 116, 125, 126, ч. 1 ст. 153 ЗК України, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 387 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна - задовольнити.

Витребувати від Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради котедж №VI за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 87,6кв.м., загальною площею 296,5кв.м, та повернути його ОСОБА_1.

Скасувати нотаріальний запис про реєстрацію договору дарування котеджа №VI за адресою: АДРЕСА_1 зроблений 20.05.2010р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_3 за №1039.

Скасувати державну реєстрацію права власності Територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на котедж №VI за адресою: АДРЕСА_1

Це рішення є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції та видачі свідоцтва про право власності за ОСОБА_1.

Рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення позивачем може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Салтан Л. В.