Рішення № 33484493, 09.09.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 118/5625/12

Провадження № 2/116/31/13

09.09.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Скворцовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Скворцовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності. Позовні вимоги мотивує тим, що їй на праві спільної часткової власності належить 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6, що є незначною часткою, яка не підлягає виділу в натурі, оскільки житлові, господарські та побутові будівлі, які розташовані на ділянці перемежовуються між собою, що виключає можливість безперешкодного користування своєю часткою кожному із співвласників. Крім того, враховуючи, що на даний час спільне майно після пожежі, яка мала місце 4 квітня 2010 року, перебуває у майже зруйнованому стані - знищено дах житлового будинку, внутрішнє оздоблення, зруйнована стеля та підлога, у будинку зберігається стійкий запах диму, якій унеможливлює проживання в ньому без проведення капітального ремонту. Співвласники домоволодіння не мають коштів на відновлення пошкоджених будівель. Спільне користування майном неможливо, а припинення права власності на зазначені частки домоволодіння не завдасть істотної шкоди відповідачам та членам їх родини. Відповідачка ОСОБА_3 проживає разом із чоловіком у належній йому квартирі в м. Сімферополі, а ОСОБА_2 мешкає разом чоловіком у своєму будинку в АДРЕСА_2. На підставі викладеного просить припинити право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1, припинити право ОСОБА_3, ОСОБА_2 на 1/ 6 частку зазначеного домоволодіння та визнати за нею (ОСОБА_1) право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному об'ємі.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, зазначивши, що проживає в однокімнатній квартирі площею 16, 7 кв. м разом із чоловіком, малолітнім сином та свекрухою, яка є власницею зазначеної квартири, і не має іншого житла, у зв'язку з чим позбавлення її (ОСОБА_3) частки у будинку АДРЕСА_1 завдасть значної шкоди, а визначена експертом вартість належної їй частки є дуже заниженою і не вирішить житлових питань. Окрім цього при проведенні експертизи поза увагою залишилася вартість самовільних будівель та земельної ділянки площею 0, 25 га, яка за рішенням Скворцовської сільської ради від 26 грудня 1997 року була приватизована їх дідом ОСОБА_4 Однак позивачка ОСОБА_1 не бажає та усіляко перешкоджає їй в оформленні права власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, зазначивши, що визначена експертом вартість належної їй частки у будинку АДРЕСА_1 є дуже заниженою та припинення права власності на зазначену частку позбавить її права на земельну ділянку площею 0, 25 га, яка належала їх діду ОСОБА_4 Окрім цього за відсутністю іншого житла вона разом із двома малолітніми дітьми буде позбавлена місця реєстрації.

Представник Органу опіки і піклування Виконавчого комітету Скворцовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим просила відмовити у задоволенні заявлених вимог, оскільки припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на частку у будинку АДРЕСА_1 позбавить її двох малолітніх дітей місця реєстрації та права на земельну ділянку площею 0, 25 га, розташовану по вказаній адресі, вартість якої в цінах на сьогоднішній день є значною.

Вислухавши доводи учасників процесу, перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, 2/ 3 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, розташованими по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 березня 2011 року серія ВРЕ 909386 (а.с. 27). Відповідачки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, успадкували по 1/ 6 частки зазначеного будинку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 березня 2011 року серія ВРЕ № 909385 (а.с. 140).

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право особи на частку у спільному майні в силу ст. 365 Цивільного кодексу України може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За даними додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 5 липня 2013 року № 38 технічно не можливо виділити у натурі ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/ 6 часток із житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1, оскільки кожній з них припадає по 9, 8 кв. м у житловому будинку, що на 17, 2 кв. м менше ніж належить за нормами ДБН В. 2.2-15-2005 (а.с. 150-154).

Статтею 1299 Цивільного кодексу України, в редакції чинною на час оформлення сторонами права на спадщину, регламентовано якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

В силу ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єктів нерухомого майна від 29 липня 2013 року № 7061618, від 22 серпня 2013 року № 8330936, наданими Реєстраційною службою Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, право власності на 1/6 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 березня 2011 року № 1-468, а на 5/6 частки - за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23 січня 2009 року № 1-71. Інші дані про право власності відсутні (а.с. 185-186, 189-190).

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2, прийнявши спадщину, право власності на належні їм частки у будинку АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не оформили, отже визнати їх належними співвласниками цього майна та застосувати у спірних правовідносинах положення ст. 365 Цивільного кодексу України неможливо.

Посилання позивачки ОСОБА_1 та її представника на те, що 5 вересня 2013 року Реєстраційної службою Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим прийнята заява про державну реєстрацію права власності суд не приймає до уваги, оскільки на момент подання позову та протягом усього часу розгляду справи право власності на спірне майно оформлено не було.

В силу ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі вище викладеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Скворцовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності, належить відмовити, повернувши позивачці вартість частки у майні, що перебуває у спільній частковій власності, у розмірі 38 368 гривень, внесену на депозитний рахунок до Територіального управління державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Скворцовської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим про припинення права на частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності, та визнання права власності, повністю відмовити.

Повернути ОСОБА_1 вартість частки у майні, що перебуває у спільній частковій власності, у розмірі 38 368 гривень (тридцять вісім тисяч триста шістдесят вісім гривень), внесену за квитанцією № ПН 7592 від 21 травня 2013 року на депозитний рахунок № 37319012000604 Територіального управління державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, ЄДРПОУ 26273942, банк отримувача ГУ ДКСУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, МФО 824026.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 вересня 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула