Постанова № 33482430, 06.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ONT >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. №27/266

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2013 року № 826/12123/13-а

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада"

до

Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві

про

визнання протиправними дії, скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №28614153 від 17.07.2013

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві в межах винесення постанови про накладення арешту у ВП №28614153 від 17.07.13 р., скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві про накладення арешту у ВП №2864153 від 17.07.13 р.

В судовому засіданні 19.08.13 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представника позивача; до матеріалів справи залучено копію матеріалів виконавчого провадження ВП №28614153; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.11 р. у справі №2а-5909/10/2670 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" про стягнення економічних санкцій в розмірі 1 708 069,32грн. позовні вимоги задоволено - присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" необґрунтовано отриману виручку у розмірі 569 356,44 грн. в доход державного бюджету, суму штрафу розмірі 1 138 712,88 грн. в доход державного бюджету.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.11 р. та Вищого адміністративного суду від 06.11.12 р. судове рішення І-ї інстанції залишено без змін.

На виконання судового рішення за заявою стягувача 12.08.11 р. видано виконавчий лист, пред'явлений до виконання 05.09.11 р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 09.09.11 р. ВП №28614153 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику строк до 15.09.11 р. для його добровільного виконання.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 28.09.11 р. ВП №28614153 відкладено виконавче провадження до 04.10.11 р., оскільки боржником невчасно отримано постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 02.11.11 р. ВП №28614153 накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" в сумі 1 708 069, 32 грн. на р/р 26001301001601 та на всі рахунки товариства, відкриті в ЗАТ "Український будівельно-інвестиційний банк".

Згідно листа ПАТ "Український будівельно-інвестиційний банк" від 08.11.11 р. №488 постанова повернута до органу стягнення без виконання.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 02.11.11 р. ВП №28614153 накладено арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада" у межах суми стягнення 1 708 069, 32 грн., про що зроблено записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 02.11.11 р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 17.07.13 р. ВП №28614153 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ПАТ "Енергобанк", АТ "Укрбудінвестбанк", що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Рада", в межах 1 878 876, 25 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада" - вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивачем отримано оскаржувану постанову 23.07.13 р. згідно штемпеля вхідної кореспонденції, і 30.07.13 р., в межах десятиденного строку звернення до суду згідно ст. 181 КАС України позивач 30.07.13 р. звернувся до суду за захистом порушеного права.

Щодо оскарження постанови по суті позивач зазначає, що у державного виконавця не було підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки заборгованість не стягнута станом на 17.07.13 р., тоді як згідно п. 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.99 р., виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягненої суми.

В оскаржуваній постанові міститься посилання, зокрема, на ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої передбачено стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню.

Також позивач посилається на те, що згідно виконавчого листа від 12.08.11 р. до стягнення з позивача підлягає заборгованість в розмірі 1 708 069, 32 грн., тоді як в оскаржуваній постанові розмір виконавчого збору визначений у сумі 1 878 876, 25 грн., що свідчить про помилковість розрахунку.

Позивач зазначає, що згідно ч. 3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено винесення постанови про стягнення виконавчого збору при першому надходженні виконавчого документа, тоді як при відкритті виконавчого провадження 09.09.11 р. питання про стягнення виконавчого збору не вирішено.

Також позивач зазначає, що станом на 17.07.13 р. стягувач у справі - Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві - ліквідований, що є підставою для закінчення виконавчого провадження згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві - пояснень на позов не надав; представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно матеріалів виконавчого провадження ВП №28614153 до винесення оскаржуваної постанови від 17.07.13 р. державним виконавцем винесено дві постанови про накладення арешту на майно (в тому числі, і кошти) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" в сумі 1 708 069, 32 грн. - постановами Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 02.11.11 р. ВП №28614153, про що зроблено записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 02.11.11р. згідно долучених до матеріалів виконавчого провадження витягів з реєстрів.

Вказані постанови позивачем як боржником у виконавчому провадженні не оскаржувалися.

Таким чином, станом на 17.07.13 р. на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах заборгованості накладено арешт, і винесена 17.07.13 р. постанова лише дублює раніше накладений арешт, зазначаючи нові виявлені державним виконавцем рахунки боржника.

Згідно ст. 52 Закону державний виконавець має право виносити постанови про накладення арешту на кошти боржника, тому у суду відсутні підстави для висновку про її незаконність в цілому.

Щодо визначення суми коштів, на які накладено арешт вказаною постановою - 1 878 876, 25 грн. - суд зазначає наступне.

Згідно змісту постанови від 17.07.13 р. в її описовій частині міститься посилання на ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо стягнення з боржника судового збору в розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню; 1 878 876, 25 грн. становить суму заборгованості за виконавчим листом - 1 708 069, 32 грн. та 10% від цієї суми - 170 806, 93 грн.

Тобто, при винесенні оскаржуваної постанови від 17.07.13 р. державний виконавець наклав арешт на кошти боржника в межах суми заборгованості та визначеного ним виконавчого збору.

Згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Вказаною статтею передбачено вирішення питання про стягнення судового збору окремою постановою.

Надані суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №28614153 не містять постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, накладення арешту на кошти боржника в межах нарахованої суми виконавчого збору 170 806, 93 грн. не може бути визнане обґрунтованим, оскільки постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не виносилася.

Щодо інших зазначених позивачем підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення арешту у ВП №28614153 від 17.07.13 р. суд зазначає наступне.

Оскільки, як встановлене вище, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору не виносилася, вона не є предметом оскарження і, відповідно, у суду відсутні підстави для оцінки по суті тверджень позивача про незаконність стягнення з нього як боржника виконавчого збору.

Відповідні твердження позивача підлягають оцінці у випадку винесення постанови про стягнення з нього виконавчого збору та оскарження ним цієї постанови.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Вирішення питання про закінчення виконавчого провадження вирішується державним виконавцем, який приймає відповідне рішення за наявності для цього підстав.

В матеріалах виконавчого провадження ВП №28614153 відсутні будь-які звернення щодо ліквідації стягувача; позивачем як боржником у виконавчому провадженні також не надано суду доказів звернення до органу стягнення з відповідними заявами щодо ліквідації юридичної особи стягувача без правонаступника та вирішення питання про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно, вказане питання органом стягнення не вирішувалося.

Оскільки вирішення питання про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження відноситься до компетенції органу стягнення, то суд, розглядаючи спір про відповідність законодавству постанови про накладення арешту на кошти боржника, не вважає за можливе робити висновки про наявність чи відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.

Вказане питання має бути вирішене органом стягнення на підставі відповідного звернення зацікавленої особи.

У випадку вчинення органом стягнення бездіяльності щодо розгляду відповідного звернення або відмови у задоволенні звернення, відповідні рішення, дії чи бездіяльність органу стягнення можуть бути предметом судового оскарження.

Також суд звертає увагу на те, що згідно ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, у разі вирішення органом стягнення питання про закінчення виконавчого провадження, ним має бути вирішене і питання про зняття арешту з майна боржника.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови в частині накладення арешту на кошти боржника в межах суми виконавчого збору, тоді як в іншій частині у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 181, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ВП №28614153 від 17.07.13 р. про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти в сумі 170 806, 93 грн. визначеного виконавчого збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" 17, 2 грн. судового збору.

5. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 06.09.13 р.