Постанова № 33482401, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 27/111

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н ИT>

м. Київ

12 вересня 2013 року № 826/5731/13-а

за позовом

Ірпінської Об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до

Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр "Споруда"

про

стягнення податкового боргу

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Ірпінська Об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про стягнення з Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр "Споруда" (ідентифікаційний код - 14288795) податкового боргу у розмірі 46 601,17 грн.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки в судовому засіданні відсутній представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, судом заслухано пояснення представника позивача; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Інженерно-будівельний центр "Споруда" (надалі - відповідач) перебуває на обліку як платник податку в Ірпінській Об’єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі – позивач).

Позивач – Ірпінська Об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби – просить стягнути з Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр "Споруда" суму податкового боргу у розмірі 46 601,17 грн. з таких підстав.

Відповідач має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб на суму 46 601,17 грн. (45 954,16 грн. – основний платіж; 647,01 грн. - пеня).

Відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 2316 від 20.02.2012 р., згідно з якою нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік у розмірі 77 760,00 грн.

Позивачем було винесено податкову вимогу форми "Ю" від 22.10.2012 р. № 492 на суму 20 681,17 грн. (у т.ч. 20 034,16 грн. – основний платіж; пеня – 647,01 грн.). Надіслана на адресу відповідача вимога повернулася на адресу Ірпінської Об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби з відміткою пошти "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідач - Приватне підприємство Інженерно-будівельний центр "Споруда" - пояснень на позов не надав, представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Позивачем до позовної заяви було додано витяг з облікової картки Приватного підприємства Інженерно-будівельний центр "Споруда" станом на 14.02.2013 р., а також станом на 31.12.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. суд зобов'язав позивача надати витяг з облікової картки відповідача станом на час розгляду справи в суді, оскільки додані до позову матеріали не можуть вважатися доказом наявності у відповідача боргу.

12.09.2013 р. Відділом документального обігу і контролю суду зареєстровано клопотання позивача з проханням долучити до матеріалів справи витяг з облікової картки відповідача.

Згідно з наданим витягом з облікової картки відповідача, станом на 30.06.2013 р. заборгованість у відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб відсутня.

Таким чином, враховуючи погашення відповідачем заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 46 601,17 грн., суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Також суд зазначає, що позивачем у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості не було надано клопотання про закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду, тому суд відмовляє у задоволення позову.

Згідно із п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно із п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно із п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування" платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В.Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 12.09.13 р.