Постанова № 33482197, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 р. Справа №801/6378/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Сегеда М.М. довіреність №б/н від 09.09.13, адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 №0000022203 та №0000032203,

Обставини справи: Приватне підприємство "Буд Інфо Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013 №0000022203 та №0000032203.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 10.09.2013, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

На підставі наказу від 18.12.2012 №1278 та направлення від 19.12.2012 №341, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс" з питань перевірки правових взаємовідносин з ТОВ "Чейз" за період з 01.05.2012 по 31.05.2012, що відображено в деклараціях з ПДВ за травень-червень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 25.12.2012 №2196/22-03/36198849, в якому зафіксоване порушення Приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс":

- пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.6, пункту 138.8, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді. що перевірявся, всього у сумі 23096,00 грн. за 6 місяців 2012 року;

-пункту 3 статті 5 та пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України; пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження ПДВ до сплати у бюджет на загальну суму 117655,00 грн., в тому числі за травень 2012 року на суму 16838,00 грн., за червень 2012 року у сумі 100817,00 грн.;

-перевіркою ПП "БІС" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентом- постачальником ТОВ "Чейз" за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

По результатам акту перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

-від 09.01.2013 №0000022203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну сумі 28870,00 грн., у тому числі 23096,00 грн. за основним платежем та 5774,00 грн. за штрафними санкціями.

-від 09.01.2013 №0000032203 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 147068,75 грн., у тому числі 117655,00 грн. за основним платежем та 29413,75 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України вимагається від платників податків своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податки та збори, своєчасно подавати у строки декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та усувати самостійно виявлені помилки.

Для цілей оподаткування платники податків відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Кодексу).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

6) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим Кодексом не передбачено можливості позбавлення права таких осіб на формування податкового кредиту на підставі відсутності у них права на бюджетне відшкодування.

Стаття 109 Кодексу визначає податкове правопорушення як підставу юридичної відповідальності, передбаченої цим Кодексом та іншими законами України за таке правопорушення. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Порядок заповнення і подання податкової звітності, затверджений наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 N 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності" (далі - Порядок №1492), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за N 1490/20228, за підпунктом 4.6.2 пункту 4 розділу V Порядку N1492, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Згідно пункту 4.6.4. Порядку №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 стаття 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункт 198.6 стаття 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 стаття 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (підпункт 201.8-201.9 статті 201 Податкового кодексу України).

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 27.03.2012 № 21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, котрі беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 27.01.2009 Приватному підприємству "Буд Інфо Сервіс" надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 98100, Автономна Республіка Крим, місто Феодосія, село Ближнє, вулиця Кримська, будинок 24.

Платником податків здійснюються наступні види господарської діяльності:

81.10 Комплексне обслуговування об'єктів (основний),

25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у.,

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель,

42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.,

43.31 Штукатурні роботи,

43.34 Малярні роботи та скління,

43.91 Покрівельні роботи,

43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.,

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

Приватне підприємство "Буд Інфо Сервіс" 05.06.2009 зареєстроване як платник ПДВ, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100229516, виданого ДПІ в м. Феодосії.

За період з 01.05.2012 по 31.05.2012 приватне підприємство "Буд Інфо Сервіс" мало господарським стосунки з ТОВ "Чейз".

Згідно статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 656 Цивільного кодексу України, встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інші договори купівлі-продажу, що не є предметом регулювання коментованої статті, можуть укладатися в усній ( стаття 206 ЦК та коментар до неї) чи письмовій формі (статті 207 - 208 ЦК). Однак слід зауважити, що на вимогу особи, яка виступає стороною в договорі купівлі-продажу, навіть і такі правочини можуть бути нотаріально посвідчені (частина 4 статті 209 ЦК).

Між приватним підприємством "Буд Інфо Сервіс" (покупець) та ТОВ "Чейз" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 24.02.2012 №120224 відповідно до якого, продавець передає, а покупець приймає і оплачує на умовах і в порядку, визначених цим договором будматеріали, перелік якого, ціна і кількість обумовлено накладними.

На підтвердження проведення господарських операцій платнику податків видані:

-видаткові накладні від 02.05.2012 №118 на суму 56000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9333,33 грн.; від 17.05.2012 №130 на суму 59600,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9933,33 грн.; від 18.05.2012 №131 на суму 58650,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9775,00 грн.; від 22.05.2012 №133 на суму 53800,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8966,67 грн.; від 22.05.2012 №134 на суму 56250,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9375,00 грн.; від 22.05.2012 №135 на суму 42380,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7063,33 грн.; від 23.05.2012 №138 на суму 57600,00 грн., у тому числі ПДВ-9600,00 грн.; від24.05.2012 №139 на суму 59150,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9858,33 грн.; від 25.05.2012 №140 на суму 35800,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 5966,67 грн.; від 26.05.2012 №141 на суму 56000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9333,33 грн.; від 27.05.2012 №142 на суму 56150,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9358,33 грн.; від 29.05.2012 №144 на суму 57650,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9608,34 грн.; від 30.05.2012 №145 на суму 56900,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9483,33 грн..

У зв'язку з чим суд приходить до висновку про оформлення господарських операцій у відповідності до їх реального змісту.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) свідоцтво платника ПДВ, а саме ТОВ "Чейз" анульоване 30.07.2012 (причина анулювання - лiквiдацiя за власним бажанням).

Тобто на момент здійснення відповідних операцій мало повноваження виписувати податкові накладні.

02.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №118 на суму 56000,00 грн., у тому числі ПДВ 9333,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- цвяхи будівельні);

17.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №130 на суму 59600,00 грн., у тому числі ПДВ 9933,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- акваізол, акваізол прокладочний, сталь листова оцинкована 0,7мм., сталь листова оцинкована 0,55 мм.);

18.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №131 на суму 58650,00 грн., у тому числі ПДВ 9775,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- листи асбестоцементні хвилясті уніфікованого профилю 54/200, цвяхи проволочні для асбестоцементної кровлі, цвяхи проволочні оцинковані для асбестоцементої кровлі 4,5х120 мм, цвяхи будівельні з полоскою голівкою 1,8 х60мм, праймер,катанка гарячекатанна у мотках, акваізол, акваізол прокладочний, шлакопортландцемент загальнобудівельного та спеціального призначення марка 400, толь с крупнозернистой посипкою гідроізоляційний марка ТГ-350, сталь листова оцинкована 0,7мм., сталь листова оцинкована 0,55 мм., лесоматеріали кругл. Хв. пород для будівництва. довжина 3-6,5 м діаметр 14-24 см, бруски обрізні із хв. пород. довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм., товшина 40-75 мм, 2сорт, бруски обрізні із хв. пород. довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм., товшина 40-75 мм, 4сорт, доски обр. из хв. пород. довжина 4-6,5 м., ширина 75-150 мм., товшина 19,22 мм., 3 сорт, доски обр. из хв. пород. довжина 4-6,5 м., ширина 75-150 мм., товшина 44 мм., 1 сорт, щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракція 40-70мм., марка М200-300, пісок природн. збагачений, пропан-бутан технічний, цемент марка 400, проволка стальна нізковуглеродиста д.0,8мм., цвяхи толеві 2,5*40мм.);

22.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №133 на суму 53800,00 грн., у тому числі ПДВ 8966,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- пісок природний, пропан-бутан технічний, бітуми нафтові кроовельні марка БНК-90/30цвяхи будівельні з плоскою голівкою 1,8х60 мм., ізвесть будівельна негашена комовая, ізвесть хлорна марка А, керосін для технічних цілей марка КТ-1, КТ-2, кісень технічний газообразний, беліла густотерті цінкові МА-011-2Н, краска земляна густотерта масляна, мумія, сурік залізний Ма-015, краска земляна і алкідна землянв готова к применению, сурік залізний Ма-015,ПФ-14, лак полівнілацетатний ВЛ-51, оліфа комбінірованна К-2, уайт-спіріт, шлакопортландцемент загальнобудівельного та спец. призначення марка 300, електроди, ветошь, кругі армірованні образівні зачістні. оліфа натуральна, сталь лістова оцинкована, прокат угловой равнополочний зі сталі марки 18 пс, дошки обрізні з берези, труби стальні електрозварювальні);

22.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №134 на суму 58250,00 грн., у тому числі ПДВ 9375,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20);

22.05.2013 на адресу позивача виписана податкова накладна №135 на суму 42380,00 грн., у тому числі ПДВ 7063,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- акваізол прокладочний);

23.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №138 на суму 57600,00 грн., у тому числі ПДВ 9600,00 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20, наружний діаметр 159 мм., товщина стенки 7мм.)

24.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №139 на суму 59150,00 грн., у тому числі ПДВ 9858,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця- труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20, наружний діаметр 159 мм., товщина стенки 7мм.);

25.05.2013 на адресу позивача виписана податкова накладна №140 на суму 35800,00 грн., у тому числі ПДВ 5966,67 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20, наружний діаметр 159 мм., товщина стенки 7мм.);

26.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №141 на суму 56000,00 грн., у тому числі ПДВ 9333,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20, наружний діаметр 159 мм., товщина стенки 7мм.);

27.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №142 на суму 56150,00 грн., у тому числі ПДВ 9358,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-мати зі скляного штапельного волокна, труби стальні електрозварювальні прямошовні зі сталі марки 20, наружний діаметр 159 мм., товщина стенки 7мм.);

29.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №144 на суму 57650,00 грн., у тому числі ПДВ 9608,34 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-мати зі скляного штапельного волокна, болти з гайками та шайбами, фланци плоскі приварні зі сталі, пліти покриті, перекриті та дніщ плоскі прямоугольні з бетона, деталі креплення рельсов);

30.05.2012 на адресу позивача виписана податкова накладна №145 на суму 56900,00 грн., у тому числі ПДВ 9483,33 грн. (номенклатура поставки товарів (послуг) продавця-пліти покриті, перекриті та дніщ плоскі прямоугольні з бетона).

Судом зазначається, що надані позивачем на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій податкова накладна, видаткова накладна, платіжне доручення, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, тобто, оформлені у відповідності до норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", і в ході проведення перевірки та в судовому засіданні даний факт відповідач не спростував.

Отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем підтверджується реєстром виданих довіреностей від постачальника ТОВ "Чейз" за травень 2012 року.

Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом - через розрахунковий рахунок відкритий у банку: АТ "ПЕРІУС Банк МКБ" станом на 14.06.2012 .

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-Ш та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 №249-ІУ суд надходить висновку про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготоівкових коштів є належними та допустими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

В подальшому товарно-матеріальні цінності були прийняті на відповідальне зберігання на основний склад, відповідно до договору відповідального зберігання від 30.04.2012

Передача матеріалів у виробництво підтверджується накладними на передачу матеріалів від 02.05.2012, від 18.05.2012, від 22.05.2012, від 24.05.2012, від 25.12.2012, від 26.05.2012, 27.05.2012, від 29.05.2012, від 30.05.2012.

Стосовно руху активів по операції з придбання позивачем у ТОВ "Чейз", позивач придбав будівельні матеріали для власних потреб, а в подальшому для поточного ремонту покрівлі будівлі, ремонт теплотраси, що підтверджується наступними договорами:

від 20.04.2012 №2012/04 укладений договір підряду на ремонтно-будівельні роботи між приватним підприємством "Буд Інфо Сервіс" та ТОВ "КОМ-ЕВРОБУД", згідно з якого замовник доручає, а підрядник своїми силами, на свій ризик приймає на себе виконання робіт: "Ремонт теплотраси по вулиці Щитова в місті Севастополі";

від 23.05.2012 №230412 укладений договір підряду на ремонтно-будівельні роботи між приватним підприємством "Буд Інфо Сервіс" та ТОВ "КОМ-ЕВРОБУД", згідно з якого замовник доручає, а підрядник своїми силами, на свій ризик приймає на себе виконання робіт: "Ремонт покрівлі ВЧ№81401" та "Ремонт покрівлі В/Г 355 ВЧ 87211 будинок 16".

Крім того, що на виконання договорів підряду від 20.04.2012 та від 23.05.2013 в матеріалах справи є довідки про вартість виконаних робіт та витрати, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), кошториси, підсумкові відомості ресурсів.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського та податкового обліку в позивача, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ТОВ "Чейз".

Враховуючи той факт, що у позивача як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товар) суд вважає даний висновок податкового органу необґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

На підставі наведеного суд робить висновок, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо нібито протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.01.2013 №0000022203 та №0000032203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 16.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.01.2013 №0000022203.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.01.2013 №0000032203.

4.Стягнути на користь приватного підприємства "Буд Інфо Сервіс" судовий збір у розмірі 1759,39 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С.Ольшанська