ун. № 759/3214/13-к
пр. № 1-кп/759/112/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Ясельського А.М.,
при секретарі Годинській К.Л.,
за участю прокурора Амельченка В.В., Кравчука С.В.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 1201311008000381 відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України,
освіта середня, не одруженого, не працюючого, ніде не
зареєстрованого, тимчасово проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше засудженого:
- 27.01.1998 року Тернопільським міським судом
Тернопільської області за ч.2 ст. 140, ст. 17, ч. ст. 140,
ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 145, ч.3 ст. 42, ст. 43 КК України до
3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 11.01.2002 року Тернопільським міським судом
Тернопільської області за ч.3 ст. 185, ст. 15, ч.2,3 ст. 185,
ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 18.03.2010 року Тернопільським міським судом
Тернопільської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4
років 6 місяців позбавлення волі; 05.12.2011 року
постановою Старогородського районного суду м. Вінниці
невідбута частина замінена на 2 роки 1 місяць 12 днів обмеження волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, 03.01.2013 року, у вечірній час, знаходячись неподалік станції метрополітену «Академмістечко», в м.Києві вирішив вчинити крадіжку чужого майна з помешкання громадян.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 прослідував до будинку АДРЕСА_2 та звернув свою увагу на вікна квартири НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4, розташованої на першому поверсі вказаного будинку та впевнившись в тому, що в ній відсутні мешканці, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з вказаної квартири.
З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2, шляхом віджиму відчинив вікно квартири НОМЕР_1, що по АДРЕСА_2, проник в приміщення квартири, звідки повторно, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_4, а саме:
- гроші в сумі 300 гривень;
- золоту каблучку, ціною 1500 гривень;
- золоту каблучку, ціною 1750 гривень;
- золотий ланцюжок, ціною 1000 гривень, на якому знаходився золотий кулон, ціною 1500 гривень;
- наручний браслет, ціною 100 гривень;
- наручний браслет, ціною 100 гривень, а всього майна на загальну суму 6250 гривень.
Заволодівши чужим майном, яке належить ОСОБА_4, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік та розпорядився ним на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не визнав та суду показав, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України не скоював. 05.01.2013 року був затриманий працівниками міліції біля станції метро «Лісова» в м. Києві, при спробі здати золоті вироби до ломбарду. Зазначені золоті вироби підібрав на асфальті біля будинку АДРЕСА_2, коли 03.01.2013 року проходив неподалік та побачив, як із вікна квартири, яка була розташована на першому поверсі вказаного будинку, виліз незнайомий чоловік, а інший чекав біля вікна і останні швидким кроком пішли по асфальтованій доріжці, яка знаходилась біля будинку та в останніх випав на доріжку поліетиленовий пакетик, в якому знаходились золоті вироби, який він підібрав.
В подальшому змінив і ці показання, сказавши, що золоті вироби йому дав хлопець, якого він назвати не може,так як переживає за свою дружину.
Не дивлячись на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України не визнав, однак його вина в повному обсязі підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_5, який під час судового слідства суду показав, що працює помічником о/у ОПВ УКР ГУМВС України в м. Києві та 05.01.2013 року заступив на чергування. Цього ж дня, приблизно о 16 годині, знаходячись по вул. Попудренка, 90/2 в м. Києві, разом із колегами зайшов до ломбарду, який знаходився за зазначеною адресою. В цей час до ломбарду зайшов раніше незнайомий йому чоловік, який поводив себе підозріло. Даний чоловік дав працівнику ломбарду декілька золотих виробів, останній їх оглянув та повернув чоловіку. В нього з колегами виникла підозра, що даний чоловік дані вироби вкрав, бо поводив себе дуже підозріло. Тоді вони підійшли до даного чоловіка, представились працівниками міліції та запитали, як прізвище останнього та кому належать золоті вироби. останній почав нервувати, а потім зізнався що золоті вироби викрав та пояснив обставини викрадення. Потім вони доставили ОСОБА_2 до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві;
- показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства суду показав, що 06.01.2013 року, приблизно о 10 годин 20 хвилин, знаходився неподалік Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, коли до нього підійшов працівник міліції та запропонував бути понятим під час слідчого експерименту, на що він погодився. В службовому кабінету в його присутності та в присутності іншого понятого, раніше не відомий йому чоловік, який назвався ОСОБА_2 розповів слідчому, як він скоїв крадіжку чужого майна із квартири, що знаходилась в будинку АДРЕСА_2. Потім вони всі прослідували за зазначеною адресою, де ОСОБА_2 вказав будинок та квартиру, з якої він викрав чуже майно, а в приміщені квартири вказав обставини викрадення даних речей, з чого було видно, що підсудний гарно орієнтувався на місці;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який під час судового слідства дав показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_6;
- показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства суду показав, що 05.01.2013 року він зі своїм братом ОСОБА_2 поїхали на Лісовий масив в м. Києві, щоб придбати недорогий одяг та взуття. Коли вони туди приїхали ОСОБА_2 показав йому золоті прикраси та пояснив, що їх знайшов та хоче закласти в ломбард. ОСОБА_2 дав йому декілька золотих прикрас, щоб він їх заклав у ломбард, який знаходився поруч. Однак при спробі здати у ломбард ювелірні вироби, їх затримали працівники міліції.;
- актом стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи № 175 від 27.08.2013 року, відповідно до якого у період правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_2 обвинувачується, він виявляв ознаки органічного емоційно-лабільного розладу, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_2 виявляє ознаки органічного емоційно-лабільного розладу, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
-протоколом огляду місця події від 5 січня 2013 року, згідно якого встановлено місце вчинення злочину( а.с. 9-10);
-протоколом огляду та вилучення від 5 січня 2013 року, згідно якого в ОСОБА_2 вилучено та оглянуто ювілерні вироби, що були викрадені ним на квартирі АДРЕСА_2( а.с.26-28);
-протоколом проведення слідчого експеременту з участю обвинувуаченого ОСОБА_2, згідно якого останній розказав і показав, як він проник в АДРЕСА_2 та викрав майно потерпілої ОСОБА_4.(а.с.78-80);
--постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів і самими речовими доказами- двома каблучками,кулоном та ланцюжком( а.с.91);
Показання обвинуваченого ОСОБА_2 про не причетність до викрадення майна ОСОБА_4, як і показання,що викрадені речі останньої він знайшов, як і те , що йому їх дав хлопець, на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки спростовуються показаннями вищезазначених свідків,іншими доказами по справі і дані ОСОБА_2 з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.3 ст. 185 КК України вірна, оскільки він з проникненням у житло, повторно, таємно викрав чуже майно.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини скоєння кримінального правопорушення, враховує особу обвинуваченого, що характеризується за місцем проживання позитивно, раніше неодноразово судимий. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, приєднати обвинуваченому ОСОБА_2 частково не відбуту частину покарання по вироку Тернопільського міського суду Тернопільської області від 18.03.2010 року.
Також, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_2 вартість проведення дактилоскопічної експертизи, що складає 470 гривень 40 копійок.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4 залишити без розгляду в зв»язку з неявкою потерпілої в судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати не відбуте покарання по вироку Тернопільського міського суду Тернопільської області від 18.03.2010 року та остаточну міру покарання засудженому ОСОБА_2 призначити у виді 5(пяти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПтС України в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 05 січня 2013 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 вартість проведення дактилоскопічної експертизи, що становить 470 гривень 40 копійок на користь ГУДКУСУ у Святошинському районі м. Києва (код: 37962074, код платежу: 31010200, банк: УДКСУ м. Київ, МФО: 820019, р/р № 31416574700009, призначення платежу: експертиза по кримінальній справі).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Речові докази: дві каблучки, кулон та ланцюжок, які були передані потерпілій ОСОБА_4 - залишити в останньої.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 33482157, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 16.09.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 759/3214/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: