Ухвала суду № 33480309, 12.09.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" вересня 2013 р. справа № 926/69-б/13-г

За заявою прокурора Садгірського району м. Чернівці в особі державної податкової інспекції у м. Чернівцях, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта - Буковина», м. Чернівці (код 31229594)

про визнання банкрутом

Суддя Дутка В.В.

Представники

від кредитора - не з'явилися

від банкрута - Рабанюк В.С., ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.01.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Буковина" згідно ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою від 06.06.2013р. боржника визнано банкрутом та відрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рабанюка В.С.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" від 04.07.2013р. №121.

13.08.2013р. до господарського суду надійшла заява Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області про визнання грошових вимог до банкрута на суму 20301,51 грн., яку призначено до розгляду в судовому засіданні 20.08.2013р., при цьому кредитора зобов'язано подати суду розрахунок основної заборгованості строк сплати якої настав після 16.01.2013р.

Ліквідатор подав письмовий відзив про визнання заявлених до банкрута грошових вимог частково на суму 10897,92 грн.

Ухвалами від 20.08.2013р., від 03.09.2013р. розгляд заяви відкладався у зв'язку з нез'явленням в засідання представника заявника та неподанням витребуваних доказів.

Представник кредитора в судове засідання 12.09.2013р. не з'явився з невідомих суду причин, витребуваних доказів суду не подано.

Ліквідатор в засіданні визнав вимоги заявника частково в сумі 10897,92 грн.

Неявка представника заявника, неподання витребуваних доказів не перешкоджає розгляду заяви за наявними матеріалами справи, оскільки сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення ліквідатора, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд встановив таке.

ТОВ „Нафта Буковина" орендує земельні ділянки на території Сокирянського району та зареєстроване як платник окремих видів податків.

Згідно статті 269 розділу XIII Плата за землю Податкового кодексу України, платникам податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до вимог п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служб за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівним частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За ТОВ „Нафта Буковина" станом на 26.07.2013р. згідно облікових даних Сокирянської ОДПІ числиться податковий борг в сумі 20301,57 грн.

Відповідно до абз. 7 частини першої ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Приписами п. 8 частини першої ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника підлягають задоволенню у четверту чергу.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості 20301,57 грн. складається з заборгованості: по земельному податку з юридичних осіб (130501) в сум 5174,09 грн. та по земельному податку з юридичних осіб (130502) в сумі 15127,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (130501) в сум 5174,09 грн. включено:

- штрафну санкцію 2599,79 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0003911500 від 06.12.2012р.;

- пеню за борги минулих періодів 11,28 грн., нараховану з 01.12.2012р.;

- борг 2524,32 грн. з терміном сплати 30.12.2012р., згідно декларації №386 від 26.01.2012р.

Отже, вимоги в сумі (2599,79+11,28+2524,32) 5135,39 грн. виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 16.01.2013р., не являються поточними вимогами до банкрута в розумінні Закону про банкрутство, а тому не підлягають визнанню.

Поряд з цим, після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафта-Буковина" Сокирянська ОДПІ нарахувала платнику податку штрафну санкцію в сумі 38,70 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0000831500 від 17.04.2013р. та пеню в сумі 143,19 грн. У зв'язку з тим, що нарахування неустойки проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений судом 16.01.2013р., суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Передбачена абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальна заборона на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не обмежується припиненням заходів забезпечення конкурсних вимог, а отже, неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань упродовж дії мораторію не нараховується.

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12).

Отже, штрафна санкція 38,70 грн., пеня 143,19 грн., що нараховані під час дії мораторію не підлягають визнанню в силу прямої заборони законом їх нарахування.

Решта вимог в частині заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (130502) у сумі 4768,37 грн. з терміном сплати 30.05.2013р.; 5107,96 грн. з терміном сплати 30.06.2013р.; 5107,96 грн. з терміном сплати 30.07.2013р. (5107,96 грн./30 календарних днів х 6 днів = 1021,59 грн.) підлягають визнанню частково на загальну суму 10897,92 грн., решта вимог 4086,37 грн., виникли після прийняття постанови від 16.01.2013р. про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до част. 1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, Закон про банкрутство не передбачає виникнення нових податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій) у підприємства-банкрута за час проведення процедури його ліквідації.

В даному випадку, нарахування податкових зобов'язань в сумі 4086,37 грн. відбулося під час ліквідаційної процедури, що не передбачено законом, у зв'язку з чим заявлені поточні вимоги підлягають відхиленню.

З огляду на зазначене вище, поточні вимоги Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до банкрута в сумі (4768,37+5107,96+1021,59) 10897,92 грн. заборгованості за оренду землі є обґрунтованими, документально підтвердженими, не спростовані ліквідатором банкрута, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі, решта вимог в сумі 9403,65 грн. підлягають відхиленню.

Судові витрати в сумі 1147,00 грн. судового збору за розгляд заяви кредитора покласти на боржника.

На підставі викладеного та керуючись част. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1.Визнати частково поточні вимоги Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до банкрута в сумі 10897,92 грн. які підлягають задоволенню у четверту чергу.

2. Відмовити у визнанні грошових вимог Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів України у Чернівецькій області до банкрута на суму 9403,65 грн.

3.Судові витрати у розмірі 1147,00 грн. на користь державного бюджету України погашати у першу чергу.

4.Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка