Рішення № 33480201, 10.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р.Справа № 924/909/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак", Шпичинці Хмельницький район Хмельницька область

про стягнення 6 230,26 грн., з яких: 5 897,50 грн. борг за договором поставки №4 від 05.01.2012р., інфляційні втрати в сумі 05,90 грн., 3% річних в сумі 55,73 грн., пеня в сумі 271,13 грн.

Представники сторін:

позивача: Крулік А.С. - представник за довіреністю від 05.01.2013р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 6 230,26 грн., з яких: 5 897,50 грн. борг за договором поставки №4 від 05.01.2012р., інфляційні втрати в сумі 05,90 грн., 3% річних в сумі 55,73 грн., пеня в сумі 271,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.01.12р. між ТОВ „Український папір" (постачальник) та ТОВ „Гофропак" (Покупець) укладено договір поставки №4 від 05.01.12р., за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність відповідача товар в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в рахунках - фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах визначених Договором.

Позивач зазначає, що відповідно до п.2.1. Договору, загальна сума даного договору становить суму Товару, отриманого за всіма накладними на протязі дії Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що позивач здійснює поставку Товару на протязі 5 днів з моменту отримання замовлення від відповідача.

Позивач вказує, що зобов'язання по поставці ним виконано та поставлено товар на загальну суму 8837,50 грн. Проте, відповідач отриманий товар оплатив частково, тому заборгованість за договором становить 5897,50 грн.

Крім того, станом на 19.07.13р. позивачем нараховано пеню в сумі 271,13 грн., 3% річних в сумі 55,73 грн., інфляційних втрат в сумі 05,90 грн.

Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, правом участі повноважного представника в судових засіданнях не скористався, витребуваних судом доказів не подав.

Відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р. ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Як вбачається із підпункту 3.9.1. пункту Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Надіслані на зазначену в ЄДРПОУ адресу відповідача, ухвали суду від 23.06.13р. та від 01.08.13р. повернуті на адресу суду, із відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Таким чином відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український папір" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до ЄДРПОУ, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №595463, довідкою Головного управління статистики у м. Києві АА №762126.

Як вбачається з інформації, що міститься в ЄДР, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гофропак" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесене до ЄДРПОУ (код 31472114).

05.01.12р. між ТОВ „Український папір" (постачальник) та ТОВ „Гофропак" (покупець) укладено договір поставки №4 від 05.01.12р., за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Загальна сума даного договору становить суму Товару, отриманого по всім накладним на протязі дії даного Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п 4.2. вказаного Договору, покупець на підставі рахунка-фактури складеного Постачальником, проводить оплату поставленого Товару у розмірі 100% протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Згідно із п.5.1 Договору, товар вважається прийнятим покупцем від постачальника за кількістю і якістю після підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

Розділ 6 вказаного договору передбачає відповідальність сторін, а саме, відповідно до п.6.1., у випадку невиконання або не належного виконання своїх зобов'язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. Згідно з п.6.2., за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Загальна вартість поставленої позивачем продукції за договором становить 14946,3 грн.

Відповідач на виконання умов договору частково оплатив отриману продукцію в сумі 9048,80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: 16.01.2013р. - 70грн.; 25.01.2013р. - 3038грн.40коп., 14.02.2013р. - 3000,40грн., 25.01.2013р. - 3038грн.40коп., 08.04.2013р.- 2940,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 5897,50 грн., за продукцію поставлену згідно видаткових накладних №Хм-00363 від 12.03.2013 року на суму 2957,5 грн. та №Хм-00189 від 08.02.2013 року на суму 2940 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму 6230,26грн., з яких заборгованість за договором поставки №4 від 05.01.2012р. в розмірі 5897,50 грн. (за видатковими накладними №Хм-00363 від 12.03.2013 року на суму 2957,5 грн. та №Хм-00189 від 08.02.2013 року на суму 2940 грн.), сума 05,90грн. інфляційне збільшення боргу, сума 271,13грн. пеня, сума 55,73грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, судом враховується, що 05.01.2012р. між ТОВ „Гофропак" (покупець) та ТОВ „Український папір" (постачальник) укладено договір поставки № 4 від 05.01.2012р.

Із змісту вищезазначеного договору слідує, що на підставі цього договору між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Судом враховується, що умовами п.1.1. Договору від 05.01.2012р., постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та провести його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах франко-склад Постачальника, або франко-склад Покупця, що узгоджується сторонами додатково.

Товар передається окремими партіями відповідно до умов Договору.

Згідно із п. 4.1. - 4.4. Договору, розрахунки за товар, поставка якого передбачена даним Договором проводиться у вигляді безготівкових платежів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника.

Покупець на підставі рахунка-фактури складеного Постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100% протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Оплата товару, поставка якого передбачена даним договором, може проводитись авансовими платежами, що узгоджується сторонами додатково.

У разі затримки покупцем оплати товару згідно п.4.2. даного договору, постачальник має право провести перерахування ціни несплаченого Товару з урахуванням зміни офіційного курсу Євро, встановленого НБУ на дату такого перерахування.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач (постачальник) поставив відповідачу товар на загальну суму 14946,3 грн., що підтверджується видатковими накладними з відмітками ТОВ „Гофропак" про отримання товару №Хм-00363 від 12.03.2013 року на суму 2957,5 грн. та № Хм-00189 від 08.02.2013 року на суму 2940 грн.

Проте, відповідач здійснив оплату отриманої продукції лише в сумі 9048,80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: на суму 2940,00 грн. на підставі рахунку №292 від 08.02.13 р.; на суму 70,00 грн. згідно рахунку №Хм-01811 від 10.12.12р.; на суму 3000,40 грн. згідно рахунку №01896 від 21.12.12р.; на суму 3038,40 грн. згідно рахунку №Хм-01734 від 25.11.12р.

Отже, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №4 від 05.01.2012 року становить 5897,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із вказаної норми випливає, що 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини і є фактично платою за користування чужими коштами.

Таким чином, суд вважає правомірно заявленими до стягнення 3% річних за період з 11.03.13 р. по 19.07.13 р., а також з 12.04.2013 р. по 19.07.2013 р. в сумі 55,73 грн.

Також позивачем правомірно заявлено до стягнення інфляційні втрати за період з березня по червень 2013р. (по накладній №Хм-00292 від 08.02.2013р.) та з квітня по червень 2013р. (№Хм-00363 від 12.03.2013р.) в розмірі 05,90 грн., що підтверджується відповідним розрахунком позивача.

Крім того, судом враховується, що в зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань, позивачем на підставі п. 6.2. договору від 05.01.2012р., нарахована відповідачу пеня в розмірі 154,64 грн. за період з 11.03.13 р. по 19.07.13 р. та пеня в розмірі 116,49 грн. за період з 12.04.2013 р. по 19.07.2013 р., що в сумі становить 271,13 грн.

В зв'язку з цим, судом враховується, що відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним нарахування пені в розмірі 154,64 грн. за період з 11.03.13 р. по 19.07.13 р. та пеня в розмірі 116,49 грн. за період з 12.04.2013 р. по 19.07.2013 р., яка в сумі становить 271,13 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 5897,50 грн., пені в сумі 271,13 грн., інфляційні втрати в сумі 05,90 грн., 3% річних в сумі 55,73 грн. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

В зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак", Шпичинці Хмельницький район Хмельницька область про стягнення 6 230,26 грн., з яких: 5 897,50 грн. борг за договором поставки №4 від 05.01.2012р., інфляційні втрати в сумі 05,90 грн., 3% річних в сумі 55,73 грн., пеня в сумі 271,13 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРОПАК", (Хмельницька область Хмельницький район, с. Шпичинці, вул. Чапаєва, 23, код ЄДРПОУ 31472114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (м. Київ, вул. Куренівська, 2-б, код ЄДРПОУ 25394112) 5897,50 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень 50 коп.) заборгованості за договором, 05,90 грн. (п'ять гривень 90 коп.) інфляційних втрат, 55,73 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 73 коп.) 3% річних, 271,13 грн. (двісті сімдесят одну гривню 13 коп.) пені та 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 11.09.2013р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи;

2- позивачу (м. Київ, вул. Куренівська, 2-б)

3- відповідачу (Хмельницька область Хмельницький район, с. Шпичинці, вул.. Чапаєва, 23) - з повідомленням