Рішення № 33479986, 05.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9830/13 05.09.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 4 833,08 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Богдан Н.О. (дов. №48-1-4/37-Ю від 20.12.2012)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 4 833,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 порушено провадження у справі №910/9830/13 та призначено її до розгляду на 20.06.2013 року.

20.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

За наслідками судового засідання 20.06.2013 розгляд справи відкладено на 12.07.2013, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалами суду від 20.06.2013 та 12.07.2013 розгляд справи відкладався на 12.07.2013 та 25.07.2013 відповідно.

У зв'язку із перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.07.2013 справу №910/9830/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 25.07.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шкурдовою Л.М. та відкладено її розгляд.

25.07.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшли витребувані ухвалою суду матеріали адміністративної справи №3-566/12.

У зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу № 910/9830/13 прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено до розгляду на 16.08.2013 о 10:10 год.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 виправлено описку в резолютивні частині ухвали суду від 05.08.2013 та зазначено дату та час судового засідання 15.08.2013 о 15:10 год.

За наслідками судового засідання 15.08.2013 розгляд справи відкладено на 05.09.2013, про що винесено відповідну ухвалу.

У судове засідання 05.09.2013 представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення (а.с. 156).

Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Заслухавши думку представника позивача суд зазначає, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, враховуючи, що у матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО") (Страховик), гр. Комісаренком І.М. (Страхувальник) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Вигодонабувач) укладено договір №17032011/406 добровільного страхування транспортного засобу, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer» державний номер АІ4712ВК (а.с. 140-143).

Відповідно умов вказаного договору, страховим випадком є, зокрема, пошкодження, знищення транспортного засобу та його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

25.02.2012 о 11:15 год. у по вул. Зеленій смт. Глеваха Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «ВАЗ 21063» державний номер Е3057КХ під керуванням Сторожика Г.А. та «Mitsubishi Lancer» державний номер АІ4712ВК, під керуванням Комісаренка І.М.

У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою №8969121 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 19).

Зазначена ДТП сталася з вини водія автомобіля марки «ВАЗ 21063» державний номер Е3057КХ - Строжика Геннадія Андрійовича, якого постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2012 у справі №3-556/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а.с. 20).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.07.2013 у справі №3-556/12 задоволено заяву ЦФ ПАТ «УСК «Гарант-Авто» та виправлено в описовій частині постанови від 13.03.2012 державний номер автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» з А4712ВК на АІ4712ВК (а.с. 129).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 34).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику, транспортного засобу марки «Mitsubishi Lancer» державний номер АІ4712ВК, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 5247,22 грн., що підтверджується звітом № 1568 про незалежну оцінку від 22.04.2012 складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Бережнюк та компанія» на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроАсістанс» (а.с. 25-27).

У червні 2012 позивач на підставі Страхового акту № 133458 від 18.05.2012 здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 4833,08 грн., на користь ТОВ «Ніколь-Моторс» - особі, що надала послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 5835 від 13.06.2012 (а. с. 9).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Сторожика Г.А., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21063» державний номер Е3057КХ на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № АА/7788100 відповідачем, що підтверджується даними Моторно (транспортного) страхового бюро України (а. с. 82).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 03.09.2012 звернувся до відповідача із заявою № 133458/23/ЮК однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 21063» державний номер Е3057КХ, знаходився під керуванням Сторожика Г.А., вина якого підтверджується постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2012 у справі №3-556/12.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21063» державний номер Е3057КХ була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7788100).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» державний номер АІ4712ВК.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору №17032011/406 добровільного страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Сторожика Г.А. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у своєму відзиві зазначав, що при надсиланні відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, позивачем не були додані документи, необхідні для прийняття відповідачем рішення щодо виплати страхового відшкодування або відмови у такій виплаті.

Однак, дані заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки до позовної заяви наданий лист позивача №133458-2/21 від 08.02.2013 про надсилання на адресу відповідача таких документів, а саме: копії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, копії повного тексту Договору №17032011/406, копії заяви Вигодонабувача про виплату страхового відшкодування (а.с. 37) та рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання відповідачем вказаного листа (а.с.38).

Одночасно суд зауважує, що документи, надані позивачем до матеріалів справи, підтверджують набуття позивачем права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, якою є відповідач.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № АА/7788100, розмір франшизи становить 510 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 4323,08 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково, без урахування розміру франшизи.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку з тим, що для з'ясування всіх обставин даної справи судом витребовувались матеріали адміністративної справи №3-566/12 Васильківського міськрайонного суду Київської області, суд повертає адміністративну справу на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 4 833,08 грн., - задовольнити частково.

Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м.Київ, Подільський район, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-АВТО" (01042, м.Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 4323 (чотири тисячі триста двадцять три) гривні, 08 копійок страхового відшкодування в порядку регресу та 1 538 (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім) гривень, 95 копійок судового збору.

В іншій частині у позові - відмовити.

Повернути матеріали адміністративної справи №3-566/12 про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення гр. Сторожика Геннадія Андрійовича за вчинення ДТП від 25.02.2012 року Васильківському міськрайонному суду Київської області (08600, м. Васильків, вул. Шевченка, 8)

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05.09.2013 у присутності представника позивача.

Повний текст складено - 10.09.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова