Рішення № 33479953, 28.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/61/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2013 Справа № 908/2730/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-Концесія" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 13-А)

до відповідача Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Привокзальна)

про стягнення 41069,24 грн.

Суддя Колодій Н.А

Представники:

Від позивача: Швець В.В., довіреність б/н від 20.08.2013 р.

Від відповідача: Шкрьоба О.С., довіреність № 6686 від 05.08.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстас-Концесія" з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" про стягнення 41069,24 грн. основного боргу за договором № Г купівлі - продажу від 22.04.2013 р.

Ухвалою суду від 14.08.2013 року порушено провадження у справі № 908/2730/13, судове засідання було призначено на 28.08.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

В судовому засіданні 28.08.2013 р. позивач підтримав заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 525, 526, 530, 610, 655, 693 та умовами договору № Г купівлі - продажу від 22.04.2013 р.

Представник відповідача позов визнав, про що зазначено в акті звірки взаєморозрахунків сторін станом на 21.08.2013 р.

За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації.

У засіданні суду 28.08.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстас-Концесія" (позивачем) та Державним підприємством "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" (відповідачем) був укладений договір № Г купівлі - продажу (далі за текстом -договір).

За умовами договору відповідач зобов'язався передати у визначений строк позивачу у власність костиль в асортименті, кількості, у строки, за ціною, погодженими сторонами в відповідних специфікаціях, що є невід'ємними частинами до договору. Позивач зобов'язався прийняти продукцію та своєчасно оплатити її вартість відповідно до умов договору (пункти 1.1., 1.2. договору ).

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що загальна кількість продукції, що підлягає відвантаженню визначається в відповідних специфікаціях до договору.

Відвантаження продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами та в строки, погоджені сторонами в специфікаціях до договору (п. 3.1. договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються позивачем шляхом 100% передплати грошових коштів на поточний рахунок відповідача (п. 4.3. договору).

На виконання умов договору відповідачем був виставлений позивачу до сплати рахунок № 82 від 23.04.2013 р. на суму 51069,24 грн. (копія міститься в матеріалах справи). Позивач здійснив оплату вищевказаного рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 2486 від 26.04.2013 р. на суму 41069,24 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Однак свої обов'язки згідно умов Договору відповідач не виконав, передачу у власність позивача продукції не здійснив.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору купівлі - продажу .

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем була направлена відповідачу претензія вих. № 101 від 14.06.2013 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму передплати у розмірі 41069,24 грн.

Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 41069,24 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 41069,24 грн. належить задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-Концесія" до Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" про стягнення 41069,24 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88)" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Привокзальна, код ЄДРПОУ 08680098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-Концесія" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмаркова, буд. 13-А, код ЄДРПОУ 34607722) 41069 (сорок одна тисяча шістдесят дев'ять) грн. 24 коп. основного боргу, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "02" вересня 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій