Рішення № 33479952, 04.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2013 Справа № 905/2337/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Уханьової О.О., судді Бокової Ю.В.

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер», м.Павлоград, Дніпропетровська область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сопине, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 6 410,00грн., 3% річних у розмірі 17,90грн.

за участю:

від позивача: Коновалова О.О. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 11.06.2013р. по 17.06.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер», м.Павлоград, Дніпропетровська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сопине, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 6 410,00грн., 3% річних у розмірі 17,90грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6 410,00грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: вимоги відносно заборгованості №153 від 08.02.2013р., доказів отримання вимоги Відповідачем, замовлення на постачання партії товару, рахунку №632 від 23.03.2010р., видаткової накладної №1020 від 27.04.2010р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

11.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №312 від 10.04.2013р. за підписом генерального директора та головного бухгалтера, в якій вказано, що 19 грудня 2011 року господарським судом Донецької області було винесено рішення про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Дверей «Будмайстер» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 100 044,40грн., 3 445,36грн. - 3% річних, 10 404,62грн. - інфляційних витрат, 7 463,68грн. - пені, посилаючись на те, що в накладних, на які посилається позивач як на факт поставки товару за договором, відсутні посилання на договір поставки №14 від 01.01.2010 року, тому ці поставки вважаються позадоговірними. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» подало до господарського суду Донецької області апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19 грудня 2011 року та прийняти нове. 26 вересня 2012 року Донецький апеляційний господарський суд виніс постанову про залишення апеляційної скарги ТОВ «Фабрика Дверей «Будмайстер» без задоволення, оскільки накладні, надані позивачем в підтвердження позовних вимог, не містять посилання на договір, з яких можливо встановити, що вони не відносяться до правовідносин, які склались між сторонами в межах договору №14 від 01 січня 2010 року. Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного господарського суду, ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» звернулось з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Донецької області, але 14 січня 2013 року Вищим господарським судом України було винесено постанову про залишення касаційної скарги ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» без задоволення, мотивуючи тим, що сторони мали тривалі господарські відносини, вказані накладні, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не містить посилання на договір №14 від 01 січня 2010 року, який є підставою даного договору. Заявник не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. по справі №4/425, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. по справі №4/425, постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2013р. по справі №4/425.

16.04.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. За твердженням Відповідача у своєму позові від 25.03.2013р., позивач не вказує на підставі якого саме договору виник спір, що дає можливість зробити висновок про виконання зобов'язань за договором №14 від 01.01.2010 року. Однак рішенням суду від 19.12.2011р. цей спір вже вирішений по суті, та станом на сьогоднішній день вказане рішення набрало чинності. Крім того Відповідачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, рішення господарського суду Донецької області від 19.12.2011р. по справі №4/425, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. по справі №4/425, постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2013р. по справі №4/425, ухвали про порушення провадження у справі №905/1920/13 від 21.03.2013р., позовної заяви №224 від 04.03.2013р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

25.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано копії наступних документів: позовної заяви №615 від 14.10.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, заяви про уточнення позовних вимог по справі №4/425, заяви про уточнення позовних вимог №798 від 28.11.2011р. по справі №4/425, висновку №325/24 судово-економічної експертизи по господарській справі №4/425.

11.06.2013р. Відповідачем надано клопотання про призначення по справі економічно-бухгалтерської експертизи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.06.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Нестеренко Ю.С., судді Бокової Ю.В.

02.07.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

24.07.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому на підставі ст. 223 Господарського кодексу України наполягає на застосуванні строку позовної давності. Також зазначає, що дійсно отримав від позивача товар за накладною №1020 від 27.04.2010р. Позивач виставив рахунок для оплати №632 від 23.03.2010р. і цей факт підтверджується актом звіряння, підписаним відповідачем. За твердженням відповідача, товар отриманий за вказаною накладною на суму 6 410,00грн. не оплачений.

27.08.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі №522 від 23.08.2013р., проте вони не приймаються судом, оскільки вказані письмові пояснення не містять підпис представника ТОВ «Фабрика Дверей «Будмайстер». Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені виписки з банківського рахунку, які за твердженням Позивача, ТОВ «Фабрика Дверей «Будмайстер» в порядку черговості зарахувало оплати за раніше здійснені неоплачені поставки.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. замінено склад судової колії, суддю Нестеренко Ю.С. замінено на суддю Уханьову О.О.

Представник Позивача у судове засідання 04.09.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 04.09.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер» було поставлено товар, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав товар на суму 6 410,00грн., що підтверджується видатковою накладною №1020 від 27.04.2010р. Вказана накладна підписана та засвідчена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідачем не було здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 6 410,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №153 від 08.02.2013р. про сплату заборгованості, докази направлення підтверджені повідомленям про вручення поштового відправлення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар на суму 6 410,00грн., що підтверджується видатковою накладною №1020 від 27.04.2010р.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Вони повинні мати такі обов'язкові реквізити як: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи приписи Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» документом, який підтверджує поставку продукції є видаткова накладна, оформлена з додержанням вимог чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що видаткова накладна яка містяться в матеріалах справи містить підпис представника Відповідача.

Також, по факту проведення цієї господарської операції складено податкову накладну та виставлено рахунок №632 від 23.03.2010р.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткова накладна, податкова накладна та рахунок є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Постачальником своїх зобов'язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що дійсно отримав товар за накладною №1020 від 27.04.2010р., який не сплачений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист-вимога про сплату заборгованості, який направлено Відповідачу з вимогою оплатити заборгованість (докази отримання підтверджені повідомленням про вручення поштового відправлення) є вимогою оплатити заборгованість у розмірі 6 410,00рн.

Проте, статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності -строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки - ст.257 ЦК України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - п.3, п.4 ст.267 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив вимоги про застосування позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починяється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 1 статті 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак Позивачем було поставлено товар Відповідачу за видатковою накладною №1020 від 27.04.2010р. на суму 6 410,00грн., отже Відповідачу стало відомо саме з дня поставки товару про виникнення зобов'язання з оплати за поставлений товар.

Тобто, з урахуванням умов правочину щодо оплати датою початку перебігу строку позовної давності є відповідно до накладної №1020 від 27.04.2010р.-28.04.2010р.

Датою закінчення строку позовної давності є за накладною №1020 -28.04.2013р.

Позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер», подано до господарського суду Донецької області 02.04.2013 року

Таким чином, враховуючи п.1 ст.261 ЦК України, ст.267, ст.257 ЦК України суд встановив, що на день подання позовної заяви не закінчився строк позовної давності щодо вимог про стягнення суми вартості поставленого товару за видатковою накладною.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 6 410,00грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 6 410,00грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 17,90грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 17,90грн.

Розглянувши доводи заяви про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. За змістом п.3 зазначеної постанови Пленуми саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його (клопотання) юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

За приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд дійшов до висновку, що клопотання Відповідача про призначення експертизи не підлягає задоволенню у зв'язку з недоцільністю, оскільки суд не находить правових підстав та необхідності призначення експертизи по даній справі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер», м.Павлоград, Дніпропетровська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Сопине, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 6 410,00грн., 3% річних у розмірі 17,90грн. задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в відділенні «Ощадбанку» у м.Полтава, МФО 394200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика дверей «Будмайстер» (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вулл.Терьошкіна, буд. 9, ЄДРПОУ 33892810, р/р 2600630140570 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305437) заборгованість у розмірі 6 410,00грн., 3% річних у сумі 17,90грн., судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 04.09.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Т.М. Риженко

Суддя О.О. Уханьова

Суддя Ю.В. Бокова

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.13.