Рішення № 33479846, 03.09.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/812/13- ц

03.09.2013 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Харківської міської ради Харківської області про поділ майна (квартири), що є у спільній сумісній власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки (долі) із майна, що є у спільній сумісній власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив поділити майно (квартиру), що є у спільній сумісній власності та визнати права власності на частину квартири в порядку спадкування за заповітом.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18 листопада 1999 р. реєстний № 5-99-206410, ОСОБА_14 та його члени сім'ї: дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6, невістка - ОСОБА_2 і внуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають на праві спільної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 61,0 кв.м. Свідоцтво про право власності на житло видане згідно з розпорядженням від 18 листопада 1999 р. № 50025. Інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 62 227 грн.

Дід позивача по батьку - ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 Заповіту дід позивача по батьку - ОСОБА_14 після себе не залишив. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складалося з 1/6 частини у праві спільної сумісної власності приватизованої квартири АДРЕСА_1. Згідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР від 18.07.1963 р., спадкоємці першої черги за законом (дружина - ОСОБА_5 (бабця позивача по батьку), син - ОСОБА_6 (батько позивача)) фактично прийняли свої долі у спадщині, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном після померлого діда позивача по батьку - ОСОБА_14. Кожен зі спадкоємців першої черги за законом успадкував по 1/12 частині квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті діда позивача по батьку - ОСОБА_14. Але спадкоємці першої черги (дружина - ОСОБА_5 (бабця позивача по батьку), син - ОСОБА_6 (батько позивача)) відповідно до вимог ст. 560 ЦК УРСР, ст. 1296 ЦК України не оформлювали право на спадщину за законом та не отримували свідоцтво про право спадщину за законом на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті діда позивача по батьку - ОСОБА_14, кожному з двох спадкоємців.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача - ОСОБА_6, який після себе заповіту не залишив, а після його смерті також залишилося спадкове майно у виді 1/4 частини у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 (1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкував батько позивача після смерті діда позивача - ОСОБА_14, та 1/6 частка яка належала батьку позивача, як учаснику приватизації квартири АДРЕСА_1, що разом становить 1/12 +1/6 = 1/12+2/12 = 3/12 = 1/4). Спадщину після батька позивача відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняли три спадкоємці за законом, а саме: мати батька позивача - ОСОБА_5 (бабця позивача по батьку), дружина батька позивача - ОСОБА_2, донька батька позивача - ОСОБА_3. Позивач на час смерті його батька постійно разом з ним не проживав та заяву про прийняття спадщини після його смерті на протязі шести місяців не подавав. Тому кожен із трьох спадкоємцім першої черги після смерті батька позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фактично успадкували по 1/12 чистині квартири АДРЕСА_1.

10 січня 2010 року бабуся позивача - ОСОБА_5, згідно ст.ст. 1226, 1233 ЦК України, зробила заповіт, в якому на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: "Все моє майно де б таке не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати мені на день моєї смерті та на що я за законом матиму право, в тому числі усю належну мені частину квартири номер АДРЕСА_1, я заповідаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1." Цей заповіт був складений і завірено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла бабця позивача по батьку - ОСОБА_5, яка була дружиною діда позивача по батьку - ОСОБА_14. Вона заповіла позивачу все своє майно та свою частку квартири АДРЕСА_1. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді 1/3 частини у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 (1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкувала бабця позивача після смерті її чоловіка, діда позивача по батьку - ОСОБА_14; 1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкувала бабця позивача після смерті її сина - ОСОБА_6; 1/6 частка яка належала бабці позивача по батьку, як учаснику приватизації квартири АДРЕСА_1, що разом становить: 1/12+1/12 +1/6 = 1/12+1/12+2/12 = 4/12 = 1/3).

В установлений Законом строк позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після померлої бабусі позивача - ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за місцем відкриття спадщини, тобто шестимісячний строк. Внаслідок чого позивач прийняв спадщину після смерті його бабусі по батьку.

Також, на сьогоднішній день нотаріус не може видати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом у зв'язку із тим, що не визначені частки (долі) померлих співласників: ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її, на праві спільної сумісної власності, то при її розділі застосовуються норми, які регулюють спільну часткову власність.

Як такої угоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 з ОСОБА_1 про виділення конкретної частки спільного майна не досягнуто, тому вони були змушені звертатися до суду.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просили поділити майно (квартиру), що є у спільній сумісній власності та визнати за ними права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова Єлізарова І.Є. від 01.07.2013 року відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 об'єднані у одне провадження із позовом ОСОБА_1.

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначили, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18 листопада 1999 р. реєстний № 5-99-206410, ОСОБА_14 та його члени сім'ї: дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6, невістка - ОСОБА_2 і внуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають на праві спільної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 61,0 кв.м. Свідоцтво про право власності на житло видане згідно з розпорядженням від 18 листопада 1999 р. № 50025. Інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 62 227 грн.

ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 Заповіту ОСОБА_14 після себе не залишив. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складалося з 1/6 частини у праві спільної сумісної власності приватизованої квартири АДРЕСА_1. Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР від 18.07.1963 р., спадкоємці першої черги за законом (дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6) фактично прийняли свої долі у спадщині фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном після померлого ОСОБА_14. Кожен зі спадкоємців першої черги за законом успадкував по 1/12 частині квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_14. Але спадкоємці першої черги (дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6) відповідно до вимог ст. 560 ЦК УРСР, ст. 1296 ЦК України не оформлювали право на спадщину за законом та не отримували свідоцтво про право спадщину за законом на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_14, кожному з двох спадкоємців.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6, який після себе заповіту не залишив, а після його смерті, також, залишилося спадкове майно у вигляді 1/4 частини у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 (1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкував мій батько (чоловік) після смерті діда - ОСОБА_14, та 1/6 частка яка належала ОСОБА_6, як учаснику приватизації квартири АДРЕСА_1, що разом становить 1/12 +1/6 = 1/12+2/12 = 3/12 = 1/4). Спадщину після ОСОБА_6 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України фактично прийняли три спадкоємці за законом, а саме: мати ОСОБА_6 - ОСОБА_5, дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_2, донька ОСОБА_6 - ОСОБА_3. ОСОБА_1 на час смерті батька ОСОБА_9 постійно разом з ним не проживав та заяву про прийняття спадщини після нього на протязі шести місяців не подавав. Тому кожен із трьох спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_6: ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, фактично успадкували по 1/12 чистині квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла - ОСОБА_5, яка була дружиною ОСОБА_14. Вона заповіла все своє майно та свою частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1. Після її смерті залишилося спадкове майно у виді 1/3 частини у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 (1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкувала ОСОБА_5 після смерті її чоловіка - ОСОБА_14; 1/12 частка квартири АДРЕСА_1, яку фактично успадкувала ОСОБА_5 після смерті її сина - ОСОБА_6; 1/6 частка яка належала ОСОБА_5, як учаснику приватизації квартири АДРЕСА_1, що разом становить: 1/12+1/12 +1/6 = 1/12+1/12+2/12 = 4/12 = 1/3).

В установлений Законом строк ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 за місцем відкриття спадщини, тобто шестимісячний строк. Внаслідок чого прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутність, свій позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнає в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що на задоволенні свого позову наполягає, позов ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, просила справу розглядати та ухвалити рішення за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що на задоволенні свого позову наполягає, позов ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, просила справу розглядати та ухвалити рішення за її відсутності.

Відповідач Харківська міська рада Харківської області у судове засідання не з'явилась, подав до суду заяву, в якій вказав, що покладається на розсуд суду, просив ухвалити рішення за його відсутності.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № 35828862 від 12.10.2012 р. та свідоцтва про право власності на житло від 18 листопада 1999 р. реєстний № 5-99-206410, ОСОБА_14 та його члени сім'ї: дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6, невістка - ОСОБА_2 і внуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають на праві спільної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 61,0 кв.м. Свідоцтво про право власності на житло видане згідно з розпорядженням від 18 листопада 1999 р. № 50025. Інвентаризаційна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 62 227 грн.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис № 1746.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 22 квітня 1953 р., ОСОБА_14 уклав шлюб із ОСОБА_5 22 квітня 1953 р., актовий запис № 3.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 09 квітня 2013 р., ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6, його батько: ОСОБА_14, його матір: ОСОБА_5, актовий запис № 473.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 17 липня 1987 р. ОСОБА_6 уклав шлюб із ОСОБА_2 17 липня 1987 р., актовий запис № 1223.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 28 грудня 1978 р. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батько: ОСОБА_6, а його матір'ю - ОСОБА_11, актовий запис № 14215.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 14.07.1988 р. ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8, її батьком є ОСОБА_6, а іі матір'ю - ОСОБА_2, актовий запис № 1445.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 від 23 квітня 2009 р. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, актовий запис № 5908.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 30172871 від 11.04.2012 р. після померлого ОСОБА_14 за вказаними параметри запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30178888 від 11.04.2012 р. після померлого ОСОБА_14 за вказаними параметри запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 30172964 від 11.04.2012 р. після померлого ОСОБА_6 за вказаними параметри запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 30172986 від 11.04.2012 р. після померлого ОСОБА_6 за вказаними параметри запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно відповіді Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори № 5525/0116 від 08.10.2012 р. після ОСОБА_14, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, та які проживали у АДРЕСА_1, заяв про прийняття та відмову від спадщини до контори не надходило, спадкові справи не заводились, свідоцтв про право на спадщину не видавалось.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 від 06 квітня 2012 р. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис № 4751.

Згідно заповіту від 29.01.2010 р. р. № 134, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 22731983 від 29.01.2010 р. ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: "Все моє майно де б таке не було та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати мені на день моєї смерті та на що я за законом матиму право, в тому числі усю належну мені частину квартири номер АДРЕСА_1, я заповідаю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1."

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 11.04.2012 р. на ім'я Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8, ОСОБА_1 прийняв спадщину за заповітом після ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Харкові.

Згідно відповіді КП "Жилкомсервіс" № 26208/2/07-05 від 08.11.2012 р.:

- гр. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, власник, був зареєстрований з 23.07.1969 року. Помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Знятий з реєстрації 01.08.2001 року.

- гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9 р. н., Дружина, була зареєстрована з 23.07.1969 року. Померла ІНФОРМАЦІЯ_7. Знята з реєстрації 18.04.2012 року.

- гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. н., Син, був зареєстрований з 02.12.1981 року. Помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Знятий з реєстрації 29.04.2009 року.

- гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10 р. н., Невістка, зареєстрована з 04.11.1987 року по теперішній час.

- гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., Зареєстрований з 16.05.1996 року. Знятий з реєстрації 17.09.2003 року.

- гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 р. н., Внучка, зареєстрована з 29.04.2004 року по теперішній час.

- гр. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11 р. н., Правнук, зареєстрований з 25.05.2010 по теперішній час.

Однак, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом через те, що що не визначені частки (долі) померлих співласників: ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, як такої угоди ОСОБА_2, ОСОБА_3 з ОСОБА_1 про виділення конкретної частки спільного майна не досягнуто.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України: "У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом."

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1226 ЦК України: "Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР від 18.07.1963 р.: "При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. "

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 р.: «Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.»

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1296 ЦК України: "Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину."

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1223 ЦК України: "Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу."

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України: "Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1258 ЦК України: "Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово."

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України: "У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.»

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України: "Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними."

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268 ЦК України: "Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.»

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України: «Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.»

Відповідно д вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України: "Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини."

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України: "Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.»

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Суд, дослідивши докази у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку про правомірність заявленого ОСОБА_1 позову, а тому вважає за необхідне його задовольнити.

Також, враховуючи викладене суд приходить до висновку про правомірність заявленого ОСОБА_2, ОСОБА_3 позову, а тому вважає за необхідне його задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 174, 197, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 р., ст.ст. 372, 1223, 1226, 1233, 1258, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності в порядку спадкування за заповітом на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_5.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_6.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Задорожна А.М.