Постанова № 33477496, 28.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 серпня 2013 року справа № 814/3483/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., при секретарі судового засідання Западнюк К.А.,

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 06.08.2013 р.);

від відповідача: Масюк А.М. (довіреність №26/9/10-013 від 15.07.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.13р. № 0000121730, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 р. № 0000121730.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що висновок відповідача про безтоварний характер його правочину з ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" безпідставний, адже спростовується наявністю в нього всіх первинних документів, а окремі порушення контрагентом позивача нормативно-правових актів не можуть бути підставою для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість (далі - ПДВ) позивачу.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких зазначив, що в ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" відсутні документи, які підтверджували б транспортування та оприбуткування товару, який у подальшому став предметом договору з позивачем. Крім того, ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" не задекларувало податкові операції з позивачем.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 28 серпня 2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує наступне.

Позивач, як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 1 грудня 1997 р. та зареєстрований як платник ПДВ з 20 червня 1998 р. (а. с. 138-139).

У червні 2013 р. ДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" за жовтень-листопад 2012 р., січень-березень 2013 р. Результати перевірки оформлені актом від 26 червня 2013 р. № 596/17-208/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки) (а. с. 10-35).

Суд звертає увагу на вид перевірки, який проведений ДПІ. Так, відповідачем проведена невиїзна перевірка, яка за правилами ст. 75 п. 75.1. пп. 75.1.2. абз. 5 і ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Однак, обраний вид перевірки унеможливлює встановлення обставин (фактів), про які зазначено в акті перевірки: якщо відповідач заперечує отримання позивачем товару, він повинен був провести виїзну перевірку, для того щоб мати можливість безпосередньо дослідити наявність чи відсутність товару, використання його в господарській діяльності позивача, в той час як невиїзна перевірка позбавляє інспектора можливості наочного дослідження спірних обставин, а використання документів під час невиїзної перевірки дозволяє робити тільки опосередковані висновки.

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено суму ПДВ на 122688,42 грн.

На підставі акту перевірки 10 липня 2013 р. ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000121730, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 122688,42 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 61344,22 грн. (а. с. 8).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 3 грудня 2012 р. позивач уклав із ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" договір комісії № 031212, за умовами якого останнє придбало товар (хладон) та доставило його позивачу (а. с. 95-98). Актами здачі-приймання товару підтверджено його поставку (100-102).

Як слідує з акту перевірки, підставою для висновку ДПІ про безтоварний характер правочину позивача послугував акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 6 червня 2013 р. № 1291/22-200/35403526 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Полюс-Юг ЛТД". До вказаної перевірки не надано документів, які підтверджують транспортування товару, який у подальшому поставлено позивачу, з пункту розвантаження до пункту призначення. Також відсутні первинні документи, що підтверджують оприбуткування товару на складі, основні засоби (складські приміщення, автотранспорт, земельні ділянки, обладнання) та наймані працівники.

В акті перевірки зазначено про отримання інформації ВДАІ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 25 квітня 2012 р. № 9/3-607 про відсутність у ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" дозволу на транспортування небезпечного вантажу, яким є хладон.

З викладеного ДПІ робить висновок про відсутність реальної можливості поставок товарів ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" до контрагентів-покупців, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Крім того, відділом податкової міліції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС встановлено, що ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" не декларує податкові зобов'язання по операціям з позивачем за період січень-березень 2013 р.

Позивач не погоджується з висновками ДПІ, оскільки вважає, що деякі порушення його контрагентом нормативно-правових актів не можуть свідчити про порушення і з боку позивача. На підтвердження реальності операцій поставки хладону від ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" позивач надав суду супровідні документи на вантаж, митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, видаткові і податкові накладні, банківські виписки (а. с. 50-74, 76-82, 84-87, 89-94).

В матеріалах справи є листи ТОВ "Полюс-Юг ЛТД", якими воно підтверджує спроби зареєструвати податкові накладні з позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак внаслідок технічних помилок програми така реєстрація не проведена (а. с. 75, 88).

Заслуговують на увагу і посилання позивача на те, що обставини його господарських взаємовідносин із ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" за січень 2013 р., вже були предметом перевірки з боку ДПІ, про що складено довідку від 29 квітня 2013 р. № 301/17-208/НОМЕР_2, якою підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" у січні 2013 р. (а. с. 144-148). При цьому, в акті перевірки відповідач зробив протилежний висновок і нарахував позивачу ПДВ у сумі 82114,17 грн. за той же період.

Навіть за умови порушення ТОВ "Полюс-Юг ЛТД" вимог податкового законодавства, визначення у зв'язку з цим податкових зобов'язань позивачу суперечить конституційному принципу індивідуальної відповідальності, встановленому ст. 61 ч. 2 Конституції України, який в даному спорі слід застосовувати таким чином, що у випадку встановлення ДПІ фактів порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, негативні наслідки повинні наставати саме для порушника, а не для позивача, який свої податкові зобов'язання виконав належним чином, тобто ДПІ не може пов'язувати порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків, із позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів, які б доводили обізнаність позивача про протиправні дії контрагента, заперечення ДПІ ґрунтуються виключно на припущеннях щодо порушень, які допущені не позивачем, а його постачальником, а тому суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів перед судом порушення позивачем податкового законодавства. Єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок ДПІ про безтоварний характер операцій за відсутності будь-яких протиправних дій з боку позивача.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач надав платіжне доручення № 1184 від 30 липня 2013 р. про сплату судового збору в розмірі 1840,33 грн. (а. с. 2), який і підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області від 10.07.2013 р. №0000121730.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 1840,33 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 34034100) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна