Вирок № 33476742, 11.09.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/645/13-к

Номер провадження 1-кп/699/42/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2013 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Резніченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківському кримінальне провадження №12013250190000131 щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігів, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину,працюючий у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, невійськовозобов'язаний, не судимий на підставі п.1 ч.1 ст.89 КК України, запобіжний захід не обирався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - старшого прокурора Шевченківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юриста другого класу Остапенко Ю.А.

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, суд

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 07 березня 2013 року, близько, 17 год. перебуваючи на 142 км. пікет 5 залізничного перегону ст. Корсунь - ст. Городище Одеської залізниці, що є територією м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, за допомогою бетонного стовпчика розбив металеву коробку кабельного ящика вартістю 130 грн., належного Шевченківській дистанції колії Одеської залізниці та намагався таємно, умисно, з корисливою метою викрасти частини цього ящика, але свої злочинні наміри та дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як на місці вчинення злочину був затриманий працівниками Шевченківської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні свою вину визнав повністю,пред'явлений до нього цивільний позов також і показав, що тимчасово проживає в смт.Стеблів Корсунь-Шевченківського району, а в місті має квартиру в районі залізничного вокзалу. 07 березня 2012 року приїхав в місто доробляти ремонт у своїй квартирі. Вечором пішов до свого товариша. Йшов біля залізничного полотна. Побачив металевий (чавунний) ящик. Вирішив його викрасти,щоб здати на металобрухт за отримати за нього,приблизно, 20 грн.. Вирішив це зробити, так як в той час не мав доходів. Побачив поряд бетонний стовпчик та порожній поліетиленовий пакет. Взяв цей стовпчик і 15 хв. розбивав ящик,щоб уламки покласти до пакета. Але підійшли працівники залізничного вокзалу і його затримали.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, учасники судового провадження не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, їм роз'яснено і зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, на підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в ході судового розгляду кримінального провадження доведена в повному обсязі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікуються як злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, має постійний дохід в розмірі 1150 грн. щомісячно.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає: щире каяття, молодий вік, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

З врахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе з застосуванням до нього покарання майнового характеру у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на даний час вісімсот п'ятдесят гривень, як необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для призначення штрафу з розстрочкою виплати не має.

Цивільний позов пред'явлений до обвинуваченого цивільним позивачем Державним підприємством «Одеська залізниця» про відшкодування матеріальних збитків,завданих злочином на суму 130,00рн. підлягає до повного задоволення, оскільки саме злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 завдано такі збитки, які полягають у пошкодженні кабельного ящика з метою його крадіжки. Суд також бере до уваги, що вимоги позову, його обґрунтування та розмір позовних вимог визнає і сам обвинувачений.

Речові докази: частини кабельного ящика, які належать Державному підприємству «Одеська залізниця» і які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів ЛВ на ст. ім. Т.Шевченка УМВС України на Одеській залізниці - повертаються власнику відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Обвинувачений під час досудового розслідування і судового провадження під вартою не тримався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Призначити засудженому ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень і стягується в доход держави.

Засуджений зобов'язаний сплати штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Роз'яснити засудженому ОСОБА_1, що ухилення від сплати штрафу є злочином проти правосуддя, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.389 КК України.

Задовольнити повністю пред'явлений Державним підприємством «Одеська залізниця» цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків,завданих злочином.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігів, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, працюючий у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (інші відомості про особу суду не відомі) на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» (65012 м. Одеса вул.Пантелеймонівська,19 р/р26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-Банк» МФО 328801 ЄДРПОУ 01071315) завдані злочином матеріальні збитки в сумі 130,00 грн.

Речові докази: частини кабельного ящика, які належать Державному підприємству «Одеська залізниця» і які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів ЛВ на ст. ім. Т.Шевченка УМВС України на Одеській залізниці - повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь - Шевченківський районний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий Савранський О. А.