Рішення № 33475384, 16.09.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/11383/2012

№пр.2/521/902 /2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Буран О.М.

при секретарі - Янкул Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» про відшкодування в порядку регресу шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Малиновського районного суду в м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, Товариств аз обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» та просить стягнути з відповідачів солідарно в порядку регресу суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 160,83 гривень та суму судового збору у розмірі 214,6 гривень.

В обґрунтування заявленого позову, представник позивача посилається на те, що 18.07.2009року між ЗАТ СК «ВУСО» та ТОВ «Сейп Автотранс» було укладено договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №ВС/3207393 від 29.09.2008року, за яким страховик зобов*язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров*ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Повивач вказав, що 31.01.2010року на вул.. Генерала Петрова в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу Dacia Logan, д/н НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП, як зазначає представник позивача, було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2. Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2010 року винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ч.4ст.122 КУпАП визнано водія ОСОБА_1 Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №150.07/10 від 31.11.2011 року, ТОВ «Адамант Плюс», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 3 255,00 гривень. Позивачем було сплачено на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 2 160,83 гривень, згідно платіжного доручення № 15710 від 22.12.2011року. На момент скоєння ДТП, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сейп Автотранс». У зв*язку з тим, що ОСОБА_1 та ТОВ «Сейп Автотранс» не повідомили позивача про настання страхової події в строк, передбачений Законом, після виплати страхового відшкодування потерпілій особі, у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ «Сейп Автотранс» про відшкодування в порядку регресу завданої шкоди в межах виплаченого страхового відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідачі, сповіщені належним чином, у судове засідання не з*вилися, заперечень стосовно предмету позову, або заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надавали, Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному слухання справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки Відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано не поважною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ЗУ «Про акціонерні товариства», найменування Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО». Відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради від 29.09.2010 року, ПрАТ «СК «ВУСО» є повним правонаступником усього майна, прав та обов*язків ЗАТ «СК «ВУСО»

Судом встановлено, що 18.07.2009року між ЗАТ СК «ВУСО» та ТОВ «Сейп Автотранс» було укладено договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту №ВС/3207393 від 29.09.2008року, за яким страховик зобов*язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров*ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Даний транспортний засіб належить ТОВ «Сейп Автотранс» на праві приватної власності, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВНС 149147.

На момент скоєння ДТП, за кермом автомобіля Dacia Logan, д/н НОМЕР_1 знаходився водій ОСОБА_1, який на той час перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сейп Автотранс».

Договір страхування укладено на умовах першого типу, що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров*ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що 31.01.2010року на вул.. Генерала Петрова в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та застрахованого транспортного засобу Dacia Logan, д/н НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 Внаслідок ДТП, було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Згідно з ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2010 року, винним визнано водія ОСОБА_1 за порушення вимог п. 10,9, 13.3, 2.10 «Правил дорожнього руху України», у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ч.4ст.122 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафа.

У зв*язку з тим, що ОСОБА_1 та ТОВ «Сейп Автотранс» не повідомили позивача про настання страхової події в строк, передбачений Законом, після виплати страхового відшкодування потерпілій особі, у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 та ТОВ «Сейп Автотранс» про відшкодування в порядку регресу завданої шкоди в межах виплаченого страхового відшкодування.

Страховим випадком за Договором страхування вважаються події, які виникають внаслідок настання страхових ризиків, яким серед інших є дорожньо-транспортна пригода.

Згідно п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів2 №1961-1V від 01.07.2004 року, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров*ю, майну третьої особи.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №150.07/10 від 31.11.2011 року, ТОВ «Адамант Плюс», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 3 255,00 гривень. Позивачем на підставі звернення ОСОБА_2, страхового акту №3375-24 від 25.10.2011 року та додатку №1 до страхового акту від 22.12.2011 року, було сплачено на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 2 160,83 гривень (з відрахуванням суми ПДВ у розмірі 534,17 грн. та суми франшизи у розмірі 510,00 грн.), згідно платіжного доручення № 15710 від 22.12.2011року.

За змістом ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтею 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст..1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.

На момент скоєння ДТП, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Сейп Автотранс».

Крім того, відповідно до ст..541 ЦК України, солідарний обов*язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов*язання, тому ОСОБА_1 та ТОВ «Сейп Автотранс» являються солідарними боржниками.

Оскільки необхідною умовою застосування до спірних відносин сторін приписів ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України є наявність вини особи, по відношенню до якої виникає право регресу у особи, яка відшкодувала завдану нею шкоду, суд вважає підставним позовні вимоги ПрАТ «СК «ВУСО», з огляду на доведеність вини ТОВ «Сейп Автотранс», як власника транспортного засобу та водія ОСОБА_1, як працівника ТОВ «Сейп Автотранс», а також постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2010 року по справі № 3-4318/2010.

Серед іншого, суд звертає увагу на те, що ПрАТ «СК «ВУСО» письмово звернулась до відповідача ТОВ «Сейп Автотранс», як власника транспортного засобу з претензією про сплату боргу від 06.01.2012 року №0144, однак вона задоволена не була.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи позивача, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються зібраними по справі доказами і відповідають вимогам закону, а тому позовні вимоги ПрАТ «СК «ВУСО» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи даний позов, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а саме, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, сплачені позивачем у розмірі 214,6 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209 ч.3, 212 -215, 224 -228, 294 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 6, 22, 37, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової від повільності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 25, 27 Закону України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» про відшкодування в порядку регресу шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» в порядку регресу суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 160,83 (дві тисячі сто шістдесят) гривень 83 копійки.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму судового збору у розмірі 214,6 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання відповідачем копії рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Буран О.М.