Рішення № 33473497, 31.05.2013, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2114/10803/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Способ Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічною позовною заявою Виконавчого комітету Комишанської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання права власності територіальної громади на безхазяйне нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів, яким просить визнати за нею право власності на 16/100 частин АДРЕСА_1; зобов'язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 16/100 частин АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 1990 року по 2000 рік працювала в Учбово-дослідному господарство «Приозерне» (далі УДГ «Приозерне»). На підставі вищезгаданого наказу позивач починаючи з 1993 року по сьогоднішній день мешкає у спірній квартирі. Під час ліквідації вказаного підприємства позивач 24.03.2005 року звернулась до керуючого санацією ДПГ «Приозерне» із заявою про визнання її кредитором, у зв'язку із невиплатою їй заборгованості із заробітної плати в розмірі 783,12 грн.. 20.10.2011 року звернулась до Комишанської селищної ради із вимогою зареєструвати за нею право власності на спірне нерухоме майно, проте через відсутність належно оформленого правовстановлюючого документу у здійсненні таких дій позивачці було відмовлено. На даний час відповідачами спірне нерухоме майно взято на облік як безхазяйне. Посилаючись на положення ст.ст. 220, 397 ЦК України, а також на норми, що регулюють відносини з питань прав власності, просить з підстав того, що вона володіє спірним нерухомим майном на законній підставі, проте без належного оформлення правовстановлюючого документу на нього та реєстрації права власності, а також з підстав існування фактичних договірних відносин між нею та УДГ «Приозерне» щодо передачі їй у власність спірного нерухомого майна, захистити її порушене право у спосіб визначений у прохальній частині позову.

Ухвалою суду від 06.03.2013 року за заявою представника позивача позовні вимоги в частині зобов'язання ХДБТІ вчинити дії щодо реєстрації за позивачкою права власності на нерухоме мано залишено без розгляду.

У зустрічній позовній заяві до ОСОБА_1 Виконавчий комітет Комишанської селищної ради просить визнати право власності територіальної громади селища Приозерне в особі її органу місцевого самоврядування Комишанської селищної ради на безхазяйне нерухоме майно за адресою. АДРЕСА_1, що складається з 16/100 частин житлового будинку загальною площею 222,3 кв.м., житловою площею 115,2 кв.м. (літ «А») та відповідної частини господарських будівель: кухні (літ. «Б») та сараїв (літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Ж»). Свої вимоги мотивують тим, що спірне нерухоме майно не має власника, що підтверджується листом ХДБТІ від 01.11.2011 року та за заявою Комишанської селищної ради від 16.01.2012 року взято на облік як безхазяйне, про що зроблено відповідну публікацію у ЗМІ. Враховуючи викладене просять задовольнити вимоги вказані у прохальній частині зустрічного позову на підставі ст. 335 ЦК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги за первісним позовом підтримали у повному обсязі, із викладених у позовній заяві підстав, щодо задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник Комишанської селищної ради Безлюдний В.С. щодо задоволення первісного позову заперечував, про що також надав заперечення у письмовому вигляді, зустрічну позовну заяву підтримав у повному обсязі з викладених у ній підстав.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків та відповідних ним правовідносин.

ОСОБА_1 у період з 1990 року по 2000 рік неодноразово працювала в Учбово-дослідному господарстві «Приозерне» Херсонського сільгоспінституту, а саме у період 14.04.1990 року по 05.02.1991 року, з 21.03.1995 року по 18.10.1995 року, та з 09.07.1990 року по 09.02.2000 року, на посаді робітниці садівничої бригади, звідки кожен раз звільнялась за власним бажанням, що підтверджується відомостями трудової книжки позивача-відповідача.

Не зважаючи на встановлені судом періоди, в які позивач-відповідач працювала на згаданому підприємстві, наказом № 201 від 01.11.1993 року, тобто у період, коли позивач-відповідач на підприємстві не працювала, директора УЧГОСП «Приозерне» Виноградчого В.І., який останнім підписано не було, а було лише затверджено невідомою особою із відтиском печатки підприємства, на підставі рішення профкому № 18 від 13.10.1992 року про продаж домоволодінь та квартир співробітникам учгоспу за залишковою вартістю, АДРЕСА_1 була передана безоплатно ОСОБА_1.

Згідно паспортних даних позивача-відповідача ОСОБА_1, остання починаючи з 21.03.1990 року та до теперішнього часу зареєстрована за адресою АДРЕСА_2.

Як вбачається з наданих суду квитанцій по сплаті за воду по лицьовому рахунку № 21318, що виписаний на прізвище ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, останньою починаючи з 2005 року здійснювалась сплата за воду по вказаній адресі із розрахунку на трьох осіб. Окрім того, останній видано по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 розрахункову книжку по розрахунку за воду.

Окрім того із ОСОБА_1 11.04.2007 року Директором КП було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та вивезення твердих побутових відходів за адресою АДРЕСА_1.

Проте, доказів, які б свідчили про існування між ОСОБА_1 та УЧГОСП «Приозерне» договірних правовідносин з приводу спірного нерухомого майна, зокрема наказу по УЧГОСП «Приозерне» про продаж позивачу-відповідачу АДРЕСА_1, а також довідки про продаж позивачу-відповідачу вказаного домоволодіння, суду надано не було. Окрім того існування таких документів не встановлено судом при вивченні інвентарної справи на домоволодіння АДРЕСА_1.

Крім того, відсутність у ОСОБА_1 належних правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, які б могли слугувати підставою для подальшої реєстрації права власності останньої на вказану нерухомість встановлено також постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.09.2012 року, за позовом ОСОБА_1 до Комишанської сільради Комсомольського району м. Херсона про визнання дій по відмові в оформленні права власності протиправними та зобов'язання вчинити дії з приводу нерухомого майна, що є спірним по вказаній цивільній справі, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Проте судом не встановлено а позивачем-відповідачем не доведено існування договірних правовідносин щодо купівлі-продажу ОСОБА_1 спірного нерухомого майна а також наявності у неї права власності на спірне майно, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яке відповідно є порушеним чи невизнаним іншою особою, зокрема відповідачами, і яке необхідно захистити у судовому порядку. Таким чином позовні вимоги з підстав ухилення від нотаріального посвідчення однією із сторін договору про право власності на нерухоме майно, а також з підстав невизнання права власності позивача-відповідача іншими особами, та відповідно необхідності захисту її прав власності на спірне нерухоме майно в порядку, зазначеному у первісному позові, із урахуванням визначеного нею предмету позову, задоволенню не підлягають.

Згідно витягу про реєстрації прав власності на домоволодіння АДРЕСА_1 від 20.09.2011 року 31/100 вказаного домоволодіння належить ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Комишанської селищної ради № 158/3 від 15.12.2009 року; 21/100 частина належить ОСОБА_6 на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25.02.1993 року; 17/100 належить ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 07.10.2005 року; 15/100 належить позивачці ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 04.04.2012 року а інші 16/100 частин спірного домоволодіння, 31.01.2012 року за заявою Комишанської сільради взято на облік як безхазяйне майно, яке, згіднго матеріалів інвентарної справи перебуває у колективній власності УЧГОСП «Приозерне» згідно реєстраційного посвідчення від 11.01.1993 року, виданого на підставі рішення № 167 від 21.07.1987 року.

Належність спірного нерухомого майна УЧГОСП «Приозерне» на підставі вищезгаданих правовстановлюючих документів підтверджується, зокрема, витягом про реєстрацію прав власності на спірне нерухоме майно від 10.07.2005 року, та вищезгаданими правовстановлюючими документами на нього.

Таким чином, посилання представника Комишанської селищної ради на лист ХДБТІ від 01.11.2011 року як на підтвердження того, що спірне майно не має власника, є хибним, оскільки вказаний лист навпаки, підтверджує існування власника спірного майна, а саме УЧГОСП «Приозенрне», які є власниками на підставі вищезгаданих правовстановлюючих документів. Слід зазначити, що а ні Комишанською селищною радою, а ні ОСОБА_1 у судовому засіданні не доведено та судом не встановлено ліквідації вказаного підприємства, а також, в разі його ліквідації, не встановлено наявності/відсутності їх правонаступників.

Окрім того взяття на облік спірного нерухомого майна як безхазяйного вбачається з акту № 13 опису й оцінки майна, що має ознаки безхазяйного, складеного 25.12.2011 року представниками робочої групи з обліку безхазяйного майна на території Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона у складі голови робочої групи Сендецької О.О., секретаря робочої групи Безлюдного В.С. та члена робочої групи ОСОБА_9. Відповідно до зазначеного акту на території Комишанської сільради було виявлено нерухоме майно, що має ознаки безхазяйного, а саме двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, частка якої складає 16/100 частин житлового будинку, що за вказаною адресою. Вказане майно належало ДП Учбово-дослідне господарство «Приозерне». У вказаній квартирі було виявлено фактичне проживання без законних на те підстав громадянки ОСОБА_1. Зазначений акт затверджено 25.12.2011 року селищним головою Комишанської селищної ради Фатєєвим О.Б..

23 лютого 2012 року у газеті Херсонський вісник про взяття Виконкомом Комишанської селищної ради спірного нерухомого майна на облік як безхазяйного зроблено відповідне оголошення.

Відповідно ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Згідно роз'яснень Міністерства Юстиції України від 13.10.2011 р., щодо деяких аспектів набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна, за позовом органу, правомочного управляти комунальним майном, суд за умови якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності. Зі змісту частини першої статті 335 ЦК України випливає, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий може вважатися безхазяйним. В такому контексті поняття "не має власника" та "власник невідомий" об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно. Таке поняття як "не має власника" застосовується у випадку, якщо певна річ має статус нерухомого майна, права щодо якого виникли у його власника й були зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, однак з певних причин право власності у відповідної особи на зазначене майно припинилося. Тобто, при фактичному існуванні об'єкта нерухомого майна його власник відсутній. У разі прийняття власником рішення про відмову від права власності на нерухоме майно (право власності на яке згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України підлягає державній реєстрації) - він має підтвердити факт припинення свого права власності шляхом звернення з відповідною заявою про припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до органу, що здійснює державну реєстрацію прав. З моменту внесення реєстратором бюро технічної інвентаризації відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно - таке майно не має власника, а отже саме з цього моменту може вважатися безхазяйним. На сьогодні найпоширенішою помилкою як органів, що здійснюють державну реєстрацію прав, так і органів місцевого самоврядування при реалізації своїх повноважень, пов'язаних з вирішенням питання можливості віднесення нерухомого майна до категорії "безхазяйне", є застосування поняття "безхазяйна річ" до майна, власник якого відомий (наприклад, інформація щодо особи власника міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно), але він не перебуває за місцем знаходження такого майна або ж в даний час місце його перебування встановити неможливо. Тобто, за наявності будь-якої інформації щодо особи власника нерухомого майна існує вірогідність того, що такою особою буде заявлено право на нього або вимогу про повернення власності у своє володіння, користування та розпорядження.

Згідно ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Таким чином, у задоволенні зустрічного позову також слід відмовити з тих підстав, що хоча Комишанською селищною радою і було дотримано процедури постановлення спірної нерухомості на облік як безхазяйного майна, проте, обов'язкової ознаки, яка має враховуватися при визнанні майна безхазяйним, а саме відсутності власника такого майна, або відсутність відомостей про такого власника, відповідачами-позивачами не доведено та не встановлено судом.

Питання щодо розподіляння судових витрат по справі судом вирішено відповідно до ч. 2 ст. 82, ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 5-11, 57, 60, 82, 88, 174, 208, 209, 213-215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона, Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності на нерухоме майно, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Виконавчого комітету Комишанської селищної ради до ОСОБА_1 про визнання права власності територіальної громади на безхазяйне нерухоме майно, - відмовити.

Стягнути з Комишанської селищної ради на користь Держави судовий збір в розмірі 284, 51 (двісті вісімдесят чотири) грн. 51 коп..

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона в десятиденний строк з дня винесення рішення.

Особи які брали участь у розгляді справи але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу на рішення в той же строк з часу отримання його копії.

СуддяЛ. А. Скрипнік