Постанова № 33471763, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року справа № 826/7667/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення заборгованості по єдиному внеску у сумі 1 117 798,69грн.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.103), до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 117 798,69грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з вересня 2012 року по лютий 2013 року у загальному розмірі 1 117 798,69грн. Вказана сума виникла на підставі поданих до Управління ПФУ в Голосіївському районі м. Києва відповідачем звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідач в установлені строки не перерахував нарахований єдиний внесок у зв’язку з чим йому була виставлена вимога про сплату боргу № 1929 від 01.04.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем до УПФУ в Голосіївському районі міста Києва подані звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року у розмірі 354 367,33грн., за жовтень 2012 року – 331 859,00грн., за листопад 2012 року – 293 051,41грн., за грудень 2012 року – 215 400,18грн., за січень 2013 року – 179 796,92грн. та за лютий 2013 року у сумі 297 253,48грн. (а.с.18-59)

Відповідачем нараховані суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно частково не сплачені, що підтверджено матеріалами справи і карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.09.2012 року по 02.09.2013 року, у зв’язку з чим за розглядаємий період у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 117 798,69грн. (а.с.106-110)

В ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. (ст. 8 Закону № 2464)

Керуючись ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, платники єдиного внеску, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. (ч.11 ст.9 Закону № 2464)

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п.1 ст.12 Закону № 2464, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Керуючись ст. 13 Закону, пенсійний фонд та його територіальні органи мають право, зокрема, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Положеннями статті 25 Закону № 2464 передбачено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов’язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Так, позивачем на виконання вказаних норм закону направлено до відповідача вимогу про сплату боргу від 01.04.2013 року № Ю1929 на загальну суму боргу 1 797 149,684грн., яка отримана відповідачем 17.04.2013 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.17) На час розгляду справи сума боргу відповідачем частково сплачена.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Таким чином, враховуючи, що строки добровільної сплати боргу вийшли, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 117 798,69грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Панківська, 5, ЄДРПОУ 01386326) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 117 798 (одного мільйону ста сімнадцяти тисяч семиста дев’яноста восьми) грн. 69 коп. на р/р 37196101002621 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 22869454.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова