Постанова № 33471623, 03.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 вересня 2013 року 14:58 справа №826/9663/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Краснова І.В.;

відповідача: Колодяжної Л.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хауз Україна"доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішеньНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хауз Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Хауз Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року №0000042220, №0000052220 та від 31 травня 2013 року №0003292220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9363/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 03 вересня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000042220 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "Хауз Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 442 905,00 грн., в тому числі за основним платежем - 167 684,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275 221,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000052220 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Хауз Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 487 810,00 грн., в тому числі за основним платежем - 390 248,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 97 562,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 06 грудня 2012 року №5657/22-222-34476959 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хауз Україна" (код ЄДРПОУ 34476959) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.09 по 31.12.10" (далі по тексту - Акт перевірки).

За результатами адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень згідно рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року №2709(10)12-3-03 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000042220 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 233 300,00 грн.

На підставі рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року №2709(10)12-3-03 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року №0003292220, відповідно до якого ТОВ "Хауз Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 209 605,00 грн., в тому числі за основним платежем - 167 684,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 921,00 грн.

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 167 684,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 390 248,00 грн.

Порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість" мотивовані наступним: відносно постачальника ПП "Берг-Агро" розслідується кримінальна справа, порушена за фактом здійснення фіктивного підприємництва, опитаний ОСОБА_3, що значиться керівником ПП "Берг-Агро", повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства; у ПП "Берг-Агро" відсутні виробничі потужності, складські приміщення та трудові ресурси для здійснення господарських операцій; за даними інформаційних систем по взаємовідносинам з контрагентами ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б" існують розбіжності між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями постачальників, а саме постачальники не задекларували податкові зобов'язання з податку на додану вартість по відносинам з ТОВ "Хауз Україна".

Наведене, на думку відповідача, виклює можливість позивача відносити вартість придбаного товару/послуг до складу валових витрат та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість - сум податку на додану вартість, сплачену у складі вартості придбаного товару/послуг.

При цьому сума грошового зобов'язання з податку на прибуток визначена лише по взаємовідносинам позивача з ПП "Берг-Агро".

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з підприємствами-контрагентами підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту; підприємства-контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Хауз Україна" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Хауз Україна", ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б", обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що 01 грудня 2009 року між ТОВ "Хауз Україна" (покупець) та ПП "Берг-Агро" (продавець), 01 квітня 2010 року між ТОВ "Хауз Україна" (покупець) та ПП "Лінк Б" (продавець), 01 липня 2010 року між ТОВ "Хауз Україна" (покупець) та ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" (продавець) укладено договори купівлі-продажу, за умовами яких продавці зобов'язуються передати у власність покупця сировину (товар), найменування, вартість і кількість якої зазначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на кожну поставку.

Відповідно до пункту 3.1 договору визначено, що відвантажений товар супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, накладна на відвантаження, податкова накладна, сертифікат якості виробника (копія, завірена продавцем), гігієнічний висновок Міністерства охорони здоров'я України (копія, завірена продавцем).

Згідно рахунків-фактур та видаткових накладних ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б" протягом грудня 2009 року, лютого-серпня 2010 року поставили ТОВ "Хауз Україна" мигдаль, кеш'ю, арахіс, бразильський горіх та кунжут.

Постачальники виписали позивачу податкові накладні на загальну суму 2 341 488,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 390 248,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат є їх здіснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Хауз Україна" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі іншими продуктами харчування.

Позивач пояснив, що придбаний у ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б" товар у подальшому поставлено третім особам.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії наступних документів: господарських договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних та податкових накладних по взаємовідносинам із ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б"; видаткових накладних, податкових накладних та довіреностей на отримання товару по взаємовідносинам з третіми особами; договорів складського зберігання, укладених із ЗАТ "Фірма "Хозімпекс".

Разом з тим, надані позивачем документи, на думку суду, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивачам придбаних товарів та робіт, а лише фіксують господарські операцій з підприємствами-контрагентами.

Так, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять копій сертифікатів якості виробника та гігієнічного висновку Міністерства охорони здоров'я України на кожну поставку товару, як передбачено умовами договорів купівлі-продажу; доказів оприбуткування та зберігання на складі придбаного товару, доказів відвантаження зі складу товару третім особам (складські відомості, накази на відвантаження товару, акти списання тощо); надані позивачем не дають суду змоги встановити, що товар, поставлений третім особам, був саме тим товаром, який придбавався у ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б".

Крім того в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у позивача складських приміщень, зокрема актів прийому-передачі приміщень, свідоцтва на право власності, доказів оплати за складські приміщення. Суд враховує, що позивач надав копії договорів складського зберігання, однак вони не можуть підтверджувати наявність складських приміщень та зберігання товару на складі.

В матеріалах справи також відсутні докази наявності у підприємств-контрагентів адміністративно-господарських можливостей виконати зобов'язання за договорами купівлі-продажу (наявності персоналу, складських приміщень, транспортних засобів тощо).

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б" носять реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

В частині висновків Акта перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б", у зв'язку з придбанням товарів.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вище судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача товарів, придбаних у ПП "Берг-Агро", ПП "ТПК "Агросвіт-Південь" та ПП "Лінк Б", і реальність здійснення таких господарських операцій, що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення ТОВ "Хауз Україна" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2013 року №0000042220 не може бути скасоване судом, оскільки вважається відкликаним.

Так, відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пункт 60.4 статті 60 Податкового кодексу України встановлює, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Як підтверджують матеріали справи, згідно рішення Державної податкової служби у місті Києві від 21 березня 2013 року №2709(10)12-3-03 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000042220 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у розмірі 233 300,00 грн., а відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року №0003292220, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання та, згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення, отримане представником позивача 04 червня 2013 року.

Оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 08 січня 2013 року №0000042220 з 04 червня 2013 року вважається відкликаним, позовні вимоги щодо його скасування у судовому порядку є передчасними.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Хауз Україна" про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 січня 2013 року №0000042220, №0000052220 та від 31 травня 2013 року №0003292220 документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Хауз Україна" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Хауз Україна" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко