Постанова № 33471385, 12.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 804/10858/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13854,62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця в сумі 13851,85 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Відповідачем самостійно не сплачені адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 р., копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Як свідчить звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників Відповідача у 2012 р. склала 27 осіб. Відповідно до нормативу, передбаченого ст. 19 Закону, у Відповідача мав бути працевлаштований 1 інвалід. Фактично інвалід за цей період не був працевлаштований.

Отже, наявність порушення законодавства, на підставі якого до підприємства були застосовані адміністративно-господарські санкції, встановлена Відповідачем самостійно у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 р., в якому містяться відомості про кількість працюючих на підприємстві інвалідів.

Таким чином, за робоче місце, що призначене для працевлаштування на підприємство інваліда і не зайнятого ним, Відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 13851,85 грн.

Розмір пені у сумі 2,77 грн. підтверджується Розрахунком пені станом на 16.04.2013 р., який міститься у справі.

Доказів сплати заборгованості до суду надано не було.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що Відповідачем не виконані вимоги чинного законодавства щодо організації працевлаштування інвалідів на підприємстві, адміністративно-господарські санкції в розмірі 13851,85 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2,77 грн. нараховані Позивачем правомірно, у зв'язку з чим суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 13854,62 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 38031632) адміністративно-господарські санкції у розмірі 13851,85 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ЄДРПОУ 38031632) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2,77 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський