Рішення № 33471137, 22.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р.Справа № 922/596/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр", м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про внесення змін до договору оренди за участю представників сторін:

позивача - Луценко К.В. за довіреністю від 01.02.2013 року,

відповідача - ОСОБА_1, особисто,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПрАТ "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр" звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (відповідач) в якому просить суд змінити п. 5 договору оренди № 2-06 від 10.10.1996 року та викласти у такій редакції: "У разі поліпшення орендарем нежитлових приміщень, в результаті чого зроблена нова річ, Орендар стає її співвласником. Частка Орендаря у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі"; змінити п. 6 договору оренди № 2-06 від 10.10.1996 року та викласти у такій редакції: "Договір укладається терміном до 31.12.2015 року". Позов обґрунтований ст.ст. 188, 193 ГК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2013 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26.02.2013 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.03.2013 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.03.2013 року розгляд справи було відкладено на 01.04.2013 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 22.04.2013 року о 11:15 годині.

До господарського суду Харківської області 19.04.2013 року від позивача надійшла заява (вх. 15056) про зміну предмету та підстав позову, відповідно до якої в порядку ст. 22 ГПК України, змінює предмет та підставу позову та просить суд визнати договір оренди нежитлового приміщення №2-6 від 10 жовтня 1996 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - розірваним з 30 грудня 1997 року та визнати за Приватним акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно- технічний центр» (код ЄДРПОУ: 23458463; АДРЕСА_1) право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення літ. «С-1», загальною площею 97,9 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907 ); нежитлове приміщення літ. «Т-1», загальною площею 159,3 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907). До зазначеної заяви, позивачем додано: платіжне доручення №91 від 19.04.2013 року на суму 13713,00 грн., в якості доказів сплати судового збору, фіскальний чек №8390 від 16.04.2013 року та опис до поштового відправлення, копія довідки про знаходження нежитлових будівель літ. «С-1» та літ. «Т-1» на балансі позивача, копія листа КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», копія технічного паспорту на нежитлове приміщення літ. «С-1», копія технічного паспорту на нежитлове приміщення літ. «Т-1», копія заяви Відповідача про розірвання договору оренди №2-6 від 01 жовтня 1997 року, копія угоди від 30 грудня 1997 року про розірвання договору №2-6 від 10 жовтня 1996 року, копія розрахунку по теплу на літ. «Е», яка тепер літ. «С-1», копія робочого проекту по теплу на літ. «В», яка тепер літ. «Т-1», копія договору про постачання електричної енергії, копія договору на приймання стічних вод, копія договору на отпуск і споживання води, копії квитанцій про сплату комунальних послуг (на 21 арк.), копія оцінки вартості нежитлових будівель.

Всі надані документи досліджені судом, прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви (вх. 15056) про зміну предмету та підстав позову підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з урахуванням наданої заяви та визнати договір оренди нежитлового приміщення №2-6 від 10 жовтня 1996 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - розірваним з 30 грудня 1997 року та визнати за Приватним акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр» право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення літ. «С-1», загальною площею 97,9 кв.м.; нежитлове приміщення літ. «Т-1», загальною площею 159,3 кв.м. Надав пояснення по суті справи та з приводу наданої заяви.

Крім того, 22.04.2013 року від представника позивача була надана заява (вх.15479), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію Витягу з ЄДРЮО та ФОП стосовно позивача станом на 17.12.2012 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію cтосовно відповідача, копію паспорту та копію довідки про присвоєння іНН стосовно відповідача.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги заявлені позивачем визнає у повному обсязі та проти позову не заперечує, на виконання ухвали господарського суду Харківської області надав заяву (вх. 15469), відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи копію виписки з ЄДРЮО та ФОП стосовно відповідача, надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи. Надав пояснення по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

10 жовтня 1996 року між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» (Приватним акціонерним товариством "Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр", м. Харків) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №2-6. (Договір)

Відповідно до п. 1.1. Договору, передбачено, що орендодавець (відповідач) передає, а Орендар (позивач) бере у тимчасове, безоплатне користування нежитлові приміщення: першого поверху у одноповерховому нежитловому приміщенні літера «Е». загальною площею 116 кв.м., для використання та розміщення учбового класу, офісу, підсобних приміщень; гараж на 3 (три) автомобіля у одноповерховому нежитловому приміщенні літера «В», загальною площею 94,6 кв.м., для використання за його призначенням, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 2.2. Договору, передбачено, що передавання приміщень в оренду та їх повернення здійснюються за відповідним актом прийому-передачі.

На виконання пункту 2.2. Договору, 10.10.1996 року між сторонами було складено та підписано акт прийому передачі нежитлових приміщень, скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 10)

Відповідно до п.6.1. Договору, договір діє з 10 жовтня 1996 року до 31 грудня 2002 року, після закінчення строку дії договору його може бути пролонговано на новий термін, якщо протягом за 30 діб до закінчення дії договору не надійшло письмового попередження про неможливість його продовження будь якою із сторін.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що листом від 01.10.1997 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання Договору оренди з 31 грудня 1997 року, зазначений лист був отриманий позивачем власноруч. (а.с. 66)

Судом встановлено, що між сторонами у справі була складена та підписана Угода до Договору №2-6 оренди нежитлових приміщень від 10.10.1996 року, відповідно до умов якої, договір за згодою сторін вважається розірваним з 30.12.1997 року, зазначена угода скріплена печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 67)

Відповідно до ч.2, 3 ст. 5. Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З урахуванням чого, до зазначених правовідносин повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року за N 435-IV.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд констатує, що Договір №2-6 оренди нежитлових приміщень від 10.10.1996 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був розірваний за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи те, що предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, а саме, Договір №2-6 оренди нежитлових приміщень від 10.10.1996 року був розірваний ще 30.12.1997 року, тому суд відмовляє в частині вимоги позивача щодо визнання договору оренди нежитлового приміщення №2-6 від 10 жовтня 1996 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - розірваним з 30 грудня 1997 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач продовжив користуватись спірним приміщенням, а також позивачем було проведено капітальний ремонт та реконструкцію, починаючи з проведення електричної проводки, опалення, води та каналізації, закінчуючи оновленням та утепленням стін, опори та фундаменту нежитлових приміщень.

Крім того, нежитлове приміщення літ. «С-1», загальною площею 97,9 кв.м. та нежитлове приміщення літ. «Т-1», загальною площею 159,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться на балансі Позивача.

З метою проведення інвентаризації нежитлових будівель позивачем було зроблено замовлення від 27 березня 2013 року до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», на підставі чого, було отримано листа, щодо проведення ними інвентаризації нежитлових будівель літ. «Е-1» і літ. «В-1» ПАТ «Червонозаводський учбовий спортивно- технічний центр». На підставі чого були виявлені повтори літеровок нежитлових будівель за адресою - АДРЕСА_1 і нежитлові будівлі літ. «Е-1» і літ. «В-1» були перейменовані в літ. «С-1» і літ. «Т-1».

Отже, судом встановлено, що позивач з 30 грудня 1997 року тривало, добросовісно, відкрито та безперервно володіє майном як своїм власним.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила ст. 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ст. 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були додані до матеріалів справи договори на користування електроенергією, тепловою енергією, водою та каналізацією, акти результатів загального періодичного огляду будівельних конструкцій, що свідчить про постійну експлуатацію та утримання позивачем спірних об'єктів, технічні паспорти на спірні об'єкти та лист Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», щодо перейменування нежитлових будівель у зв'язку з їх повтором за адресою їх знаходження, тому всі документи, щодо користуванням комунальними послугами йдуть із старою літеровкою зазначених будівель за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

Крім того, позивачем були додані до матеріалів справи, платіжні доручення про сплату комунальних послуг за користування спірним майном, за тривалий проміжок часу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимога позивача в частині визнання за Приватним акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно- технічний центр» (код ЄДРПОУ: 23458463; АДРЕСА_1) право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення літ. «С-1», загальною площею 97,9 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907); нежитлове приміщення літ. «Т-1», загальною площею 159,3 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907) належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, тому судовий збір у даній справі в розмірі 14 860, 00 грн. залишається за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, 319, 321, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно - технічний центр» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23458463) право власності на наступні об'єкти нерухомого майна:

- нежитлове приміщення літ. «С-1», загальною площею 97,9 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907);

- нежитлове приміщення літ. «Т-1», загальною площею 159,3 кв.м. (місцезнаходження: АДРЕСА_1, інв. №69907 ).

В частині визнання Договору оренди нежитлового приміщення №2-6 від 10 жовтня 1996 року укладеного між Закритим акціонерним товариством «Червонозаводський учбовий спортивно-технічний центр» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - розірваним з 30 грудня 1997 року - відмовити.

Повне рішення складено 26.04.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/596/13-г