Рішення № 33471122, 10.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р.Справа № 922/3451/13Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ТПК "Призма", м. Харків до ТОВ "Прайм КТМ", смт. Золочів про стягнення 85 000,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Моїсеєнко К.О., дов. б/н від 27.08.13р.;

відповідача - Кривошеєнко О.Ю., дов. б/н від 21.08.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 85 000,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 401 від 26.05.11р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

27.08.13р. позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 400 000,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 401 від 26.05.11р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Із суті наданого позивачем уточнення, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дане уточнення розрахунку суми позову про стягнення заборгованості, за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору збільшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні 27.08.13р. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву. Після перерви судове засідання продовжено.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги визнає повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.05.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ" (відповідач) було укладено договір поставки № 401 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар, визначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами договору (розділ 3) поставка товару здійснюється партіями шляхом самовивозу в термін двох місяців. Позивач зобов'язався поставити товар, що відповідає по якості та кількості умовам даного договору, а також надати відповідачу на кожну партію товару документи: рахунок-фактуру, накладну, податкову накладну, акт прийому-передачі. Датою поставки товару відповідачу вважається дата підписання акту прийому-передачі або накладної.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача товар на суму 49 000 765,08грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оформленими належним чином та наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та факт встановлення договірних відносин.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідно до вартості товару, зазначеної у специфікації та рахунку.

Таким чином, оскільки сторони у договорі не передбачили інше, строк виконання зобов'язань з оплати за отриманий товар наступив після прийняття відповідачем товару, доказом чого є підпис на видатковій накладній.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 38 635 479,02грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 10 365 286,06грн., яка на теперішній час є не сплаченою.

Позивач 10.06.13р. звертався на адресу відповідача з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 10 365 286,06грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі та визнаний відповідачем в повному обсязі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача частину суми основного боргу в розмірі 400 000,00грн.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 400 000,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.509, 526, 610, 612, 629, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм КТМ", код ЄДРПОУ 33206940 (61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 14, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма", код ЄДРПОУ 34755371 (61001, м. Харків, вул. Ганни, 35, відомості про рахунки відсутні) - 400 000,00грн. основного боргу, 8 000,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.