Постанова № 33469969, 03.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 вересня 2013 року 11:42 № 826/12396/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді Смолія І.В.

при секретарі судових засідань Марянченко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податківпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000814110 від 18.07.2013За участю представників:

Від позивача: Савка Д.Ю. - п/к (дов.від 07.02.13р. № 01/71-476Д)

Поліщук О.В. - п/к(дов.від 17.06.13р. № 01/71-508Д)

Від відповідача: Фатьянов Р.О. - п/к (дов.від 29.08.13р. № 1014/9/10-05)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.09.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000814110 від 18.07.2013.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013року Державним підприємством «Енергоринок». За результатами перевірки складено акт від 02.07.13р. за № 768/41-10/21515381 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 70 438 283,14грн. що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість у травні 2013року на суму 70 438 283,14грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВПП винесено податкове повідомлення-рішення № 000814110 від 18.07.13р. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 70 438 283,00грн. за травень 2013року.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу та вважає його протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень податкового органу на позов вбачається, що підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2013 року слугувало встановлення включення позивачем до суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними які виписані із порушенням вимог податкового законодавства, а надана заява про відмову постачальника надати податкову накладну не містила копій товарних чеків або інших розрахункових документів.

Позивач з такими висновками податкового органу не погоджується, в силу того, що технічно немає можливості подавати підтверджуючі первинні документи разом із заявою, однак такі подавались ним додатково.

Вирішуючи даний спір суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 198.1 та 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на включення сум податку до складу податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів. При цьому датою виникнення права платника податку на включення сум податку до складу податкового кредиту вважається дата події, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів, або дата отримання таких товарів, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивачем у травні 2013 року віднесено до податкового кредиту кошти сплаченого ПДВ при купівлі товарів (послуг), при цьому разом із звітністю було подано додаток до декларації №8, тобто заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 20.06.12р.

Також судом встановлено, що позивачем як податкова звітність так і заява, у відповідності до вимог п. 49. 4 ст. 49 ПК України, подані в електронній формі.

Суд погоджується з доводами позивача, оскільки дійсно подання податкової звітності у електронному вигляді унеможливлює одночасне подання разом із скаргою на постачальника первинної документації в підтвердження здійснення господарських операцій.

Разом з тим судом приймаються доводи податкового органу з приводу правомірності дій при проведенні камеральної перевірки, а саме не вжиття заходів щодо отримання від позивача додаткової інформації, оскільки камеральна перевірка за своїм визначенням проводиться лише на підставі поданої платником податків звітності, однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 44. 6 та частиною 2 пункту 44.7 статті 44 ПК України встановлено, що протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При цьому судом встановлено, що позивач отримавши акт перевірки направив на адресу податкового органу лист від 08.07.2013 №02/51-1-6024 разом з яким надав усю наявну первинну документацію в підтвердження здійснення господарських операцій на підставі яких формувався податковий кредит у травні 2013року. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Разом з тим податковим органом при прийнятті спірного податкового рішення не враховано подану позивачем документацію, та прийнято таке рішення лише на підставі обставин встановлених актом перевірки.

Наведені фактичні обставини в свою чергу свідчать про хибність обставин встановлених актом перевірки, щодо допущення позивачем порушень п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що на переконання податкового органу полягало у не поданні разом із скаргою на постачальника первинної документації підтверджуючої правовідносини. Зав таких обставин суд приходить до переконання щодо підставності заявлених позовних вимог, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000814110 від 18.07.13р. винесене Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій