Рішення № 33469333, 11.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р.Справа № 922/2892/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 17090,66 грн. за участю представників сторін:

позивача - Жарая К.П. за довіреністю №01-62юр/8632 від 08.11.2012 року,

відповідач - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 17090,66 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором про постачання електричної енергії №4-1458С від 23.10.2006 року, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.07.2013 року о 12:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року розгляд справи був відкладений на 31.07.2013 року о 12:00 годині.

У судовому засіданні 31.07.2013 року було оголошено перерву до 11.09.2013 року о 10:30 годині.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача по справі на свою користь заявлену суму позову. Витрати, пов'язані з веденням судового процесу покласти на відповідача, так як саме з його вини спір було доведено до суду.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (арк.с. 78).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23 жовтня 2006 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №4-1458 С. (Договір)

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п.2 договору Позивач (постачальник) зобов'язався постачати Відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.п.2.1.2. Договору.

Споживач, в свою чергу, згідно п.п 2.2.5 договору, зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування. Згідно Додатку №2.

Пунктом 2 Договору сторони зобов'язалися під час виконання умов Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені Договором, керуватися чинним законодавством, зокрема "Правилами користування електричною енергією", затвердженими в установленому порядку.

На підставі Договору про постачання електричної енергії №4-1458 С від 23.10.06 року позивач здійснював постачання електричної енергії відповідачу, але останній неналежним чином виконував свої зобов'язання щодо оплати отриманої електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 40132,71 грн.

18 березня 2013 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як споживачем) було укладено додаткову угоду № 1615 до договору про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (далі - „додаткова угода").

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, її предметом є реструктурування заборгованості за договором на суму 40132,71 грн., яка виникла за період з 01.02.2013 р. по 01.03.2013 р.

Вказана заборгованість, відповідно до п. 3 додаткової угоди, повністю визнається споживачем та складається з: 163,80 грн. пені; 79,36 грн. понад договірного споживання електричної енергії; 39856,75 грн. активної електричної енергії в т.ч. ПДВ; 32,80 грн. 3% річних.

П. 4 Додаткової угоди встановлено, що споживач зобов'язується, починаючи з 23.03.2013, щомісячно протягом 5 місяців перераховувати на рахунок Постачальника платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов'язковим розрахунком у розмірі 100 % за поточне споживання активної та реактивної енергії. Сторони погодилися, що сплата боргу буде проводитися Споживачем згідно з графіком, визначеним п. 5 Додаткової угоди.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди, сторони погодились, що сплата грошової суми реструктурованої заборгованості, зазначеної в п. 1 (40132,71 грн.), буде проводитись із розрахунку:

1. 23.03.2013 р. - пеня в розмірі 163,80 грн.

2. 23.03.2013 р. - понад договірне споживання електричної енергії в розмірі 79,36 грн.

3. 23.03.2013 р. - активна електрична енергія, в т.ч. ПДВ, в розмірі 7756,75 грн.

4. 23.03.2013 р. - 3% річних в розмірі 32,80 грн.

5. 15.04.2013 р. - активна електрична енергія, в т.ч. ПДВ, в розмірі 8025,00 грн.

6. 15.05.2013 р. - активна електрична енергія, в т.ч. ПДВ, в розмірі 8025,00 грн.

7. 15.06.2013 р. - активна електрична енергія, в т.ч. ПДВ, в розмірі 8025,00 грн.

8. 15.07.2013 р. - активна електрична енергія, в т.ч. ПДВ, в розмірі 8025,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Харківської області від "23" липня 2013 р. були позовні вимоги Акціонерної компанії „Харківобленерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми невиконаного зобов'язання за Додатковою угодою № 1615 від 18.03.2013 р. в розмірі 19129,36 грн., яка виникла за період з 23.03.2013 р. по 15.05.2013 р. задоволені у повному обсязі.

Отже, враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду справи у відповідача наявна заборгованість в розмірі 16589,90 грн., яка складається з: активної електричної енергії в сумі - 16050,00 грн. (за додатковою угодою № 1615 від 18.03.2013 р.); поточна електрична енергія в сумі - 539,90 грн., а саме: (що складається з: тарифної складової - 449,92 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі -89,98 грн.) за березень 2013 р.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам суд, виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості в розмірі 16589,90 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 301,13 грн., яка нарахована за березень 2013 р. - червень 2013 р., 3 % річних, нарахованих за березень 2013 р. - червень 2013 р., в розмірі 183,46 грн., індекс інфляції, нарахований за червень 2013 р., складає 16,17 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, 3 % річних в розмірі 183,46 грн., індекс інфляції в розмірі 16,17 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1. Договору №4-1458 С від 23.10.2006 р., передбачено, що при порушенні термінів розрахунку за спожиту електричну енергію Споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 301,13 грн., яка нарахована за березень 2013 р. - червень 2013 р., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в розмірі 16589,90 грн., яка складається з: активної електричної енергії в сумі - 16050,00 грн. (за додатковою угодою № 1615 від 18.03.2013 р.); поточна електрична енергія в сумі - 539,90 грн., а саме: (що складається з: тарифної складової - 449,92 грн. та ПДВ у розмірі 20 відсотків в сумі - 89,98 грн.) за березень 2013 р.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п/р 26003010050912 в АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351931, код ЄДПРОУ 00131954) пеню в розмірі 301,13 грн., 3 % річних в розмірі 183,46 грн., індекс інфляції в розмірі 16,17 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) судовий збір у розмірі 1720, 50 грн.

Видати відповідні накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/2892/13