Рішення № 33469253, 09.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р.Справа № 922/3082/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін :

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія " Провіта " (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" ( надалі - відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 4 685,85 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, оскільки в наслідок виплати позивачем страхового відшкодування, згідно договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту за № 23-02-5662197 від 18.10.2010 року, позивач набув право вимоги в порядку суброгації, а не регресу.

Крім, того, як зазначає відповідач, позивачем порушений п.37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким передбачено, що неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого , з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди: є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Перевіривши надані сторонами в підтвердження обставин справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2011 року між Сімановським Г.А. (страхувальник) та ТДВ "Страхова компанія "Провіта" (страховик) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО) № 23-02-5662197, згідно якого страховик зобов'язувався у випадку пошкодження застрахованого автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номер АХ 3903 ВС, виплатити страхове відшкодування страхувальнику у розмірі фактичної матеріальної шкоди.

26.01.2011 року у м. Харкові по вул. Шевченко сталася дорожньо-транспортна пригода, зіткнення транспортних засобів за участю автомобіля Nissan, державний номерний знак АХ 7723 ВТ, під керуванням Улазовського Олександра Ярославовича, та автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номер АХ 3903 ВС, під керуванням Нестеренко Євгенія Анатолійовича

В результаті зіткнення, автомобіль Mitsubishi Outlander, державний номер АХ 3903 ВС, отримав механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася в результаті порушення водієм Улазовським О.Я. вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 24.02.2011 року Улазовського О.Я. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.19).

Відповідно до звіту №023-АХ з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 03.02.2011 року, сума матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander, державний номер АХ 3903 ВС складає 7495,03 грн. ( а.с.29-30).

Зазначену дорожньо-транспортну пригоду позивач визнав як страховий випадок та на виконання своїх зобов'язань по договору згідно страхового акту № 02-8070-11 від 18.03.2011 року та наказу №28070110 від 18.03.2011 року виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 5195,85 грн., тим самим виконавши зобов'язання перед страхувальником у повному обсязі .

Факт страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №25386 від 22.03.2011року ( а.с.13).

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan, державний номерний знак АХ 7723 ВТ, перед третіми особами застрахована у ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за полісом №ВЕ 5581191 (франшиза - 510,00 грн.), позивач звернувся до відповідача із претензією (регресною вимогою) №90/11-1592 від 23.01.2013 року, яка була залишена без задоволення з посиланням на те, що дані правовідносини є суброгацією, а не регресом.

26.03.2013 року та 18.05.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою виплати страхового відшкодування та вказуючи, що дані правовідносини є саме регресом.

Листами №480 від 04.04.2013 року та№757 від 11.06.2013 року ТДВ "Міжнародна страхова компанія" відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав недодержання позивачем строків для звернення із заявою про страхове відшкодування в порядку суброгації.

З наведених підстав позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 4685,85грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача (представників сторін), суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до приписів статей 27 Закону України "Про страхування" та 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічну правову позицію про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право регресу, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, викладено у постанові Верховного Суду України від 12.03.12 у справі № 53/128.

З огляду на викладене, а також враховуючи здійснення позивачем виплати страхового відшкодування за Договором, до останнього, в силу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право зворотної вимоги (регресу).

Приписами статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом.

Приписами статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Отже, відповідно до наведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Так, цивільно-правова відповідальність автомобіля Nissan, державний номерний знак АХ 7723 ВТ, застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за полісом № ВЕ/551191.

З огляду на викладене, відповідач, як страховик, несе відповідальність за збитки завдані водієм автомобіля Nissan, державний номерний знак АХ 7723 ВТ Улазовським О.Я., як страхувальником.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування , що в свою є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, є безпідставними та спростовуються наступним.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування, тобто з моменту виплати страхового відшкодування (платіжне доручення № 25386 від 22.03.2011 року), у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Таким чином, на момент звернення позивача з претензією від 23.01.2013 року про виплату відповідачем страхового відшкодування, строки позовної давності не порушені.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4685,85 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 993, 1191, 1192, ЦК України, ст. 9 Закону України „Про страхування", ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49,75, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" ( м.Харків, вул. Мироносицька , 99 А-3 код ЄДРПОУ 31236795) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (м. Вишгород, вул.Дубового,18, код ЄДРПОУ 31704186) суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 4 685,85 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.