Рішення № 33469166, 11.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р.Справа № 922/2990/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Ізюмської районної державної адміністрації м. Ізюм про стягнення заборгованості в розмірі 5274,50 грн. за участю представників сторін:

позивача - Дєтлінг О.С. за довіреністю № 1999 від 17.06.2013 року,

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації м. Ізюм про стягнення заборгованості в розмірі 5274,50 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором №043100182 від 07.05.2008 року про надання електрозв'язку, в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги (п.п. 3.2.8., 5.7. Договору), з урахуванням чого та враховуючи приписи ЗУ "Про телекомунікації" та Постанови КМУ № 295 від 11.04.2012 року "Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" ст.ст. 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 5249,10 грн., збитки від інфляції в розмірі 3,43 грн., 3 % річних в розмірі 21,97 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05.08.2013 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року розгляд справи відкладено на 11.09.2013 року о 12:00 годині.

До господарського суду Харківської області 04.09.2013 року від представника позивача надійшла заява (вх. 32216), відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, а також була надана заява (в порядку ст. 22 ГПК України), відповідно до якої зазначено, що відповідачем було платіжним дорученням № U1644852 від 22.08.2013 року на суму заборгованості в розмірі 3563,64 грн., з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1685,46 грн., збитки від інфляції - 3,43 грн., 3% річних - 21,97 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі з урахуванням здійснених відповідачем проплат та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102211761899.

Таким чином, відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

07.05.2008 р. між сторонами був укладений договір № 043100182 про надання послуг електрозв'язку (договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2, а відповідач, в свою чергу, повно та своєчасно їх оплачувати.

Пунктом 4.2. договору було передбачено, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою системою оплати.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги електрозв'язку, проте відповідач порушував свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 01.06.2013 р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 5249,10 грн. за період з лютого 2013 року по травень 2013 року (включно).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості в розмірі 5249,10 грн. за період з лютого 2013 року по травень 2013 року (включно) відповідачем не сплачено.

Проте, станом на момент розгляду справи сума заборгованості в розмірі 3563,64 грн. погашена відповідачем, що підтверджується наданими платіжними дорученнями, яке міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, не сплаченою залишилась сума боргу в розмірі 1685,46 грн., яка доведена матеріалами справи не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні збитки в розмірі 3,43 грн., 3% річних в розмірі 21,97 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Перевіривши нарахування надані позивачем інфляційні збитки в розмірі 3,43 грн. та 3% річних в розмірі 21,97 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.11р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193,198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80 ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04059527) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61102, м. Харків, вул. Іванова, б. 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, п/р 26003592 ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Харкова, МФО 350589) суму основного боргу в розмірі 1685,46 грн., збитки від інфляції в розмірі 3,43 грн., 3 % річних в розмірі 21,97 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3563,64 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 16.09.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/2990/13