Ухвала суду № 33468850, 25.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7330/12

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2013р. по справі № 2а-1670/7330/12

за позовом ОСОБА_1

до Прокурора Лохвицького району Полтавської області Лук'яненка Костянтина Васильовича

про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконними дії прокурора Лохвицького району Полтавської області Лук'яненка Костянтина Васильовича, що полягає у приховуванні постанови про примусове доставляння від 18.04.11 р.; визнати незаконною бездіяльність прокурора Лохвицького району Полтавської області Лук'яненка Костянтина Васильовича, що полягає у ненаданні пояснень щодо підстав винесення постанови про примусове доставляння від 18.04.11 р. та зобов'язати надати відповідні пояснення; зобов'язати прокурора Лохвицького району Полтавської області Лук'яненка Костянтина Васильовича надати пояснення з приводу того, як були вирішені питання без його участі у зв'язку з якими були винесені постанови від 19.04.11 р. та від 27.07.11 р. про примусове доставляння.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.13 р. по справі № 2а-1670/7330/12 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.13 р. по справі № 2а-1670/7330/12 і прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що прокурором Лохвицького району Лук'яненком К.В. була винесена постанова від 18.04.11 р. про примусове доставляння ОСОБА_1 до прокурора та доручено виконання постанови Лохвицькому РВ УМВС України у Полтавській області. Дана постанова була винесена на виконання Закону України «Про звернення громадян» в межах перевірки неправомірних дій директора ПП «Фірма Борисфен» ОСОБА_1 при проведенні розрахунку за оренду землі з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 В ході даної перевірки для надання пояснень позивач був викликаний повісткою на 12.04.11 р., яка вручена йому 11.04.11 р. під особистий підпис. Проте ОСОБА_1 на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив. У зв'язку з ухилянням від виклику прокурора на підставі ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» була прийнята постанова про доставляння позивача до прокурора Лохвицького району на 11:00 год. 20.04.11 р.

Також прокурором Лохвицького району Лук'яненком К.В. була винесена постанова від 27.07.11 р. про примусове доставляння гр. ОСОБА_1 до прокурора та доручено виконання постанови Лохвицькому РВ УМВС України у Полтавській області. Дана постанови була винесена в межах перевірки дотримання вимог земельного законодавства посадовими особами приватного підприємства «Фірма Борисфен» (код ЄДРПОУ 33376826). Гр. ОСОБА_1 для дачі пояснень був викликаний до прокуратури Лохвицького району повісткою на 16:00 год. 27.07.11 р., яка вручалась йому під особистий підпис 26.07.11 р., але він від отримання вказаної повістки відмовився, на виклик не з'явився, про причини неявки не повідомив. У зв'язку з ухилянням від виклику прокурора на підставі ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» була винесена постанова, за якою позивач мав бути доставлений до прокурора Лохвицького району на 11:00 год. 01.08.11 р.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, позивачем до прокурора Лохвицького району Лук'яненка К.В. була подана скарга від 21.11.11 р., в якій він просив повідомити йому з яких саме підстав та у зв'язку з якими питаннями його викликали до прокуратури; як ці питання вирішені без його участі, оскільки у нього так і не взяли ніяких пояснень; які норми законодавства дозволяють оформлення примусового приводу особи, якій попередньо не було вручено виклику; просив надати йому копії винесених у 2011 р. постанов про примусовий привід; надати відповідь на звернення особисто заявнику, попередньо повідомивши останнього за телефоном у передбачені законом порядку та терміни.

На подану позивачем заяву прокурором Лохвицького району Лук'яненком К.В. листом № 71-41-14 від 30.11.11 р. була надана відповідь, якою позивач повідомлявся про причини винесення постанови про примусове доставляння, пов'язані з тим, що прокуратурою Лохвицького району проводиться перевірка дотримання вимог земельного законодавства посадовими особами ПП «Фірма Борисфен», прокуратурою на адресу гр. ОСОБА_1 була направлена повістка про виклик, яку останній 26.07.11 р. отримувати відмовився, що і стало підставою для винесення постанови на виконання приписів ст. 8 Закону України «Про прокуратуру».

Таку відповідь позивач вважав порушенням законів України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру», Конституції України, оскільки в наданій відповіді не було, як на його думку, вичерпних відповідей на всі поставлені ним питання, що розцінено позивачем, як дії прокурора по приховуванню постанови про примусове доставляння від 18.04.11 р.; незаконну бездіяльність щодо ненадання пояснень про підстави винесення постанови про примусове доставляння від 18.04.11 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Згідно ст.17 вказаного Закону скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. В ст. 20 наведеного Закону встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

З наявної у матеріалах справи копії листа № 71-41-14 від 30.11.11 р. вбачається, що відповідач надав гр. ОСОБА_1 обґрунтовану та вичерпну відповідь про причини винесення постанови про примусове доставляння від 27.07.11 р. Відповідь була надана у межах поставлених питань про підстави примусового приводу та причини, у зв'язку з якими відповідну постанову було винесено. Крім того, відповідачем було наголошено на тому, що передумовою означеної постанови була відмова позивача 26.07.11 р. від отримання повістки про виклик до прокуратури на 27.07.11 р.

Зважаючи на те, що звернення позивача від 21.11.12 р. було розглянуто прокурором у передбачений законом строк, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не була допущена бездіяльності щодо ненадання пояснень на поставлені у скарзі від 21.11.11 р. питання. Крім того, відповідь на заявлені у скарзі від 21.11.11 р. питання була надана 30.11.11 р., тобто в межах п'ятнадцятиденного терміну, встановленого Законом України «Про звернення громадян».

Також судом першої інстанції зазначено про те, що твердження позивача про приховування прокурором факту винесення постанови про його примусовий привід від 18.04.11 р., які позивач обґрунтовував відсутністю у відповіді на його скаргу відповідної інформації, є безпідставними, оскільки у скарзі від 21.11.11 р. питання про підстави та причини винесення прокурором Лук'яненком К.В. постанови про примусове доставляння від 18.04.11 р. не ставилися.

Також твердження позивача про приховування відповідачем постанови від 18.04.11 р. спростовується тим, що дана постанова була виконана та позивач був присутній у приміщенні прокуратури у день, на який був призначений, що самим позивачем не спростовано. Крім того, в скарзі від 21.11.11 р. гр. ОСОБА_1 не запитував конкретно цієї інформації, тому стверджувати, що прокурор був зобов'язаний цю інформацію надати у відповідь на скаргу, немає підстав. Відтак, відсутні підстави для зобов'язання прокурора надавати позивачу пояснення з цього приводу. Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що підстави винесення зазначеної постанови позивачу без будь-яких пояснень прокурора були відомі, оскільки викладені у самому тексті постанови про примусове доставляння, зі змістом якої позивач знайомий та копія якої у позивача є.

В постанові суду першої інстанції вказано, що вимога гр. ОСОБА_1 зобов'язати відповідача надати йому пояснення з приводу того, як були вирішені питання без участі ОСОБА_1, у зв'язку з якими були винесені постанови про його примусовий привід, є необґрунтованими й безпідставними, оскільки ці постанови виносилися у зв'язку із проведенням перевірок щодо можливих неправомірних дій позивача, такі перевірки проводилися на підставі Закону України «Про прокуратуру», яким встановлені процедурні норми проведення перевірки прокурором. По закінченню перевірки на прокурора покладений обов'язок повідомити зацікавлених осіб чи про прийняття рішення в порядку кримінально-процесуального закону, чи про вжиття заходів прокурорського реагування, тощо. Тому для додаткового зобов'язання відповідача надати пояснення про те, яким чином були вирішені питання, порушені в ході перевірок, немає правових підстав. Крім того, судом першої інстанції зроблений висновок про відсутність порушення прав позивача, які необхідно було б захистити у спосіб, про який просив позивач.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.13 р. по справі № 2а-1670/7330/12 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2013р. по справі № 2а-1670/7330/12 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2013р. по справі № 2а-1670/7330/12 за позовом ОСОБА_1 до Прокурора Лохвицького району Полтавської області Лук'яненка Костянтина Васильовича про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська