Постанова № 33468768, 11.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року Справа № 815/4536/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представників: позивача Кушніренко О.Е.

відповідача Литвинчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі Сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Ті Ел Сі Сервіс» звернулося до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, в якому позивач просив визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси державної податкової служби щодо складання акту № 9/22-213/03563465 від 15 січня 2013 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС № 0013322301 від 01.02.2013 року, № 0013302301 від 01.02.2013 року, № 0013282301 від 01.02.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, був складений акт на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 0013302301, № 0013322301 та № 0013282301, якими позивачу відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 271985 грн., з них 266193 грн. основного зобов'язання та 5792 грн. штрафних санкцій, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 156437 грн. з них 105190 грн. основного платежу та 51247 грн. штрафних санкцій та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30028 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків акту перевірки стосовно того, що позивачем віднесено до складу валових витрат та сформований податковий кредит за рахунок взаємовідносин з ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ Груп», як зазначає позивач не спричиняють реальних правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності. Проте позивач не погоджується з думкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, викладеною у акті перевірки та зазначає, що всі первинні документи, складені на підставі договорів позивача з вищевказаними контрагентами відповідають вимогам діючого законодавства. Та факт нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП «Укрторгтранс», ТОВ «АМГ Груп» спростовуються рішеннями суду, де встановлено, що угоди контрагентів ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» з ПП «Укрторгтранс», ТОВ «АМГ Груп» не мали ознак нікчемності правочинів. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» безпідставно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу сум по договорам, накладним та актам виконаних робіт, отриманим від ТОВ «АМГ Груп» всього у розмірі 976000 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року - 50000 грн. за 1 квартал 2011 року - 926000 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження валових витрат, оскільки первинні документи не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинний до 2011 року. Так само представник відповідача у запереченнях зазначає про те, що позивачем безпідставно сформовано вартість основних фондів, які підлягають амортизації, за рахунок віднесення до їх складу сум по договорам, накладним, отриманим від ПП «Укрторгтранс» всього у розмірі 666667 грн. у 1 кварталі 2011 року. Підприємством у перевіряємому періоді нараховано амортизацію на вартість основних фондів в сумі 100002 грн. всього (16667 грн. щоквартально за період 2 квартал 2011 року -3 квартал 2012 року), яка віднесена до складу витрат операційної діяльності, в результаті чого позивачем завищено витрати операційної діяльності у сумі 100002 грн. Також у 2 кварталі 2012 року позивачем віднесено до складу витрат операційної діяльності вартість будівельних матеріалів, які використані на ремонт основних засобів у розмірі, що на 518315 грн. перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року. Також представник відповідача у запереченнях зазначає, що позивачем за грудень 2010 року та липень 2011 року завищено податковий кредит на 10027 грн., що відбулося в результаті того, що вказана сума податкового кредиту сформована на підставі взаємовідносин з ТОВ «АМГ Груп» та ТОВ «Компас - 2008», які вчинені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що працює головним бухгалтером у Приватному акціонерному товаристві «Ті Ел Сі Сервіс» та вказане підприємство займається оптовою торгівлею. В судовому засіданні свдок підтвердила пояснення представника позивача та дала аналогічні пояснення та зазначила що всі первинні документи, які підтверджують взаємовідносини ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» з контрагентами складені у відповідності до вимог чинного законодавства та були надані перевіряючим під час проведення перевірки.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та свідка, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

В грудні-січні 2013р ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була здійснена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Ел Ті Сі Сервіс» (надалі ПАТ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р.

За результатами перевірки 15.01.2013р. був складений акт №9/22-213/02563465/60 яким встановлені порушення пункту 5.1. п.5.2. п.п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п136.1.2. п.136 ст.136, п.138.1.1. ст.138, п.138.2, п.138.8, ст..138 п.п.139.1.5, ст..139, п.144.1 ст.144, п.146.1, п.146.2, п.146.5,п.146.12 ст.146, п.150.1 ст.150 ПК України, внаслідок чого ПАТ занижено податок на прибуток в сумі 266193грн., в т.ч.: 12500грн. -за 2010р., 231500грн. - за 1кв.2011р., 10733грн.,- за 2 квартал 2011р., 14598грн.- за 2-3 кв.2011р., 11531грн.- за 2-4кв.2011р., 3500грн.- за 1 кв.2012р., 7162грн.- за півріччя 2012р., 10662грн.- за 3 квартали 2012р. та завищено від'ємне значення об'єку оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011р. в сумі 30028грн., а також п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5, п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі всього 105190грн., в т.ч. за липень 2010р. -23726грн., за серпень 2010р. -29847грн, за вересень 2010р., -28719грн., за жовтень 2010р. -11481грн., за грудень 2010р.-8692грн.. за січень 2011р. -1308грн., за травень 2011р. -1390грн., за липень 2011р.-27грн.(т.1 а.с.10-60).

На підставі висновків перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.02.2013р.: №0013302301, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 266193грн. та штрафні санкції 5792грн.; №0013322301, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з ПДВ на суму 105190грн. та суму штрафу 51247грн.; №0013282301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 30028грн.(т.1 а.с.6-8)

З вказаними рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Як встановлено судом дата перевірки була спочатку призначена наказом ДПІ у Малиновському районі м.Одеси № 1822 від 20.11.2012р. на іншу дату, але в зв'язку з неповідомленням про її початок ДПІ у Малиновському районі м.Одеси був виданий наказ №1951 від 13.12.2012р. (т.2 а.с.205) яким наказ №1822 скасований та призначена дата початку перевірки на 17.12.2012р. та наказом №2025 від 26.12.2012р. термін проведення первірки продовжений з 29.12.2012р. на п'ять робочих днів. З наказом та направленнями на початок перевірки був ознайомлений бухгалтер позивача, про що свідчить її підпис на корінцях направлень (т.2 а.с.200-204), та перевіряючі були допущені на підприємство для проведення перевірки.

Відповідно до п.77.9 ст.77 ПК України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.1. ст.86ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Представник позивача не змогла пояснити суду в чому полягає протиправність дій відповідача щодо складення акту перевірки, та виходячи з того, що перевіряючими у висновках акту були зазначені встановлені ними порушення податкового законодавства, то суд доходить висновку, що складання акту в такому разі є їх обов'язком, та в цій частині позовні вимоги необгрунтовані та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013р. №0013282301 про зменшення суми від'ємного значення податку на прибуток суд вважає, що вона обгрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» були укладені угоди з ТОВ «АМГ Груп» № 010-01 від 10.01.2011 року та з ПП «Укрторгтранс» № 020-01 від 20.01.2011 року про поставку товарів (Т.1 а.с. 96-99).

Вказані контагенти були платниками податку на додану вартість, що не заперечується представником відповідача.

Перевіряючими було встановлено, що до складу валових витрат в 1 кварталі 2011р. ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» було включена сума 926000грн. по придбанню у ТОВ «АМГ груп» товарів за договором №010-01, та через, те що вказаний договір був укладений без наміру його фактичного виконання, а операція купівлі-продажу фактично не відбувалась, то й сума сплачена за ним у тому періоді не може бути віднесена до витрат, а тому підлягає зняттю з витрат, а на цю суму відповідно збільшується сума доходу, через що сума від'ємного значення завищена на 300028грн.

Судом встановлено, що ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить відповідне свідоцтва (Т.1 а.с.85).

Судом встановлено, що 10 січня 2011р. між ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» (покупцем) та ТОВ «АМГ Груп» (продавець) укладений договір №010-01, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти товар на умовах «франко-склад» та загальна сума договору складає 3000000грн.(Т.1 а.с.96).

В наступному на виконання вказаного договору відбулась поставка товару: миючі засоби, масло, автозапчастини, двигуна та виписані витратні накладні від 02.02.2011р. №АМГ-000534 та від 15.02.2011р. №АМГ-000585 на суму 375000грн. та 184000грн. без ПДВ відповідно (т.1 а.с.87,88), № 578 від 29.12.2010р. на суму 50000грн., № РН-40.1 від 02.03.2011р. на суму 105000грн., №РН-171 від 09.03.2011р. на суму 167000грн. №РН-295 від 15.03.2011р. на суму 62500грн., №РН-333 від 17.03.2011р. на суму 18333грн., №РН-490 від 25.03.2011р. на суму 14167грн. (усі без ПДВ) (Т 3 а.с. 137-145).

За поставлений товар позивач сплатив ТОВ «АМГ групп» безготівкою з банківського рахунку 15.02.2011р. суму 220800грн. за платіжним дорученнями №8 (т.1 а.с.92), №17 від 19.03.2011р. на суму 200400(т.1 ст.89), №16 від 02.03.2011р. на суму 126000грн. (т.1 а.с.89обор.ст.), №19 від 15.03.2011р. на суму 75000грн. (т.1 а.с.90), №20 від 17.03.2011р. на суму 22000грн.(т.1 а.с.90обор.ст.) та 23.03.2011р. -17000грн. (т.1. а.с.91), 02.02.2011р. 450000грн. (т. 1 а.с.91 обор.ст.) в т.ч. ПДВ.

Таким чином загальна сума витрат в 1 кварталу 2011р. без ПДВ по договору з АМГ групп склала 926000грн., які позивач відобразив у складі витрат в декларації з податку на прибуток за 2011р., та 50000грн. як витрати в декларації за 2010р. відповідно, що визнається сторонами.

Згідно п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94 від 28.12.1994р. який діяв на час відображення в податковому обліку операцій з АМГ груп валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 статті 5 Закону України №334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте перевевіряючим були надані під час проведення перевірки усі необхідні документи: витратні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, договори, що підтверджують дані податкового обліку та нарахування податків по операціям з ТОВ «АМГ Групп».

Суд не погоджується з аргументами представників відповідача, щодо операція носила безтоварний характер, оскільки позивачем були надані всі первинні документи, що підтверджують настання реальних правових наслідків за договором з ТОВ «АМГ Груп».

Враховуючи те, що судом встановлено, що відбулась передача товара та його оплата з оформленням супровідних документів, той сума сплачена за придбаний товар включена до витрат правомірно, а тому завищення від'ємного значення податку на прибуток на 30028грн. відсутне, та податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013р. №0013282301 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013р. №0013302301, яким збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, то суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими, було встановлено, що позивачем завищені витрати у деклараціях з податку на прибуток підприємств на суму 1594317грн., з яких: по операціям з ТОВ «АМГ групп» на суму 976000грн. (а.с.24); з ПП «Укрторгтранс» на суму 100002грн. (а.с.30); з ТОВ «Компас-2008» на суму 135грн.; віднесено вартість будівельних матеріалів, які використані на ремонт основних засобів у розмірі, що на 518315грн. перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх групп основних засобів на початок звітного року; при цьому враховано завищення валового доходу на суму 517544грн. - суми ПДВ помилково включеної в дохід підприємства.

Відповідно до п.п.139.1.5. ПК України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.

Згідно п.п.146.11. ПК України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Згідно п.п.146.12. ПК України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Проте в судовому засіданні не підтверджені належними доказами відповідачем висновки акту, про віднесенння ПАТ у ІІ кварталі 2012р. до складу витрат вартості будівельних матеріалів використаних на ремонт та поліпшенням об'єктів основних засобів у розмірі 518315грн., яка перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року, а тому донарахування податку на прибуток в сумі: 761грн.х21% = 159,10грн. є протиправним.

Судом встановлено, що між ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» та ПП «Укрторгтранс» 20.01.2011р. укладений договір №020-01 за умовами якого продавець (ПП) зобов'язався продати покупцю (ПАТ) товар діючого ассортименту на загальну суму 2000000грн. з ПДВ. (Т.1а.с.98,99) на умовах «франко-склад».

В наступному ПП «Укрторгтранс» передало ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» за вказаним договором по видатковій накладній №РН-0000051 від 04.02.2011р. товар - програмне забезпечення з діагностичним обладнанням (т.1 а.с.86) вартістю 666666,67грн. та ПДВ 133333,33грн.

Сума витрат на придбання основних засобів у ПП «Укрторгтранс» була віднесена на збільшення вартості основних засобів та в наступному починаючи з 2 кварталу 2011р. почала нараховуватися амортизація з віднесенням її на витрати: з 2 кварталу 2011р.-по 3 квартал 2012р. по 16667грн. щоквартально, з чим не погодилась ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, з підстав відсутності виробничих потужностей, необхідних для здійснення певних технологічних процесів, та відсутності трудових ресурсів у контрагента, відсутності необхідних умов для досягнення результату економічної діяльності, та придбання товару від контрагента щодо діяльності якого наявний акт від 11.11.2011р. №300/23-214/36043405 про неможливість проведення перевірки.

Відповідно до п.138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно п.134.1 ст.134 ПК України амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.

Згідно п. 146.5. ст.146 ПК України первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків).

Перевевіряючим були надані під час проведення перевірки усі необхідні документи по операції купівлі-продажу з ПП «Укрторгтранс»: витратні накладні , податкові накладні, платіжні доручення, договір, що підтверджують дані податкового обліку та нарахування податків по операціям.

Також ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» на підставі усного договору було придбано у ТОВ «Компас -2008» товар - Р/к в.н. (ЯМЗ 236-328) Н.П. + крильчатка арт 7172, згідно видаткової накладної № К-00000203 від 20.07.2011 року на суму без ПДВ 134,58 грн. (Т. 1 а.с.215).

Факт здійснення господарської операції підтверджується податковою накладною № 197 від 20.07.2011 року (Т. 1 а.с.214).

Суд не погоджується з аргументами відповідача, що витрати операційної діяльності за рахунок віднесення до їх складу сум по накладній, отриманій від ТОВ «Компас 2008» в розмірі 135 грн. за 3 квартал 2011 року, не можуть розглядатися в якості належного підтвердження валових витрат, оскільки вказані первинні документи (видаткова накладна та податкова накладна) не мають статусу юридично значимих, оскільки як видаткова так і податкова накладні складені у відповідності до вимог діючого законодавства, що регулює порядок складання первинних документів та їх реквізитів, тому позивачем правомірно було віднесено до складу витрат операційної діяльності витрати на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «Компас 2008».

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання та виконання робіт. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє, та представник відповідача пояснив суду що кримінальна справа, щодо посадових осіб ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» не порушувалась, так само й щодо посадових осіб його контрагентів та не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій.

З огляду на встановлені судом обставини, віднесенння позивачем до складу витрат операційної діяльності амортизацію на вартість основних фондів придбаних у ПП «Укрторгтранс» в сумі 100002грн. за період з 2кв .2011р. по 2 квартал 2012р. здійсненно з дотриманням положень податкового законодавства.

Таким чином з урахуванням, того, що суд погодився з аргументами позивача, щодо неправомірністю донарахування відповідачем ПАТ суми податку на прибуток за 2 квартал 2012р. в сумі 159грн. то суми штрафу -39,75грн., а також те, що договори позивача з ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «Компас 2008» мають реальні правові наслідки, що підтверджено первинними документами, які складені відповідно до вимог діючого законодавства, тому позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати понесені за даними договорами, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013р. №0013322301 яким донараховано податкове зобов'язання з ПДВ суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З змісту акту від 15.01.2013 року № 9/22-213/03563465/60 вбачається, що перевіряючими було встановлено завищення податкового кредиту позивачем в період 01.07.2010р. по 30.09.2012р. на суму 105190грн. з яких : за липень 2010р. -93773грн., за грудень 2010р. -10000грн., за травень 2011р. -1390грн., за липень 2011р.-27грн.

З цієї суми 10000грн. ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» віднесено до податкового кредиту з ПДВ в грудні 2010р. на підставі виписаних ТОВ «АМГ Груп» податкових накладних, та 27 грн. на підставі накладної №к-00000203 від 20.07.2010р. (Т.1 а.с.215) отриманої від ТОВ «Компас -2008».

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як раніше встановлено судом, товари придбані у ТОВ «АМГ груп» в ціні придбання містили податок на додану вартість, а тому при отриманні товару та податкової накладної №578 від 29.12.2010р. на суму 60000грн. в т.ч. 10000грн. ПДВ, та від ТОВ «Компас-2008» податкової накладної №к-00000203 від 20.07.2010р. на суму ПДВ- 27грн. позивач правомірно скористався свої правом віднести вказану суму до податкового кредиту.

Судом встановлено, що в липні 2010р. позивач включив до податкового кредиту суму ПДВ -93773грн. на підставі податкової накладної від 20.07.2010р. №0001741 виписаної ТОВ «Порше Лізинг», сплачену при придбанні легкового транспортного засобу «Ауді», який був поставлений на облік ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» як основний засіб, що визнається представником позивача.

Відповідно до п.п.7.4.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» дючого під час подання декларації за липень 2010р., якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Разом з тим, перевіряючими не враховано, те що вказаний автомобіль був придбаний згідно умов договору від 15.07.2013р. про фінансовий лізинг, та оплати за умовами вказаного договору здійснювались з посиланням на договір фінансового лізингу, що підтверджується копією виписок з банку, наявних у матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.18.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Згідно п. 7.5.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв під час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач не завищив податковий кредит в липні 2010р. на суму 93773грн, а тому ДПІ у Малиновському районі м. Одеси неправомірно нарахувало на суму податку з ПДВ штрафну санкцію у розмірі 46886,5грн.

При наданні законності нарахування розміру суми штрафної санкції суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України викладену у листі 24.11.2011р. №2198/11/13-11, про те що з дати набрання чинності Законом 3609-VI штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що в травні 2011р. позивач при внесенні до р.16 декларації з ПДВ суму коригування податкового кредиту в розмірі 695грн. замість зменшення суми кредиту помилково збільшив його на цю суму, а тому ДПІ у Малиновському районі м. Одеси правомірно донарахувало суму ПДВ: 695грн. х 2 = 1390грн., та представник позивача також погодився з наявностю вказаного порушення, а тому в цій частині сума донарахувань податку обгрунтована.

Та сума штрафу за вказане порушення відповідно до п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України повинна нараховуватися в розмірі не більше 1грн., а тому штраф в сумі 1 грн. за вказане порушення є правомірним.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині донарахування суми ПДВ, що перевущує 1390грн. та штрафу на суму 1 грн. підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд враховує, що будь-які первинні документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з контрагентами ТОВ «АМГ Груп», ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «Компас-2008» в реальності не виконувались. Крім посилань на акти ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 195/22-2/37280436 від 01.08.2012 року, № 301/23-214/37280436 від 11.11.2011 року, № 300/23-214/36043405 від 11.11.2011 року та акт Мелітопольської ОДПІ від 08.11.2012 року № 883/22/35432583 відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбанням товару у контрагентів.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника повинні оцінюватися судом з урахуванням можливості обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Наведені у актах перевірки висновки по контрагентам позивача, з яким ДПІ у Малиновському районі м. Одеси пов'язує безтоварність операції із позивачем, були виявлені податковим органом вже після проведеня позивачем операцій з контрагентами ТОВ «АМГ Груп», ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «Компас-2008».

Суд критично ставиться до висновків ДПІ у Малиновському районі м. Одеси в акті перевірки від від 15.01.2013 року, так як вони грунтуються на актах ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 01.08.2012 року № 195/22-2/37280436 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «АМГ Групп», від 11.11.2011 року № 300/23-214/36043405 «Про неможливість проведення документальної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Укрторгтранс» (Т.2 а.с.110-147), проте як вбачається з судових рішень: постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року по справі № 2а/1570/10344/2011 та постанови Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року по справі № 2а/1570/10428/2011 визнано протиправними дії ДПІ у Малиновськомі районі м. Одеси щодо проведення перевірок та складання вищевказаних актів (Т. 1 а.с.239-263).

Виходячи з викладеного суд доходить висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «АМГ груп» та ПП «Укрторгтранс» мали реальний характер, підтверджені первинними документами, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на те, що у контрагента позивача ТОВ «АМГ Груп» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, не може вважатись обґрунтованим, оскільки вказаний висновок зроблено на підставі довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «АМГ Груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року № 195/22-2/37280436 від 01.08.2012 року. Крім того, із довідки вбачається, що первинні бухгалтерські документи не перевірялись.

Суд констатує, що в акті перевірки висновки про безтоварність укладених ПАТ «Ті Ел Сі Сервіс» правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи та докази, в цілому.

При цьому відповідач в акті посилається, на те, що особа, яка була засновником ПП «АМГ Груп» до листопада 2011року помер, та не враховано, що договір укладався та виконувався до смерті керівника.

Крім того, посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції само по собі не свідчить про нереальність господарської операції. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи на валові витрати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 16 липня 2012 року по справі К/9991/2679/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас Пром Оіл» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що договора укладенні ПАТ «Ті Ел СІ Сервіс» з контрагентами ТОВ «АМГ Груп», ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «Компас 2008» мають реальні правові наслідки, та витрати понесені по ним позивач мав право віднести на валові витрати, та суми ПДВ сплачені при придбанні товарів за наявності усіх первинних документів правомірно включені до складу податкового кредиту, в тому числі по договору фінансового лізингу, а також, те що, в травні 2011 року позивачем при внесенні до декларації з ПДВ суму коригування податкового кредиту було зроблено помилку, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013282301 від 01.02.2013р. повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013302301 від 01.02.2013р. повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013322301 від 01.02.2013р. в частині, що перевищує суму зобов'язання з податку на додану вартість 1390грн. та штрафу на суму 1грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 11.09.2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов Приватного акціонерного товариства «Ті Ел Сі сервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013282301 від 01.02.2013р. повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013302301 від 01.02.2013р. повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0013322301 від 01.02.2013р. в частині, що перевищує суму зобов'язання з податку на додану вартість 1390грн. та штрафу на суму 1грн.

В решті позову відмовити.

11 вересня 2013 року.