Рішення № 33468304, 15.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Андрєєв В.В.

Категорія 24 Доповідач: Будулуца М.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді: Курило В.П.

суддів: Будулуци М.С., Гусєва В.В.

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія» «Вода Донбасу» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2012 року позивач звернувся з зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 3 137 грн.13 коп., яка виникла станом на 1 грудня 2012 року, починаючи з 1 вересня 2007 року. Позов мотивовано тим, що відповідачка проживає в АДРЕСА_1, користується вказаними послугами та на неї відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, але ухиляється від оплати послуг, внаслідок чого і виникла заборгованість.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дзержинського Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія» «Вода Донбасу» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 вересня 2007 року по 1 грудня 2012 року в розмірі 3 137 грн. 13 коп. та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів скарги апелянт зазначила, що з серпня 2007 року вона припинила оплату вказаних послуг, оскільки сусід по будинку відрізав її трубу в квартирі від мережі водопостачання і не користується питною водою.

Окрім цього, при вирішенні справи суд не врахував вимоги ст.257 ЦК України, якою встановлено загальний строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала повністю та просила скаргу задовольнити.

Представники Комунального підприємства «Компанія» «Вода Донбасу» Татарова К.С. та Шилова Г.М. заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважала їх безпідставними та просили скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки та представників позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-1V та ст.22 Закону України «Про питну воду та водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918-111, п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Кабінетом Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, а саме - плату за використану питну воду і водовідведення відповідно до встановлених тарифів у строки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, заявлені до відповідачки ОСОБА_1, суд виходив з їх обґрунтованості та доведеності вимог.

Виходячи з вимог законодавства та обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення зазначеної заборгованості з відповідачки за надані послуги з водопостачання та водовідведення, на задоволенні яких наполягав позивач.

Однак, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як встановлено апеляційним судом і це підтверджується матеріалами справи, Дзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі -Дзержинське ВУВКГ, Управління), згідно з п. 3.1 Положення про нього, не є юридичною особою (а.с. 83-89), а тому не може бути стороною по справі. Комунальне підприємство «Компанія» «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія» «Вода Донбасу» має статус юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.91) та надало довіреності на працівників Нікуліна Ю.В., Шилову Г.М. та Татарову К.С. на представництво інтересів Комунального підприємства в судах загальної юрисдикції з правом підписання позовних заяв (а.с. 68, 69, 90, 91, 92).

Оскільки позов подано в інтересах КП «Компанія» «Вода Донбасу» за довіреністю, а в суді першої інстанції позов підтримала представник позивача, просила його повністю задовольнити, а задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково стягнув заборгованість на користь Дзержинського ВУВКГ, яке не є юридичною особою та не може бути стороною у справі, то апеляційний суд приходе до висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КП «Компанія» «Вода Донбасу» задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь юридичної особи - КП «Компанія» «Вода Донбасу» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 3 137 грн. 13 коп. за період з 01 вересня 2007 року до 1 грудня 2012 року та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., сплачений позивачем при подачі позову.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована і мешкає в квартирі АДРЕСА_1 м. Дзержинську, на неї відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 та вона є споживачем послуг з водопостачання і водовідведення (а. с.6). Відповідачка не проводить оплату за вказані послуги з 1 вересня 2007 року, які фактично отримує. Відповідно до особового рахунку заборгованість за спожиті послуги за період з 1 вересня 2007 року до 1 грудня 2012 року складає 3 137 грн.13 коп. (а.с. 6).

Заперечуючи проти позову, відповідачка та її представник зазначали чи, що такі послуги вона не отримує і письмовий договір про їх надання між сторонами не укладено.

Суд обґрунтовано не прийняв до уваги вказані заперечення відповідачки, оскільки позивач навпаки довів, що ОСОБА_1 безобліково користується питною водою від центрального водопостачання в подвір'ї, не бажає укладати відповідний договір про надавання послуг, оплачувати їх, чинить перешкоди представникам водопровідно-каналізаційного господарства у виконанні своїх обов'язків, про що свідчать акти від 13 лютого 2008 року, 20 липня 2011 року, 9 червня 2012 року (а.с.17, 18,19).

Виходячи з положень законодавства та обставин по справі, суд дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення цієї заборгованості з ОСОБА_1

Не надала відповідачка ОСОБА_1 доказів зворотного і апеляційному суду, окрім своїх заперечень щодо отримання послуг і укладання відповідного договору.

Окрім того, в засіданні суду представник К П «Компанія» «Вода Донбасу» надав копію іншого рішення міського суду від 24 квітня 2008 року, яким підтверджується, що на подвір'ї у ОСОБА_1 є водопровідна колонка, якою вона користується та отримує питну воду (а.93).

Апеляційний суд також вважає, що на підставі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-1V та ч.2 ст.22 Закону України «Про питну воду та водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918-111, п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Кабінетом Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, на користь позивача з відповідачки слід стягнути заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 3 137 грн. 13 коп., яка виникла за період з 01 вересня 2007 року до 1 грудня 2012 року, та відхиляє доводи апеляційної скарги відповідачки щодо відсутності відносини з позивачем стосовно отримання послуг з водопостачання та водовідведення і укладання договору про оплату зазначених послуг.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України ( в тому числі і з юридичних фактів)

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, сплатити гроші тощо).

З обставин справи вбачається, що хоча між сторонами по справі не укладено письмового договору про оплату послуг з водопостачання і водовідведення на спірний період, проте позивач фактично здійснював надання вказаних послуг, а відповідачка частково здійснювала оплату за надані послуги. Так, таку оплату відповідачка проводила до липня 2007 року, а також двічі в травні 2009 та 2010 роках, про що свідчить копія особового рахунку відповідачки, яка надана суду позивачем ( а.с. 6).

Тобто між сторонами фактично існують договірні відносини, що у відповідності з зазначеними нормами законодавства, покладає на відповідачку обов'язок по оплаті наданих послуг.

Окрім цього, відповідно до вимог п. 1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, від укладання якого ОСОБА_1 ухиляється.

Тому твердження ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення в цій частині є безпідставні.

Також апеляційний суд відхиляє і посилання відповідачки на те, що суд не врахував вимоги ст.257 ЦК України, якою встановлено загальний строк позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки з заявою про її застосування до суду вона не зверталась, а в травні місяці 2009 року та 2010 року сплатила позивачу по 50 грн. 69 коп. заборгованості, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності, відповідно до вимог ст.264 ЦК України. (а.с.6, 70).

Разом з тим, оскільки суд при вирішенні справи порушив норми цивільно-процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до вимог п.4 ч.1ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов КП «Компанія» «Вода Донбасу» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за ці послуги за період з 01 вересня 2007 року по 1 грудня 2012 року в розмірі 3 137 грн. 13 коп., частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Одночасно, на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачки слід стягнути судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., сплачений позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 11 березня 2013 року скасувати.

Позов Комунального підприємства «Компанія» «Вода Донбасу» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дзержинського Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія» «Вода Донбасу» заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 вересня 2007 року по 1 грудня 2012 року в розмірі 3 137 (три тисячі сто тридцять сім) грн. 13 коп. та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: