Рішення № 33466503, 06.09.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/5320/13-ц

06.09.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд міста Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Федоренко Е.Р.,

при секретарі Червяковій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на заставне майно шляхом надання права продажу,

встановив:

Позивач ПАТ «Фольксбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом та надання права продажу заставного майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.08.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № KF 51762, на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 63127 дол. США строком на 8 років, до 26.08.2016 р. з процентною ставкою за користування наданими коштами у відповідності з умовами договору та додатків до нього. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 26.08.2008 р. було укладено договір застави, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав в заставу автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, об'єм двигуна 2967 см. куб., який належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 22.08.2008 року Горохівським ВРЕР ВДАІ УМВС у Волинській області. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором частково із боржником в обсязі 50 грн. за несвоєчасне виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором. Відповідачем порушуються умови виконання кредитного договору, станом на 14.05.2013 р. утворилася заборгованість у сумі 36184,64 доларів США, що за курсом НБУ складає 289223,83 грн. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 зазначену суму заборгованості та 3000 грн. витрат за проведення претензійної роботи; та звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску шляхом продажу позивачем легкового автомобіля будь-якій особі покупцю за ціною, визначеною на момент реалізації, з правом укладання Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою - покупцем та з наданням Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: з правом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, отримання дублікатів реєстраційних документів на даний автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця необхідних для здійснення такого продажу); крім того просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 50 грн. згідно договору поруки, стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Пдставник третьої особи Управління ДАІ УМВС України у Волинській області до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що заявлені вимоги засновані на законі та підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № KF 51762.

Згідно умов кредитного договору позичальнику надано кошти в розмірі 63127 дол. США строком на 8 років, до 26.08.2016 р. з процентною ставкою за користування наданими коштами у відповідності з умовами договору та додатків до нього.

Відповідно до умов Кредитного договору, а саме п.5.2.9 позичальник зобов'язався повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти , а також можливі пеню та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позичальник свої зобов'язання, передбачені кредитним договором не виконує, чим порушив умови Кредитного договору, щодо належного та своєчасного повернення коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ПАТ «Фольксбанк» та ОСОБА_2 26 серпня 2008 р. було укладено договір застави, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 4583.

Згідно п.1.2 Договору застави відповідач ОСОБА_2 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань перед позивачем за кредитним договором передав в заставу позивачу транспортний засіб, а саме автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Пунктом 4.4 Договору застави встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Відповідно до п.4.2 договору застави звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу, або в позасудовому порядку, згідно Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Судом встановлено, що 18.12.2012 р. позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_2 повідомлення - вимогу за вих. № 09-3/41195, яким його було попереджено, що в разі неповернення кредиту, банк буде ініціювати звернення стягнення на майно, що було передано в заставу згідно з договором, однак до теперішнього часу дана вимога відповідачем залишена без виконання.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 09.04.2013 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором частково із боржником в обсязі 50 грн. за несвоєчасне виконання боржником його зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником частково або у повному обсязі.

Заборгованість по кредиту станом на 14.05.2013 р. складає 36184,64 доларів США, що за курсом НБУ складає 289223,83 грн. , з яких 33092,15 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, що по курсу НБУ становить 264505,55 грн., 2634,00 дол. США - заборгованість по несплаченим відсоткам, що по курсу НБУ становить 21053,56 грн., 458,49 дол. США - нарахована пеня за невиконання умов кредитного договору, що по курсу НБУ становить 3664,71 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, вимоги банку щодо звернення стягнення на предмет застави є правомірними.

Поручитель згідно договору поруки відповідає перед кредитором за невиконання позичальником обов'язків по кредитному договору в обсязі 50 грн., тому ця сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодержатель) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1, 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 в абз. 2 пункту 42 зазначив, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

На думку суду, надання позивачу права продажу автомобіля будь-якій особі покупцю за ціною, визначеною на момент реалізації є достатнім способом захисту прав позивача та реалізації предмета забезпечувального обтяження.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь 3000 грн. за проведення претензійної роботи задоволенню не підлягають, оскільки не засновані на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, крім витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки в забезпеченні позову було відмовлено.

На підставі ст.ст. 16, 526, 589, 590,610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KF 51762 від 26.08.2008 року, укладеного між «Електрон Банк» та ОСОБА_2, яка станом на 14.05.2013 року складає 36184,64 доларів США, що за курсом НБУ складає 289223,83 грн., з яких 33092,15 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, що по курсу НБУ становить 264505,55 грн., 2634,00 дол. США - заборгованість по несплаченим відсоткам, що по курсу НБУ становить 21053,56 грн., 458,49 дол. США - нарахована пеня за невиконання умов кредитного договору, що по курсу НБУ становить 3664,71 грн., звернути стягнення на предмет застави автомобіль VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, об'єм двигуна 2967 см. куб., який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого 22.08.2008 року Горохівським ВРЕР ВДАІ УМВС у Волинській області, шляхом продажу автомобіля Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» будь-якій особі покупцю за ціною, визначеною на момент реалізації, з правом укладання Публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою - покупцем та з наданням Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк» всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: з правом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, отримання дублікатів реєстраційних документів на даний автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця необхідних для здійснення такого продажу).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» 50 (п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» у розмірі 2991,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» у розмірі 15,33 грн.

В іншій частині позову Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Е. Р. Федоренко