Рішення № 33466316, 10.09.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 1527/13924/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий суддя Бабаков В.П.,

при секретарі Сирф Ю.В.,

за участю представників позивачки, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Промислово-будівельної групи «Інтобуд» про стягнення грошових коштів, та відшкодування збитків та за зустрічним позовом Промислово-будівельної групи «Інтобуд» до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим,

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.12.2005 року позивачка уклала з відповідачем чотири договори №№ 2в-01/3-2, 1б-07/3-1, 3-07/3-1, 1а-07/3-1, про дольову участь у будівництві житла. Згідно цих договорів позивачка брала на себе зобов'язання дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку, а відповідач повинен був передати у власність позивачки чотири квартири в цьому будинку відповідно до договорів. Позивачкою було сплачено відповідачу часткову вартість чотирьох квартир згідно договорів на загальну суму 191401,87 грн. 10.01.2007 року між позивачкою та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про дольову участь в будівництві житла № 1а-07/3-1 згідно якого вартість квартири було збільшено з 194202,80 грн. до 202424 грн. (еквівалент 40480 доларів США). Зазначену угоду на думку позивачки було укладено в зв'язку з тим, що позивачка та відповідач усно домовились припинити зобов'язання по іншим трьом договорам, а сплачені по ним кошти зарахувати в рахунок договору № 1а-07/3-1, в подальшому позивачкою було внесено ще 13022,13 грн. Таким чином на 03.04.2007 року позивачка сплатила повністю внесок за договором № 1а-07/3-1. Будівництво фактично було завершено та будинок здано в експлуатацію влітку 2010 року, йому присвоєно № 103 по вул.. Дніпропетровська дорога в м. Одесі. Після введення будинку в експлуатацію позивачка дізналася про те, що її квартиру зайняли сторонні люди. Згідно усного пояснення керівництва відповідача, позивачка дізналася що договори з нею розірвано в 2007 році, а квартиру продано іншим особам. Тому позивачка просить суд стягнути з відповідача 323556,64 грн. (сума сплачених коштів в еквіваленті 40480 доларів США на час подання позову), а також індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми, всього 604274 грн. 37 коп.

Відповідач позов не визнав, та звернувся до суду з зустрічним позовом до позивачки про визнання договору припиненим.

Він посилався не те, що договір № 1а-07/3-1 укладений між позивачкою та відповідачем розірвано відповідачем в односторонньому порядку згідно п. 5.3 договору, тому його слід визнати припиненим.

Представники позивачки первісний позов підтримали, наполягали на його задоволенні, зустрічний позов не визнали.

Представник відповідача первісний позов не визнав, просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, та сторонами не заперечуються наступні факти.

21.12.2005 року позивачка уклала з відповідачем чотири договори №№ 2в-01/3-2, 1б-07/3-1, 3-07/3-1, 1а-07/3-1, про дольову участь у будівництві житла.

Згідно цих договорів позивачка брала на себе зобов'язання дольової участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку, а відповідач повинен був передати у власність позивачки чотири квартири в цьому будинку відповідно до договорів.

Позивачкою було сплачено відповідачу часткову вартість чотирьох квартир згідно договорів на загальну суму 191401,87 грн.

10.01.2007 року між позивачкою та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про дольову участь в будівництві житла № 1а-07/3-1 згідно якого вартість квартири було збільшено з 194202,80 грн. до 202424 грн. (еквівалент 40480 доларів США).

В подальшому позивачкою було внесено ще 13022,13 грн.

Судом також встановлено, що вказані договори розірвано відповідачем в односторонньому порядку відповідно до п. 5.3 вказаних договорів.

Судом не встановлено коли позивачка дізналася про розірвання вказаних договорів. Так представник відповідача надав суду поштові описи вкладення згідно яких позивачці надсилалися письмові повідомлення про розірвання договорів, однак з них не вбачається, чи отримала позивачка вказані повідомлення. З пояснень представників позивачки вбачається, що, про те що договори розірвано вона дізналася після того як будинок було введено в експлуатацію. За таких обставин, суд не може застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Також суд не приймає до уваги пояснення представників позивачки щодо домовленості між позивачкою та відповідачем про припинення трьох договорів та зарахування сплачених по ним коштів в рахунок договору № 1-а-07/3-1, оскільки суду не надано письмових доказів такої домовленості, а також суд приймає до уваги той факт, що відповідач заперечує проти наявності такої домовленості.

Відповідно до п. 5.3 Договорів про строчка сплати на строк більше 5 (п'яти) календарних днів визнається відмовою Пайщика від виконання своїх зобов'язань та дає право Підприємству розірвати цей договір шляхом письмового повідомлення Пайщика. У вказаному випадку Підприємство на протязі 60 (шестидесяти) робочих днів повертає Пайщику перераховані ним на поточний рахунок Підприємства грошові кошти за відрахуванням штрафних санкцій вказаних в п.5.2

Згідно п.5.2 Договорів у випадку пропуску строку внесення грошової суми, вказаної в п.3.2 більш ніж на 2 (два) банківських дня, Пайщик сплачує Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від грошової суми, вказаної в п.3.1 Договору за кожен день прострочення.

Таким чином відповідно до вказаних вимог договорів відповідач повинен повернути позивачці сплачені нею по цим договорам кошти за відрахуванням штрафних санкції.

Відтак первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Розрахунок такого повернення коштів зроблено відповідачем в своїх запереченнях на первісний позов (а.с. 149-150) та на думку суду є вірним. Відтак поверненню підлягає 176883 грн. 44 коп.

Суд не може застосувати до спірних правовідносин ст.ст. 536, 625 ЦК України оскільки спірні правовідносини не являються грошовим зобов'язанням, а також врегульовані договорами.

Зустрічний позов не підлягає задоволенню оскільки спірний договір № 1а-07/3-1 розірвано відповідачем в односторонньому порядку згідно п.5.3 Договору, що визнається обома сторонами, а тому відсутні підстави визнавати цей договір припиненим.

Згідно із ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3219 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 598 ЦК України, ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Промислово-будівельної групи «Інтобуд» про стягнення грошових коштів, та відшкодування збитків задовольнити частково.

Стягнути з Промислово-будівельної групи «Інтобуд» (ЄДРПОУ 32316457) на користь ОСОБА_1 176883 грн. 44 коп. сплачених нею по договорам про дольову участь у будівництві житла №№ 2в-01/3-2, 1б-07/3-1, 3-07/3-1, 1а-07/3-1 за відрахуванням штрафних санкцій, 3219 грн. судового збору. Всього: 180102 грн. 44 коп.

В решті позову відмовити.

В задоволенні позову Промислово-будівельної групи «Інтобуд» до ОСОБА_1 про визнання договору припиненим відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя