Ухвала суду № 33465992, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/3347/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Закарпатський облавтодор") звернулось до суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі - Ужгородська МДПІ) в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року позов ДП "Закарпатський облавтодор" задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення №37/17-2/20430085 від 02.06.2008 року, №37/17-2/20430085/1 від 05.08.2008 року, №37/17-2/20430085/2 від 10.10.2008 року, якими позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 9716,04 грн., в тому числі 3238,68 грн. основного платежу та 6477,36 грн. штрафних санкцій. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року апеляційну скаргу Ужгородської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Ужгородська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ДП "Закарпатський облавтодор" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Ужгородською МДПІ відповідачем по справі, було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства філією «Перечинський райавтодор» Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки було складено акт №53/23 -1X20430085 від 22 травня 2008 року.

Згідно висновків, викладених у цьому акті, перевіркою було встановлено порушення позивачем , зокрема п.п. 4.2.1, п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» , в результаті чого донараховано 3238, 68 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки Ужгородською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №37 /17-2/20430085 від 2 червня 2008 року, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 9716, 04 грн., в тому числі 3238, 68 грн. основного платежу та 6477, 36 грн. штрафних санкцій.

В результаті адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівникам Філії виплачуються надбавки за роз'їзний характер роботи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер». При оподаткуванні доходів працівникам, які мають роз'їзний (пересувний) характер робіт, підприємство самостійно визначає доцільність встановлення надбавок до тарифних ставок та посадових окладів, тобто службові поїздки таких працівників не є відрядженнями, про що зазначається у колективному договорі зі встановленням переліку відповідних посад та професій, закріплених ділянок для обслуговування, розміру надбавок, який не повинен перевищувати граничних розмірів надбавок (польового забезпечення працівника за день, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 для поїздок в межах України (ч.2 п. 1, вказаної Постанови) та за межами України ( п.2 Постанови № 490).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 року №490 підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам Філії, є визначеним колективним договором ДП «Закарпатський облавтодор», погодженим із замовниками робіт, та не перевищує граничних добових витрат, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 року №5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Відповідно до п.1.1 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати, які виплачуються платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Закон не містить переліку інших виплат, які входять у склад заробітної плати. Поряд з тим, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 року №5 (пп. 2.2.6) надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.16 згаданої Інструкції).

25.05.2004 року ДПА України у своєму роз'ясненні №5131/5/17-3116, наданому на запит Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), а також у роз'ясненні ДПА України від 08.06.2004 року №4528/6/17-3116 встановила, що надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Згідно пп.. 4.4.2. п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виплата надбавок позивачем працівникам за роз'їзний характер роботи передбачена Колективним договором на 2005-2007 року, зареєстрованим 17 травня 2005 року. Згідно умов колективного договору вказані службові поїздки працівників не є відрядженнями. Положенням про порядок встановлення і виплати надбавки за роз'їзний характер робіт працівникам ДП «Закарпатський облавтодор» №7 чітко регламентовано розмір виплат, категорії працівників, які мають на них право, порядок виплати.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що орган податкової служби прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для донарахування податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ДП "Закарпатський облавтодор".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров