Ухвала суду № 33464584, 12.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

12 вересня 2013 р. Справа № 820/8243/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бездітко Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Холодногірської виправної колонії м. Харкова №18 про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Першого заступника начальника Холодногірської виправної колонії м. Харкова №18, в якому просить суд:

- визнати дії голови загальної комісії першого заступника начальника Холодногірської виправної колонії №18 м. Харкова Янковського Д.В. - неправомірними;

- рішення комісії Холодногірської виправної колонії №18 м. Харкова від 14.08.2013 року №34 відносно ОСОБА_1, 1965 р.н., - скасувати;

- зобов'язати адміністрацію Холодногірської виправної колонії №18 м. Харкова та Головне Управління адміністрації Холодногірської виправної колонії №18 м. Харкова виконати вимоги ст.ст.100, 101 КВК України щодо зміни засудженому ОСОБА_1, 1965 року народження, відбування покарання шляхом переведення його до колонії мінімального рівня безпеки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він відбуває покарання в Холодногірській виправній колонії №18 УДПтС України в Харківській області. Рішенням комісії Холодногірської виправної колонії №18 УДПтС України в Харківській області ОСОБА_1 відмовлено в зміні умов відбування покарання у вигляді переведення до дільниці соціальної реабілітації шляхом переведення його до колонії мінімального рівня безпеки, що в свою чергу є незаконним та таким, що порушує права позивача.

Дослідивши позов та подані матеріали, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження по справі виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Так, у відповідності до положень частини 1 зазначеної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу наведених норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Слід зазначити, що у спірних правовідносинах як посадова особа органу з питань виконання покарань так і сам орган під час вчинення дій, що виникають в силу відбування позивачем у відповідності до кримінально - виконавчого законодавства покарання за скоєний злочин на підставі вироку суду у кримінальній справі, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Враховуючи викладене, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

Суд зазначає, що порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних порушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими регламентовано Кримінально-виконавчим кодексом України (ч.1 ст.1 Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.1 даного Кодексу завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Згідно із статтею 3 Кримінально-виконавчого кодексу України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України. Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування (ст.4 зазначеного Кодексу).

Як вбачається з позовної заяви, позивач є засудженим до позбавлення волі та відбуває покарання в Холодногірській виправній колонії №18 УДПтС України в Харківській області.

Частинами 1 та 2 статті 100 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що залежно від поведінки засудженого і ставлення до праці та навчання умови відбування покарання можуть змінюватися в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду. Зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії, погодженою із спостережною комісією.

Предметом позову є оскарження дій осіб закладу відбування покарання, скасування рішення комісії закладу відбування покарання, пов'язані з виконанням вироку відносно ОСОБА_1, засудженого до позбавлення волі, зокрема при вирішенні питання щодо переведення позивача до колонії мінімального рівня безпеки.

Статтями 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України передбачено порядок вирішення питань, які стосуються виконання вироку. Отже, розв'язання спірних правовідносин, що стосуються виконання вироку суду, належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

За змістом п. 2 ч.3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Отже, спірні правовідносини підлягають вирішенню в порядку кримінального судочинства і на них не поширюється компетенція адміністративних судів відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд роз'яснює позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства в місцевому загальному суді.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2-4, 17, 109, 165, 186 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Холодногірської виправної колонії м. Харкова №18 про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.В.Бездітко