Постанова № 33464329, 29.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 рокуСправа №827/1283/13-а16 год. 38 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Матвєєвої М.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 20.06.1997 року;

представника позивача, ОСОБА_1, ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги від 24.05.2013 року;

представника відповідача, Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі, Посметного Віктора Олександровича, довіреність б/н від 26.11.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішних справ України в м. Севастополі про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі, просить скасувати наказ № 292 від 03.04.2013 р. "Про порушення службової дисципліни співробітниками Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України та заходи реагування" в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ;

- скасувати наказ з особового складу № 51 л/с дсп від 16.04.2013 р. про звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України;

- зобов'язати поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі з 16.04.2013 року;

- зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні відповідачем порушено норми Конституції України, норми Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та Статуту професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, просили позов задовольнити.

Крім того зазначили, що позивач про результати службового розслідування не повідомлявся, факт порушення службової дисципліни у встановленому законом порядку не доведено, у зв'язку з чим, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є передчасним. Відповідно до вимог Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили. На даний час вина позивача у вчиненні проступків у встановленому законом порядку не доведена, підставою для звільнення став факт проведення службового розслідування, що є незаконним, оскільки суперечить чинному законодавству. Вважають звільнення, як міру дисциплінарного стягнення, необґрунтованим і незаконним.

Представник відповідача з позовом не погодився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у запереченнях. Пояснив суду, що службовим розслідуванням, яке проводилося щодо позивача, було встановлено факт порушення службової дисципліни.

Суд, заслухавши позивача та представників сторін, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основним Законом, який регулює діяльність працівників міліції, є Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі Закон № 565).

Статтею 17 Закону № 565 визначено, зокрема, що працівники міліції складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону № 565 порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут), визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Як зазначено у статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

- дотримуватися норм професійної та службової етики;

- берегти державну таємницю;

- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;

- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

За порушення дисципліни, відповідно статті 12 Дисциплінарного статут, накладається дисциплінарне стягнення у вигляді:

- усне зауваження;

- зауваження;

- догана;

- сувора догана;

- попередження про неповну посадову відповідність;

- звільнення з посади;

- пониження в спеціальному званні на один ступінь;

- звільнення з органів внутрішніх справ.

Встановлено, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (далі УМВС України в м. Севастополі) № 292 від 03.04.2013 р. "Про порушення службової дисципліни співробітниками Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України та заходи реагування" ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі з особового складу № 51 л/с дсп від 16.04.2013 р. ОСОБА_1 був звільнений у запас з органів внутрішніх справ з посади старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за статтею 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 - за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, зокрема, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України та затверджений наказом міністра внутрішніх справ України (далі Інструкція).

Відповідно до Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є, зокрема, порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, стосовно позивача проводилось службове розслідування, за наслідками якого був складений висновок від 03.04.2013 р. Як йдеться з висновку та матеріалів службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни співробітниками Нахімовського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України, 07.03.2013 р. о 23:36 до чергової частини УМВС України в м. Севастополі за спецлінією "102" надійшло повідомлення про те, що на вул. Генерала Мельника в м. Севастополі, не встановлений водій, рухаючись на автомобілі "Хюндай-Матрикс", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не впорався з керуванням, виїхав за межі дороги та скоїв наїзд на бордюрний камінь. У наслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) в 1-у міську лікарню м. Севастополя була доставлена пасажир вказаного автомобіля з діагнозом перелом нижньої треті правого передпліччя зі зміщенням.

За фактом ДТП 08.03.2013 р. прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя відкрите кримінальне провадження № 42013140070000008, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального Кодексу України.

У ході проведення службового розслідування були встановлені та опитані усі свідки ДТП (а.с. 81-116).

Під час проведення огляду ОСОБА_1 у медичному закладі охорони здоров'я на встановлення стану алкогольного сп'яніння, не зважаючи на присутність керівництва Нахімовського РВ та представників УМВС, продовжував чинити злісну непокору працівникам ДПС УДАІ та погрожував їм розправою. Знаходячись у лікарському кабінеті, ОСОБА_1 навмисно наніс удар ногою у груди інспектору ДПС УДАІ ОСОБА_4

Відповідно до бази даних ДДАІ МВС України встановлено, що автомобіль "Хюндай- Матрикс", державний номерний знак НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 - батьку ОСОБА_1 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію зазначеного автомобіля останній має право на керування автомобілем.

08.03.2013 р. прокуратурою Нахімовського району м. Севастополя за фактом спричинення тілесних ушкоджень інспектору ДПС УДАІ УМВС України в м. Севастополі відкрите кримінальне провадження № 42013140070000010, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального Кодексу України.

Згідно висновку результатів медичного огляду, проведеного 08.03.2013 р. у медичному закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 75).

Таким чином, надзвичайна подія стала можливою у наслідок низьких ділових якостей старшого оперуповноваженого СКР майора міліції ОСОБА_1

Згідно наданої керівництвом Нахімовського РВ УМВС України в м. Севастополі характеристики слідує, що майор ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативного боку. З ним неодноразово проводилась індивідуально - виховна робота.

Стосовно доводів позивача про те, що про результати службового розслідування він не повідомлявся, слід зазначити наступне.

Статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка регулює порядок накладенням дисциплінарного стягнення, визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення службового розслідування, 19.03.2013 р. та 17.04.2013 р. майору міліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення за фактом ДТП, яка відбулась 07.03.2013 р. біля 23:30 год. за участю автомобіля "Хюндай - Матрикс". Останній повів себе нетактовно та відмовився надавати будь - які пояснення за вказаним фактом, про що був складений відповідний акт (а.с. 80, 189).

У судовому засіданні позивач зазначив факт того, що йому було відомо про проведення службового розслідування, але з висновком він не був ознайомлений.

Відповідно до пунктів 14.8, 15.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування є правом особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо якої воно проводилось, яке реалізується за її бажанням (волевиявленням).

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, факт ознайомлення або не ознайомлення особи з матеріалами службового розслідування, рівно як і небажання особи надавати пояснення з приводу дисциплінарного проступку не є підставою для звільнення такої особи від дисциплінарної відповідальності.

Таким чином суд дійшов висновку, що право позивача на ознайомлення з матеріалами службового розслідування порушено не було та доводи позивача спростовуються наданими матеріалами.

Щодо доводів відповідача про те, що під час службового розслідування він знаходився на лікарняному, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виписана довідка 005186 про тимчасову непрацездатність з 11.03.2013 р. по 13.03.2013 р. Також, висновок № 105 свідчить про те, що ОСОБА_1 з 14.03.2013 р. по 20.03.2013 р. знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні № 9 (а.с. 155). Довідка № 863 свідчить про те, що ОСОБА_1 знаходився у терапевтичному відділенні 4-ої міської лікарні з 21.03.2013 р. по 01.04.2013 р. Також, листком непрацездатності АВМ № 956838 ОСОБА_1 звільнений від роботи з 04.04.2013 р. по 12.04.2013 р. (зворотній а.с. 155).

Однак, висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни був складений 03.04.2013 р., отже, доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не приймаються до уваги.

Як встановлено у ході судового розгляду, факт вчинення позивачем дисциплінарного вчинку у вигляді вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, встановлений висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та матеріалами службового розслідування.

Отже, позивач може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за іншою процедурою, визначеною Дисциплінарним статутом.

Відповідно пункту 3.7 наказу Міністерства внутрішніх справ № 90 від 26.03.2010 року "Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення" - уживати суворих заходів дисциплінарного впливу до працівників, які допускають порушення Правил дорожнього руху, випадки керування транспортними засобами без відповідних документів, стосовно працівників, які у встановленому законом порядку притягнуті до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, за результатами службових розслідувань вирішувати питання про їх звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно пунктів 3.17, 3.18 наказу Міністерства внутрішніх справ № 81 від 16.03.2007 року:

- до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Інформацію про такі випадки доводити до відома всього особового складу;

- уживати заходів дисциплінарного впливу до працівників, які керують транспортними засобами без посвідчення водія та інших документів, що дають на це право, використовують службове посвідчення працівника міліції з метою уникнення відповідальності, а також працівників Державтоінспекції, які не реагують на такі факти.

Виходячи з обставин справи та наданих суду доказів, вбачається, що позивач не дотримався зазначених наказів Міністерства внутрішніх справ, тобто порушив службову дисципліну.

Доводи позивача та його представника щодо звільнення з органів внутрішніх справ без вироку суду по кримінальної справі безпідставні та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, тому що, за результатами службового розслідування позивач не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з вчиненням адміністративного карного правопорушення, позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення - за порушення службової дисципліни.

Стосовно доводів позивача про порушення при звільненні відповідачем норм Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.09.1999 № 1045-XIV (далі Закон № 1045), слід зазначити наступне.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), органах внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Як вбачається з матеріалів справи, первинна профспілкова організація, не даючи своєї згоди на звільнення зі служби члена профспілкової організації ОСОБА_1, вказує на те, що його вина у вчиненні проступку не доведена. Однак, профспілкова організація, роблячи такий висновок, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки профспілкова організація не є органом, що проводить службове розслідування, та не вправі робити висновки за результатами службових розслідувань.

Слід зазначити, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на звільнення повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення, уповноважений орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Крім того, відповідно до Закону № 565, міліція є державний озброєний орган виконавчої влади, в якому правовідносини виникають на підставі Положення "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" від 29.07.1991 р. № 114 (далі Положення).

Застосування Закону № 1045 до правовідносин, що виникають з публічної служби, є втручанням в дисциплінарну владу начальника, надану йому Законом та втручанням у виконавчу владу держави. Для оскарження дисциплінарних стягнень, прийнятих за результатами службового розслідування, передбачені інші строки та порядок, що визначені законодавством України.

Суд звертає увагу, що позивач помилково посилається на норми трудового законодавства - статтю 43 Кодексу Законів про Працю. При цьому не врахував, що відповідно до статті 20 Дисциплінарного статуту, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Порядок, установлений Кодексом Законів про Працю для розгляду індивідуальних трудових спорів, і норми законодавства про працю, що регулюють припинення трудових відносин, до правовідносин по проходженню служби в міліції не застосовуються. Останні регулюються зазначеним Дисциплінарним статутом, Положенням, іншими актами законодавства про ці органи.

Стосовно відеозапису дорожньої - транспортної пригоди слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Виходячи з вищесказаного, відеозапис не стосується предмету спору, а тому, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Крім того, позивач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, і не довів у чому полягає незаконність спірного наказу.

Таким чином слід визнати, що при виданні наказу начальника УМВС України в м. Севастополі про звільнення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом. Недотримання відповідачем процедури при прийнятті спірного рішення судом не встановлено.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, системного аналізу діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, у порядку, передбаченому статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та постанова підписана 03.09.2013 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько