Рішення № 33464126, 05.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14571/13 05.09.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа- гарант"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Григорян Діана Гагіківна

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26837,45 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Сукорянський Є.О. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Григорян Д.Г.

У судовому засіданні 05.09.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-гарант" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 26837,45 грн., з яких: 26800,00 грн. - розмір шкоди в порядку регресу, 37,45 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на право вимоги до відповідача про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14571/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Григорян Д.Г.

13.08.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація по справі №910/14571/13.

30.08.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні повноваженого представника відповідача.

04.09.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1814168 розмір франшизи становить 500,00 грн. та страхове відшкодування було виплачене позивачем СПД Семечко Т.М., а не вигодонабувачу - ПАТ "Укрсоцбанк".

Представник позивача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-гарант", в судовому засіданні 05.09.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задольнити.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах", в судове засідання 05.09.2013р. не з'явився.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, то суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті.

Разом з тим, 04.09.2013р. до Господарського суду міста Києва від відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги заперечив.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Григорян Д.Г. в судовому засіданні 05.09.2013р., витребуваних судом документів не надала.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 05.09.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача та третю особу, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 року між Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-гарант" (страховик) та Морозом Дмитром Вікторовичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 06-USB\01-131-00672 від 23.12.2010 року, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Нісан", державний реєстраційний номер АА 1654 СК.

17.12.2012 року в м. Києві, на перехресті бул. Вернадського - вул. Депутатська відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Нісан", державний реєстраційний номер АА 1654 СК, під керуванням Мороза Д.В. та транспортного засобу марки "Лексус", державний реєстраційний номер АА 0102 СВ, під керуванням Григорян Д.Г.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13.02.2013р. Григорян Д.Г. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту вартості матеріального збитку №1407 від 01.02.2013р., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля "Нісан", державний реєстраційний номер АА 1654 СК, в результаті його пошкодження при ДТП, що відбулась 17.12.2012 року, становить 49835,34 грн.

Страховим актом № СТ/12/0726 від 19.02.2013р. пошкодження транспортного засобу марки "Нісан", державний реєстраційний номер АА 1654 СК, внаслідок ДТП, яка сталася 17.12.2012р. визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування у розмірі 26800,00 грн.

Позивачем згідно з платіжним дорученням № 234 від 19.02.2013 р. страхувальнику здійснено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 26800,00 грн.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Григорян Д.Г. на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Інкомстрах", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1814168.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 26837,45 грн., з яких: 26800,00 грн. - розмір шкоди в порядку регресу, 37,45 грн. - 3% річних.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, є винна у скоєнні ДТП Григорян Д.Г.

Однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено,що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до витягу з бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "Лексус", державний реєстраційний номер АА 0102 СВ була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Інкомстрах" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1814168, та зазначено, що розмір франшизи становить 500,00 грн.

Відповідно до копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1814168, наявного в матеріалах справи, розмір франшизи становить 500,00 грн.

Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка станеться за участю забезпеченого транспортного автомобіля "Лексус", державний реєстраційний номер АА 0102 СВ.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом "Лексус", державний реєстраційний номер АА 0102 СВ, застраховано відповідачем, що підтверджується витягом з бази даних МТСБУ, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Полісом № АЕ/1814168 встановлено безумовну франшизу у розмірі 500,00 грн.

З розрахунку розміру позовних вимог, здійснених позивачем, вбачається, що позивачем не здійснено вирахування франшизи у розмірі 500,00 грн.

Отже, до відшкодування за вирахуванням франшизи підлягає сума у розмірі 26300,00 грн.

Заперечення відповідача щодо того, що страхове відшкодування було виплачене позивачем СПД Семечко Т.М., а не вигодонабувачу - ПАТ "Укрсоцбанк", то суд відхиляє дані заперечення як безпідставні, оскільки страховий акт № СТ/12/0726 від 19.02.2013р. про виплату страхового відшкодування складений за заявою страхувальника та за згодою вигодонабувача - ПАТ "Укрсоцбанк" на виплату страхового відшкодування, а нормами чинного законодавства не передбачено заборони страховику здійснити виплату страхового відшкодування погодженим з потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Таким чином, вимога про стягнення шкоди в порядку регресу підлягає частковому задоволенню у розмірі 26300,00 грн.

Позивачем, також, заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 37,45 грн., нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий.

У даному випадку, відшкодування позивачу в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування має здійснюватися в грошовому виразі, оскільки позивач обрав грошовий спосіб відшкодування шкоди.

При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих. № 03/612 від 04.04.2013 року, яка отримана відповідачем 08.04.2013р., про що свідчить відмітка на вказаній вимозі (вих. 2398 від 08.04.2013р.).

Відповідач коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача є прострочення строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з викладеним, положення ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, підлягаючого до виплати позивачу в порядку регресу, застосовуються в разі порушення як договірних так і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань відшкодування шкоди в порядку регресу.

Проте, враховуючи те, що розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу становить 26300,00 грн., то нарахування 3% річних має здійснюватись на суму у розмірі 26300,00 грн.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, нарахованих позивачем за період з 09.07.2013р. по 25.07.2013р., встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 36,75 грн.

Щодо посилань позивача на п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", наведеного в розрахунку 3% річних, то суд зазначає, що вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору, а тому посилання на вищевказану норму є помилковими. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.09.2012р. у справі № 4/17-3520-2011.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (юридична адреса: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, будинок 72, офіс 32 - 33, код ЄДРПОУ 31282951, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-гарант" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598, п/р 26508063794100 в ПАТ "УкрСиббанк", м. Київ, МФО 351005,) 26300 (двадцять шість тисяч триста) грн. 00 коп. - шкоди в порядку регресу, 36 (тридцять шість) грн. 75 коп. - 3% річних, 1688 (одну тисячу шістсот вісімдесят вісім) грн. 40 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.09.2013р.

Суддя О.В. Гулевець