Рішення № 334641, 30.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.06 Справа№ 4/2345-24/315

За позовом : Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Львів

До відповідача : Закритого акціонерного товариства “Маслосоюз”, с. Слобідка Стрийського району Львівської області

Про стягнення 4 880,79грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Працьовитий Ю.В. –юр/кон.

Від відповідача –не з”явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 4 880,79 грн., в т.ч. 3 997,67грн. основного боргу, 316,11грн. пені, 279,83грн. штрафу, 232,43грн. втрат від інфляції та 54,74грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору № 575 від 01.05.2005р. у січні-квітні 2006р. відповідачу був поставлений природний газ на загальну суму 15 928,98 грн., який відповідач оплатив частково в сумі 11931,30грн., заборгованість становить 3997,68грн. Ні підставі п.6.2 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 316,11 грн., нарахована за період 11.05.2006р. по 25.10.2006р. На підставі ст.231 ГК України нарахований та заявлений до стягнення штраф в сумі 279,83грн. в розмірі 7% від суми боргу, а на підставі ст.625 ЦК України –54,74грн. 3% річних та 232,43 грн. втрат від інфляції.

30.11.2006р. позивач подав клопотання за №1319/08 від 29.11.2006р. про припинення провадження у справі в частині стягнення 3 997,36грн. основного боргу у зв”язку із сплатою цієї суми відповідачем. Решту позовних вимог представник позивача підтримує.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в судове засідання, письмових пояснень та відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 09.11.2006р. поштового відправлення, п квит. № 926657.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

Відповідно до договору № 575 від 01.05.2005р. на постачання природного газу (промисловим споживачам та суб”єктам господарської діяльності), укладеного позивачем та відповідачем, позивач (постачальник за договором) зобов”язується передати відповідачу (покупцю за договором) природний газ, а останній зобов’язується прийняти його та оплатити.

Виконання зобов”язання покупцем про оплату поставленого йому газу забезпечено пенею ( п.6.2 договору).

На виконання умов договору за період з січня по квітень 2006р., позивач передав природний газ на загальну суму 15 928,98 грн., що підтверджується поданими суду щомісячними актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2006р., від 28.02.2006р., від 31.03.2006р. та від 30.04.2006р. (акти передачі-приймання в матеріалах справи).

Зазначені акти підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Остаточний термін оплати поставленого газу був встановлений сторонами в п.5.2 договору: на підставі акту передачі-приймання газу ( за звітний місяць) до 10 числа наступного за звітним місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, в березні-травні 2006р. сплатив 11 931,30 грн.

Таким чином, на момент подання позову ( позов подано 27.10.2006р.) сума основного боргу становила 3 997,68 (15 928,98 –11 931,30)грн.

Виписками банку з рахунка клієнта за період з 01 по 22 листопада 2006р. підтверджено сплату відповідачем 3 997,36 грн.

Отже, сума основного боргу становить 0.32грн.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. ст.526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.

Виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом (ст.ст. 546,548,549ЦК України). В силу ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмові формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу п.6.2 договору, виконання зобов”язання щодо оплати газу, забезпечено пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.625 ЦК України та п.6.2 договору, у разі неоплати або несвоєчасної оплати спожитого газу, відповідач зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач сплатив борг за поставлений йому природний газ, з порушенням строків сплати, встановлених договором На момент вирішення спору сума основного боргу становить 0,32 грн. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 0.32 грн. основного боргу, 232,43 грн. втрат від інфляції, 54,74грн. 3% річних та 316,11грн. пені обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

На думку суду, в стягненні 279,83грн. штрафу належить відмовити, оскільки договором №575 від 01.05.2005р. не передбачено стягнення штрафу за прострочення виконання грошового зобов’язання. Як зазначалось вище, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 ЦК України).

В частині стягнення 3997,36грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв”язку з відсутністю на день розгляду справи предмета спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, п.1/1 ст.80, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Маслосоюз”, ідент. код 32800451, с. Слобідка Стрийського району Львівської області, на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” , ідент.код 31301827, адреса: м. Київ, вул.Урицького,45, в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, ідент.код 25559381, адреса: 79039, м. Львів, вул.. Ярошенка, 28 - 0.32 грн. основного боргу, 232,43 грн. втрат від інфляції, 54,74грн. 3% річних та 316,11грн. пені,. 96,16грн. держмита та 111,24грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В частині стягнення 3 997,36 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Хабіб М.