Постанова № 33464069, 10.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 5004/1113/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

ТОВ "Волинькисень ЛХЗ" - Василюти С.А.,

ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

ПАТ "Західінкомбанк" - Дячка С.М., Задорожньої Л.М.,

ТОВ "Доброслав-Луцьк" - Теперика О.В.,

Арбітражного керуючого Шевчука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" та грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" та касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_11 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_11 по справі № 5004/1113/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року визнано грошові вимоги кредиторів до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк", м. Луцьк, а саме:

- ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" в розмірі 294255,57грн., з яких: 288411,57 грн. - четверта черга задоволення, 5844,00грн. - понесених судових витрат та за публікацію оголошення - перша черга задоволення;

- фізичної особи підприємця ОСОБА_5 в розмірі 180284,47грн. - четверта черга задоволення;

- Луцької ОДПІ в розмірі 366985,80грн., з яких: 366793,23 грн. - третя черга задоволення, 192,57грн. - шоста черга задоволення;

- ОСОБА_11 в розмірі 2608696,84 грн.- четверта черга задоволення;

- ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., з яких: 1390000,00 грн. - перша черга задоволення, 77676,51 грн. - шоста черга задоволення;

- ПАК "Західінкомбанк" в розмірі 15707761,09 грн., з яких: 13635742,15грн. - перша черга задоволення, 2081575,72грн. - шоста черга задоволення, 1113,00грн. понесених судових витрат - перша черга задоволення, Цією ж ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк", м. Луцьк.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. апеляційні скарги ТзОВ "Доброслав - Луцьк" та ОСОБА_11 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013 року залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" та грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" в сумі 5844,00грн. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник боржника уточнив вимоги касаційної скарги та просив постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" та грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" в сумі 5844,00грн. скасувати та в цій частині направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_11 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині відхилення його грошових вимог на суму 230766 грн. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2012 р. ухвалою господарського суду Волинської області порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк", м. Луцьк за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ".

Оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк", м. Луцьк опубліковане в газеті "Голос України" № 199 від 23.10.2012року.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, тридцятиденний термін після публікації оголошення звернулись з грошовими вимогами до боржника наступні кредитори: Луцька ОДПІ з вимогами в розмірі 366985,80 грн., ОСОБА_11 - в розмірі 2608696,84 грн., ПАТ "Кредитпромбанк" з вимогами в розмірі 1467676,51грн., ПАТ "Західінкомбанк" - в розмірі 15780183,53грн. Осіб, які виявили б бажання взяти участь у санації боржника не виявлено.

Розпорядником майна спільно з боржником визнані заявлені вимоги кредиторів, а саме: ТзОВ "Волинькисень ЛЖЗ" в розмірі 294255,57 грн., фізичної особи підприємця ОСОБА_5 в розмірі 180284,47 грн., Луцька ОДПІ в розмірі 366985,80 грн., ОСОБА_11 в розмірі 2608696,84 грн., ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 1467676,51 грн., ПАТ "Західінкомбанк" в розмірі 15780184,20 грн. та внесенні до реєстру вимог кредиторів.

Суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника та поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог та затвердження наданого реєстру вимог кредиторів, пославшись при цьому на обґрунтованість та доведеність вимог до боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд.

При цьому, суду необхідно дослідити підстави виникнення майнових вимог, їх розмір, обґрунтованість, підтвердження відповідними документами та інше, тобто перевірити відповідність законодавству вимог кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником і розпорядником майна грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до суду із заявою про грошові вимоги до боржника, з урахуванням заяви про уточнення, в розмірі 15706648,09грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у ТзОВ "Доброслав-Луцьк" по кредитному договору №1702/06-616 від 17.02.2006 року виникла заборгованість по сплаті процентів за період з 01.04.2012 року по 08.10.2012 року в розмірі 692585,10 грн. Банк відповідно до п. 3.2.17 договору нарахував останньому штраф в розмірі 30% від зазначеної суми - 207775,53 грн.

Вимоги в зазначеному розмірі були заявлені банком до боржника, причому вимоги про сплату пені згідно п. 3.2.6 кредитного договору ПАТ "Західінкомбанк" не заявляв взагалі.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили твердження боржника про застосування до останнього подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, зокрема, стягнення штрафу за прострочення повернення процентів в сумі 1026411,34грн., оскільки воно не відповідає дійсним обставинам справи, а ця сума вимог взагалі не входить до розміру заявлених банком вимог.

Крім того, заявлена в касаційній скарзі вимога боржника про застосування до цієї вимоги банку строків позовної давності не заслуговує на увагу з тих підстав, що відповідна заява в суді першої інстанції не розглядалась.

Також, як вбачається з матеріалі справи та встановлено судами, ТзОВ "Доброслав-Луцьк" виступає поручителем по договору поруки №2808/08-5 від 28.08.2008 року, згідно якого останній поручився за виконання ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат" по кредитному договору №2808/08-616 від 28.08.2008 року.

Відповідно до п.1.1 договору поруки ТзОВ "Доброслав-Луцьк" зобов'язався перед ПАТ "Західінкомбанк" відповідати за виконання ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1" в повному обсязі всіх зобов'язань позичальника, що виникають з кредитного договору №2808/08-616 від 28.08.2008 року і додаткових до нього договорів. Поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 договору поруки). Крім того, в п. 2.1 договору поруки зазначено, що у випадку невиконання ТзОВ „Луцький м'ясокомбінат №1" своїх зобов'язань перед ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним договором та додатковими до нього договорами, банк має право стягнути з поручителя суму в розмірі повного об'єму усіх зобов'язань ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1".

За таких обставин, банк звернувся з вимогами до боржника в розмірі 206838,68 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 629 ЦК України передбачає обов'язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників; солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про підставність включення до реєстру вимог кредиторів в повній сумі вимог банку щодо нарахованих але не сплачених позичальником процентів за період з 01.04.2012 року по 08.10.2012 року в розмірі 206838,68 грн., оскільки з п. 2.1 договору поруки випливає право кредитора на звернення стягнення боргу безпосередньо з поручителя - ТзОВ "Доброслав-Луцьк", без попереднього стягнення з самого позичальника - ТзОВ "Луцький м'ясокомбінат №1".

При цьому, суд апеляційної інстанції правомірно не взяв до уваги заперечення боржника з приводу визнання судом першої інстанції 62051,58 грн. штрафу в розмірі 30 % від простроченої суми процентів за період з 01.04.2012 р. по 08.10.2012 р. нарахованих по кредитному договору № 2808/08-616 від 28.08.2008 р., оскільки ПАТ "Західінкомбанк" в цій частині відмовився від їх визнання (заява про уточнення вимог № 923-19 від 09.04.2013 р.) та відповідно вказані вимоги місцевим господарським судом не розглядались.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про підставність задоволення вимог ПАТ "Західінкомбанк" до боржника в розмірі 15707761,09грн., з яких: 13635742,15грн. перша черга задоволення, 2081575,72грн. - шоста черга задоволення, 1113,00грн. понесених судових витрат, перша черга задоволення та необхідність включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів, оскільки заяву кредитора подано в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами.

Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, кредитор ОСОБА_11 звернувся до суду із заявою про грошові вимоги до боржника в розмірі 2608696,84грн. в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами та не заперечується розпорядником майна та боржником.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним визнання судами попередніх інстанцій кредиторських вимог ОСОБА_11 в розмірі 2608696,84грн. та включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення.

При цьому, колегія суддів погоджується з тим, що твердження ОСОБА_11, про невключенння заявленої ним вимоги до боржника на суму 230766 грн. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 додатково заявив вимогу на суму 230766 грн., - 27.11.2012р., тобто після спливу 30 денного строку, встановленого ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, колегія суддів погоджується з правомірним висновком судів попередніх інстанцій про необхідність включення грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" в розмірі 5844,00грн., (судові витрати та витрати за публікацію оголошення) до реєстру вимог з віднесенням до першої черги задоволення, що передбачено ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому доводи боржника стосовно помилковості включення грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ" в розмірі 5844,00грн. до першої черги задоволення є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій цілком правомірно та обґрунтовано визнані та включені до реєстру вимог кредиторів заявлені в установлений законом строк вимоги до боржника, які підтверджені належними доказами.

За таких обставин, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвала господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк" та в частині відхилення грошових вимог ОСОБА_11 на суму 230766 грн. відповідають нормам матеріального та процесуального права, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи і підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк" та Фізичної особи ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 09.04.2013р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Західінкомбанк", грошових вимог ТзОВ "Волинькисень ЛХЗ", грошових вимог ОСОБА_11 по справі №5004/1113/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Хандурін М.І.