Рішення № 33462578, 10.09.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/689/2013

130/2034/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача та застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (надалі - ТОВ «Авто Просто») в якому просив стягнути з відповідача на його користь 46379,45 грн. сплачених коштів за нікчемним правочином - угодою № 362269 від 20.06.2011 та судовий збір на користь держави.

Свій позов аргументував тим, що 20.06.2011 він уклав угоду з додатками № 362269 на придбання автомобіля KIA CERATO на суму 156000 грн.. Відповідно до умов угоди «Авто Просто» є товариством, яке надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасникам через систему придбання в групах Авто Так, позивач в день її укладення сплатив на рахунок відповідача вступний внесок в розмірі 10290,80 грн., а в подальшому до квітня 2013 року - щомісячні внески на загальну суму 36088,65 грн., згідно з додатком № 1 угоди.

Позивач вважає, що відповідачем порушені його права як споживача послуг ТОВ «Авто Просто», та як останній здійснює нечесну підприємницьку практику. З угоди укладеної між позивачем та відповідачем випливає, що останній здійснює свою діяльність за певною схемою, яка має на меті лише залучення учасників системи і виключно за рахунок щомісячних внесків учасників системи, без вкладання власних коштів, а відповідно програма «Авто Просто» формується виключно на коштах учасників, без залучення коштів товариства, оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками. Відповідачем сплачено грошові кошти в сумі 46 379,45 грн. не за товар, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару у сформованих групах учасників та за рахунок лише їхніх коштів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, та пояснив, що брав автомобіль в кредит, проте справно сплачуючи щомісячні внески йому не було надано автомобіль, у відповідь на його неодноразові звернення до даної організації, йому обіцяли скоро надати автомобіль, проте він його так і не отримав, таким чином його ввели в оману при укладені угоди.

Представник відповідача оповіщений у встановленому ч. 5 ст. 74 ЦПК України порядку про час і місце судового розгляду, 10.09.2013 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність чи про відкладення розгляду справи не надав.

Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, зі згоди позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В письмових запереченнях проти позову, направлений до суду представник відповідача вказав, що між ТОВ «Авто Просто» та позивачем було укладено відповідну угоду в рамках системи послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів (автомобілів) в групах Авто Так, яку створено ТОВ «Авто Просто». Система встановлює відповіді механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років. 15.01.2013 ТОВ «Авто Просто» отримало ліцензію на право надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах. Відповідачем взяті на себе обов'язки виконувались та виконуються належним чином, а діяльність ТОВ «Авто Просто» не має ознак «пірамідальних схем», товариство надає свої послуги на підставі Закону України № 3462 від 02.06.2011 та Розпорядження №1676 від 09.10.2012 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» (а.с.35-43).

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення позивача суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.

20.06.2011 між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 362269 про надання послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля, яка складається з угоди, додатку №1 та додатку №2, що є невід'ємними частинами угоди (а.с.4).

Відповідно до ст.2 угоди ТОВ «Авто Просто» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених угодою (а.с.4).

Відповідно до додатку №1 угоди визначено вартість та марку автомобіля, право на отримання якого виникне у позивача за умов сплати наступних внесків: за послуги пов'язані зі вступом до системи 3% із ПДВ, що склало 5616 грн., щомісячний чистий внесок - 0,8333%, щомісячний внесок в оплату послуг із ПДВ 0,5%, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065%, плата за послуги, пов'язані з видачею автомобіля за системою із ПДВ - 3%. (а.с.5).

В додатком №2 до угоди вказано, що учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, такий учасник користується пріоритетом в отриманні автомобіля перед іншими учасниками в групі. Відповідно до п.п.4.1, 4.4 додатку №2 учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даною угодою, отримує автомобіль через механізми: надання права на отримання автомобіля через механізми накопичення внесків (визначений в ст. 5 цього додатку); пропозиції авансових внесків (визначений в ст. 6 цього додатку) (а.с.6, 7) .

20.06.2011 позивачем на рахунок відповідача було сплачено вступний внесок в розмірі 10290,80 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.9). За період з 13.07.2011 по 18.03.2013 позивачем на рахунок відповідача щомісячними платежами сплачено 36088,65 грн., що стверджується наданими квитанціями (а.с.10 -29).

ТОВ «Авто Просто» зареєстроване відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, що видане 19.01.2012 (а.с.45), має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах від 15.01.2013 (а.с.46).

Таким чином за змістом угоди та додатків до неї випливає, що виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що: клієнт сплачує передбачені угодою кошти, а ТОВ «Авто Просто» формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання автомобіля; клієнт одержує автомобіль відповідно до механізмів надання права на отримання автомобіля через механізми накопичення внесків або пропозиції авансових внесків; визначення учасника, якому надається право на автомобіль здійснюється відповідачем на власний розсуд під час щомісячного асигнаційного акту; право на отримання автомобіля мають не всі учасники системи, а тільки ті, які мають найбільшу загальну кількість балів або учасник, який пропонує найбільшу кількість авансових внесків у групі. Оспорювана позивачем угода не містить строків (термінів) отримання учасником системи автомобіля навіть після повної оплати його вартості, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору. При розірванні угоди, поверненню учаснику підлягають лише чисті внески за умов, вказаних у статті 13 (п.13.1 додатку №2) із вирахуванням відступного за відмову від угоди, у розмірі двох цілих чистих внесків (п.13.3 додатку№2 до угоди) (а.с.8).

Встановлені правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Просто Авто» регулюються ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів», у редакції, що діяли на момент вчинення правочину.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, вказаний Закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Авто Просто» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи Авто Так, суд вважає, що встановлена діяльність ТОВ «Авто Просто» з реалізації системи Авто Так є такою, що вводить споживача в оману.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 7 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

За змістом ст. 216 ЦК України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК.

Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Таким чином, оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів» установив недійсність угоди № 362269 від 18.07.2011 із додатком №1 та додатком №2, що є її невід'ємними частинами в момент його вчинення, як такий, що здійснений із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, даний правочин є нікчемним в силу закону, а отже позовна вимога про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 сплачених ним внесків із моменту укладення договору та підтверджених документально на загальну суму 36088,65 грн. підлягає задоволенню.

Даний висновок суду повністю відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, що висловлені судовими палатами у цивільних справах №6-35цс12 від 23.05.2012 та №6-161цс12 від 16.01.2013 в порядку перегляду ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та є обов'язковими для застосування всіма судами України відповідно до ст. 360-7 ЦПК України.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність правових підстав застосування ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки на його думку застосуванню підлягають норми ЗУ «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» №3462 від 02.06.2011, який набув чинності 08.01.2012, та Розпорядження №1676 від 09.10.2012 Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», яке набуло чинності 12.11.2012, як прийняті пізніше, оскільки нікчемність правочину встановлюється в момент його укладання, а вказані відповідачем норми закону почали діяти лише з 12.11.2012 та 08.01.2012, а надана суду ліцензія видана 15.01.2013 року. Відповідачем не спростовано доводів позивача, належних доказів на підтвердження своїх заперечень не надано.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений відповідно до п.7 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ст.ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009, керуючись ст.ст. 3, 4, 6, 8, 10, 11, 15, 57-61, 88, 110, 208, 209, 212-215, 360-7, 224, 225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (вул. Воровського 24, корпус 1, 3-й поверх, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 35509011) на користь ОСОБА_1 суму коштів в розмірі 46379 (сорок шість тисяч триста сімдесят дев'ять)грн. 45 коп., сплачених за нікчемним правочином - угодою №362269 від 20.06.2011.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (вул. Воровського 24, корпус 1, 3-й поверх, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 35509011) на користь держави судовий збір в розмірі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 80 коп., банк одержувач коштів УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринці (м. Жмеринка) 22030001, код ЄДРПОУ 37755173 рахунок отримувача 31211206700006).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний