Постанова № 33461658, 13.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2013 року № 826/10588/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Остринській М., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиєво-Святошинської районної державної адміністрації до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області проскасування постанов, зобов'язання вчинити дії,

за участю представників:

від позивача: Журавльов В.М.

від відповідача: Гопцій Р.О.

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно винесені постанови про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду, оскільки позивачем повністю виконане судове рішення, про що останній повідомив відповідача. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд: скасувати постанову про накладення штрафу від 04.03.2013 року, постанову про накладення штрафу від 04.04.2013 року, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2013 року; зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження ВП № 36508464 відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 09.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду 17.07.2013 року. одночасно вказаною ухвалою судом витребувані у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 36508464.

17.07.2013 року розгляд справи судом відкладений на 29.07.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням останнім витребуваних судом доказів. Відповідача повторно зобов'язано подати до суду копії матеріалів виконавчого провадження.

29.07.2013 року розгляд справи судом відкладений на 12.08.2013 року у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням останнім витребуваних судом доказів. Відповідача втретє зобов'язано подати до суду копії матеріалів виконавчого провадження.

В судовому засіданні 12.08.2013 року представник відповідача проти позову заперечив. В судовому засіданні оголошена перерва в судовому розгляді до 13.08.2013 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Постановою від 12.02.2013 року ВП № 36508464 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-8991/11/2670 виданого 10.09.2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 27.07.2010 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 92 площею 0,06 га в Садовому товаристві «Автомобіліст», яка розташована в адміністративних межах Тарасівської сільської ради відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України з прийняттям рішення у формі, передбаченій чинним законодавством України з урахуванням висновків суду.

Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження отримана позивачем 20.02.2013 року, що підтверджується штампом Києво-Святошинської РДА про отримання вхідної кореспонденції, який міститься на супровідному листі про направлення постанови, копія якого наявна в матеріалах справи.

Листом від 28.02.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач повідомив державного виконавця про повне виконання судового рішення. Одночасно до листа додана відповідь, надана ОСОБА_3 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією. Зазначені листи направлені позивачем державному виконавцю поштою, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

04.03.2013 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу, якою останній за невиконання рішення суду, постановив накласти на позивача штраф в розмірі 680,00 грн.

04.04.2013 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу, в якій зазначено, що станом на 04.04.2013 року рішення суду боржником не виконане, штраф в розмірі 680,00 грн. не сплачений, інформації про причини невиконання судового рішення не надано. У зв'язку з наведеним, постановлено накласти на позивача штраф в розмірі 1360,00 грн.

Одночасно, постановою від 04.04.2013 року виконавче провадження ВП № 36508464 закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону «Про виконавче провадження».

Позивач просить суд скасувати постанови про накладення штрафу від 04.03.2013 року, постанову про накладення штрафу від 04.04.2013 року та постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2013 року.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 89 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Тобто, штраф накладається на боржника тільки в разі невиконання ним рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішення суду було виконано позивачем 28.02.2013 року, про що в той же день було повідомлено державного виконавця.

Отже, станом на день винесення постанови про накладення штрафу від 04.03.2013 року, рішення було виконане, а тому суд доходить висновку, що державним виконавцем безпідставно винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу від 04.03.2013 року.

За таких обставин, суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу від 04.03.2013 року прийнята державним виконавцем необґрунтовано, безпідставно, а тому позовні вимоги про скасування зазначеної постанови підлягають задоволенню.

З цих же підстав підлягає скасуванню і постанова про накладення штрафу від 04.04.2013 року, оскільки, як вже зазначалось вище, рішення суду було виконане боржником у встановлений для добровільного виконання строк (протягом 7 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження).

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржувані постанови про накладення штрафу від 04.03.2013 року та від 04.04.2013 року позивачем не отримані. Доказів направлення позивачу зазначених постанов відповідачем не надано.

Позивач просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2013 року.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 04.04.2013 року, виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону (якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав).

Тобто, закінчуючи виконавче провадження, державний виконавець виходив з того, що рішення суду боржником не виконане та не повідомлено державного виконавця про причини невиконання судового рішення.

Проте, такі висновки державного виконавця не відповідають дійсності, оскільки, як вже зазначалось вище, рішення суду виконане позивачем ще в лютому 2013 року, про що державного виконавця було повідомлено листом від 28.02.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи разом з доказами направлення державному виконавцю повідомлення про виконання судового рішення.

Таким чином, закінчуючи виконавче провадження відповідно до п.11 ч.1 ст.49 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для винесення такої постанови, а тому позовні вимоги про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.04.2013 року підлягають задоволенню.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження ВП № 36508464 відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону «Про виконавче провадження».

Закінчення виконавчого провадження є дискреційними повноваженнями відповідача. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

З огляду на наведене, позовна вимога про зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження ВП № 36508464 відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону «Про виконавче провадження» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 36508464 від 04.03.2013 року.

Скасувати постанову про накладення штрафу ВП № 36508464 від 04.04.2013 року.

Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 36508464 від 04.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області 25 (двадцять п'ять) грн. 81 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку і у строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 20.08.2013 року.