Постанова № 33461537, 04.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2841/13-а

04 вересня 2013 року 09год. 40хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 року за №0002031700 та №0002021700.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні та обґрунтовані наступним.

Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена виїзна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП "МКМ- СЕРВІС" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 липня 2013 року №40/1742-НОМЕР_3.

На підставі даного акту 31 липня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення:

- №0002021700 про донарахування позивачу 8027,25 грн. податку на доходи фізичних осіб за основним платежем та 4013,63 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0002031700 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 10703,00 грн.

Загальна сума донарахованих податкових зобов'язань становить 22743,88 грн.

Вказує, що не погоджується з правомірністю винесених податкових повідомлень - рішень, з наступних підстав.

10 січня 2011 року між ФОП ОСОБА_4 та ПП "МКМ-СЕРВІС" укладено Договір купівлі-продажу. На виконання умов даного договору ПП "МКМ-СЕРВІС" передано позивачу канцелярські товари, папір та термоетикетку на суму 64218,00 грн. в т.ч. ПДВ 10703,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН1-170014 від 17 січня 2011 року.

Позивач згідно платіжного доручення №272 від 17 січня 2011 року перерахував ПП "МКМ-СЕРВІС" кошти за отриманий товар в розмірі 64218,00 грн.

ПП "МКМ-СЕРВІС" виписано податкову накладну №117022 від 17 січня 2011 року.

На підставі зазначених документів позивач до складу валових витрат відніс витрати в сумі 53515,00 грн. та включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 10703,00 грн.

При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини ПП "МКМ-СЕРВІС", мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зазначає, що податковим органом в акті перевірки не наведено доказів, що свідчили б про факти порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання Позивачем та ТОВ "МКМ-СЕРВІС" правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечливої інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ФОП ОСОБА_4 чи її контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Крім того, вказує, що під час проведення перевірки податковий орган прийшов до висновку, що Позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "МКМ-СЕРВІС".

Однак, ФОП ОСОБА_4 для перевірки податковому органу було надано: договори купівлі-продажу, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які підтверджують факт продажу товару ПП "МКМ-СЕРВІС" на користь позивача та факт повної оплати позивачем поставленого товару.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що в ході проведення перевірки позивача було встановлено, що внаслідок невірного визначення валового доходу та валових витрат було допущено заниження оподатковуваного доходу у поданих до ОДПІ деклараціях про доходи за 2011 рік на 30043,27 грн. було всановлено порушення ст. 177.2 Податкового кодексу України та прийняте податкове повідомлення - рішення.

За результатами перевірки донарахована сума податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік становить 8027,25 грн.

Порушено п. 177.1, п. 177.4 ст. 177, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті завищення витрат за 2011 рік на 53515,00 грн., занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік на 8027,25 грн.

Крім того, зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що податковий кредит, який включений до податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року сформований на підставі нікчемного правочину, відповідно до п. 198.1, п. 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підлягає коригуванню (зменшенню) за січень 2011 року на 10703,00 грн.

Відповідно фінансова-господарські операції між ФОП ОСОБА_4 та ПП "МКМ-СЕРВІС" проводились з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки ці операції проводились тільки для того, щоб зменшити оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_4 шляхом перерахування грошових коштів в рахунок сплати за послуги, які фактично немає можливості підтвердити в зв'язку з відсутністю у контрагента діяльності.

Зазначає, що несплачений ФОП ОСОБА_4 податок внаслідок невірного формування валових доходів, валових витрат, податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту та зобов'язання є дохідною частиною державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене податкові повідомлення - рішення від 31.07.2013 року за за №0002031700 та №0002021700 прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа - підприємець Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області 01.11.2005 року (Т1 а.с.35,36) та згідно свідоцтва № НОМЕР_4 від 10.07.2007 року є платником податку на додану вартість (Т1 а.с.37).

В період з 04.07.2013 року по 10.07.2013 року Здолбунівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління міндоходів у Рівненській області проводилась позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП "МКМ- СЕРВІС" код 35383180 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.07.2013 року за №40/1742-НОМЕР_3 (Т1 а.с.9-15).

Згідно висновків акта перевірки перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.1, п. 177.4 ст. 177, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті завищення витрат за 2011 рік на 53515,00 грн., занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік на 8027,25 грн.;

- п. 198.1, п. 198.4, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підлягає коригуванню (зменшенню) податковий кредит за січень 2011 року на 10703,00 грн.

31.07.2013 року на підставі акту перевірки №40/1742-НОМЕР_3 від 17.07.2013 року контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0002021700, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 12040,88 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 8027,25 грн.та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4013,63 грн. (Т1 а.с.8);

- №0002031700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10703,00 грн. (Т1 а.с.7).

Висновки відповідача, відображені в акті перевірки які ґрунтуються на твердженнях про безтоварність господарських операцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з ПП "МКМ- СЕРВІС" суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Відповідно до пп. 177.1 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 статті 167 розділу ІV цього Кодексу встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 розділу ІV Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

При цьому, пунктом 177.3 статті 177 розділу ІV Податкового кодексу України передбачено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 177.4 статті 177 розділу ІV Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених норм, випливає, що вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, яка передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, кореспондує з положеннями розділів ІV, V Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування фізичними особами-підприємцями доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, для вирішення питання правомірності/неправомірності визначення позивачем об'єктів оподаткування податком з доходів фізичних осіб та податком на додану вартість суду належить дослідити обставини реальності здійснення цим платником податків господарських операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку.

Так, 10.01.2011 року між ПП "МКМ-СЕРВІС" (Продавець) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого стала поставка товару - канцелярські товари, папір та термоетикетку. Сторонами обумовлено, що Продавець поставляє товар в асортименті, кількості, по цінах та в терміни погоджені з Покупцем згідно договору купівлі-продажу та додатку №1 до договору, а Покупець приймає товар та оплачує його на умовах даного договору (Т1 а.с.16-18).

На виконання умов вказаного договору ПП "МКМ-СЕРВІС" передано у власність фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 товар (канцелярські товари, папір та термоетикетку) на суму з ПДВ 64218,00 грн. (ПДВ 10703,00 грн.), що підтверджується: підписаною сторонами видатковою накладною від 17.01.2011 року № РН1-170014 та виписаною продавцем для покупця податковою накладною від 17.01.2011 року № 117022 (Т1 а.с.19-22).

Оплата фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вартості товару здійснена в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2011 року № 272 на суму 64218,00 грн., випискою з банківського рахунку за 17.01.2011 року (Т1 а.с.23).

Крім документів, що підтверджуються факт здійснення господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 і ПП "МКМ-СЕРВІС", позивачем надано документи на підтвердження наявності виробничих та складських приміщень.

Договір суборенди нерухомого майна від 01.07.2010 року, що укладений між ТОВ "Рівнекопсервіс" (Орендар) та ФОП ОСОБА_4 (Суборендар), предметом якого є оренда нежитлового приміщення на першому поверсі загальною площею 136 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення господарської діяльності суборендаря (Т2 а.с.34-36). Вказане нежитлове приміщення передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на підставі акту приймання - передачі від 01.07.2010 року (Т2 а.с.37).

Договір найму приміщення від 01.03.2011 року, що укладений між ТОВ Виробнича фірма "ЧІП" (Наймодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Наймач), предметом якого є передача Наймодавцем Наймачеві у строкове платне користування офісних приміщень загальною площею 70 кв.м. та виробничих приміщень загальною площею 136 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення ділового офісу, виробничих та складських приміщень Наймача (Т2 а.с.38-43).

Придбаний у ПП "МКМ-СЕРВІС" товар позивачем був використаний у своїй господарській діяльності шляхом реалізації його іншим суб'єктам господарювання за видатковими накладними Т1 а.с.: 38, 40, 42, 44, 46, 48, 51, 53, 55, 59, 62, 65, 68, 70, 72, 74, 76, 79, 82, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 109, 113, 116, 119, 121-122, 127-129, 134, 138, 141, 144, 147, 152, 159, 162, 165, 168, 170, 175, 179, 182, 186, 189, 193, 197, 201, 205, 208, 211, 213, 215, 218, 220, 222, 225, 227, 230, 233-234, 237, 240, 243, 245, 247, 250.

За вказаними господарськими операціями було видано податкові накладні Т1 а.с.: 39, 41, 43, 45, 47, 49, 52, 54, 56, 60, 63, 66, 69, 71, 73, 75, 77, 80, 83, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106-107, 111, 115, 117, 120, 123-124, 130-132, 136, 139, 142, 145, 148-149, 154, 160, 163, 166, 169, 172-173, 177, 180, 183-184, 187, 190-191, 195, 198, 203, 207, 209, 212, 214, 216, 219, 221, 223, 226, 228, 231, 235-236, 238, 241, 244, 246, 248, 251.

Отримання товару відбувалося за довіреністями Т1 а.с.: 110, 114, 135, 153, 171, 176, 194, 199, 202, 204.

В свою чергу, контрагенти - покупці розраховувались з ФОП ОСОБА_4 за поставлений товар, згідно платіжних доручень Т1 а.с.: 48, 50, 55, 57, 58, 62, 64, 67, 70, 78, 81, 87, 91, 95, 97, 101, 103, 108, 112, 116, 125, 126, 133, 137, 140, 143, 146, 150, 151, 156-158, 161, 164, 167, 174, 178, 181, 185, 188, 192, 196, 200, 204, 208, 210, 213, 215, 217, 220, 222, 224, 227, 229, 232, 237, 239, 242, 245, 247, 249.

Таким чином, господарські операції між ФОП ОСОБА_4 та ПП "МКМ-СЕРВІС" були здійснені в межах господарської діяльності контрагентів, сторони переслідували мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану.

Надані позивачем документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ПП "МКМ-СЕРВІС" та їх подальшої реалізації є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом. Придбання товарів також підтверджено податковою накладною, виписаною ПП "МКМ-СЕРВІС", яка оформлена останнім у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Тому, суд приходить до висновку щодо реальності господарських операцій ФОП ОСОБА_4 з контрагентом ПП "МКМ-СЕРВІС" та відповідно щодо правомірності формування на підставі вказаних господарських операцій даних податкового обліку позивача.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП "МКМ-СЕРВІС" без мети настання реальних наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Стаття 234 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентом ПП "МКМ-СЕРВІС".

В силу положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду справи по суті, вирок по кримінальній справі відсутній суд вважає, що висновки органу державної податкової служби про нікчемність правочинів вчинених між позивачем та контрагентом ПП "МКМ-СЕРВІС" є передчасними.

Крім того, основою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та ПП "МКМ-СЕРВІС" слугував, в тому числі, акт №238/22-40/35383180 від 03.07.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "МКМ-СЕРВІС", а також акт № 1649/23-209/35383180 від 23.06.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП "МКМ-СЕРВІС", з питань правильності і своєчасності сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.04.2008 року по 16.06.2011 року.

Відповідно до висновків акту № 1649/23-209/35383180 від 23.06.2011 року зафіксовані наступні порушення, а саме: правочини ПП "МКМ-СЕРВІС" мають ознаки нікчемності та є нікчемні в силу припису закону; правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинено удавно з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Суд також не бере до уваги такі покликання відповідача.

По-перше, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. Тому, твердження щодо непідтвердження реальності господарських операцій контрагента позивача не можуть бути підставою для аналогічних висновків щодо позивача.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України від №436-IV 16.01.2003 року, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Крім того, положеннями Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року передбачено виконання робіт на основі цивільно-правових договорів. Тому, обставини відсутності трудових та виробничо-промислових потужностей у підприємства ще не можуть бути доказом нездатності контрагента виконати взяті на себе зобов'язання по наданню послуг, виконанню робіт чи продажу товару.

По-третє, наявність у контрагента позивача на момент здійснення господарських операцій з позивачем реєстрації платником податку на додану вартість підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію ПП "МКМ-СЕРВІС" платником податку на додану вартість № 100295428 від 30.07.2010 року (Т1 а.с.27) та даними з офіційного Інтернет-сайту Державної податкової служби "http//sts.gov.ua.anulir".

Тому, висновки органу доходів і зборів щодо відсутності у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності на момент здійснення господарських операцій з позивачем є безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірних податкових повідомлень-рішень не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, податкові повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Рівненській області від 31.07.2013 року за №0002031700 та №0002021700 визнати протиправним та скасувати повністю.

В силу положень ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Рівненській області № 0002031700 від 31.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Рівненській області № 0002021700 від 31.07.2013 року.

Присудити на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 227,43 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.