Постанова № 33461092, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2013 року 14:56 № 826/12389/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 № 0004852208 та № 0004862208, за участі представників сторін:

представник позивача Дубінін М.П.;

представник відповідача Ткачук Т.О.;

свідок-1 не прибув;

свідок-2 не прибув,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 № 0004852208 та № 0004862208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12389/13-а.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва (далі відповідач) було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Клен-Н» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Соло-25» (ЄДРПОУ 30399950), приватним підприємством «Унісон дизайн» (ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «СВН Антарекс» (ЄДРПОУ 36124253), ТОВ «Транспорт-експрес» (ЄДРПОУ 35745362), ТОВ «Трейдтех» (ЄДРПОУ 38123948), ТОВ «Магреб Україна» (ЄДРПОУ 36282249), ТОВ «Торгова компанія «Смарт» (ЄДРПОУ 33751018) за період з 01.01.2012 по 31.12.12 р., за результатами якої складено Акт № 180/22.7/32485229 від 27.06.2013 р. (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, порушення позивачем:

1. п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 42 891 грн., в т.ч.:

за травень 2012 р. - 21 367 грн.

за червень 2012 р. - 21 524 грн.

2. пп. 139.1.9 п 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 45035,00 грн. (1 півріччя 2012 р.).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0004852208 від 15.07.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54614 грн., в тому числі 42891 грн. основного платежу та 10723 грн. штрафних фінансових санкцій;

- податкове повідомлення-рішення № 0004862208 від 15.07.2013 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 56294 грн., в тому числі 45035 грн. основного платежу та 11259 грн. штрафних фінансових санкцій;

Прийняття зазначеного рішення мотивовано наступним.

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Соло-25», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Магреб Україна» включено ПДВ 42 890,93 грн. в т.ч.:

по ТОВ «Соло-25» - за травень 2012 р. ПДВ 21367,21 грн.

по ТОВ «Трейдтех» - за червень 2012 року ПДВ 7872,72 грн.

по ТОВ «Магреб Україна» за червень 2012 року ПДВ 13651 грн.

Перевіркою встановлено по спірним контрагентам наступне.

ТОВ «Соло-25» 01.08.2012 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з відсутністю за місцем знаходження. Стан платника - 3 - прийнято рішення про припинення та розпочато ліквідаційну процедуру.

Між позивачем та ТОВ «Соло-25 було укладено договір купівлі-продажу товарів.

Згідно протоколу допиту директора ТОВ «Соло-25» ОСОБА_1 встановлено, що останній господарську діяльність від імені даного товариства не здійснював, жодних договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів прийому-передачі - не підписував, та не подавав звітності.

ТОВ «Трейдтех» 28.09.2012 анульовано свідоцтво платника ПДВ, у зв'язку з ліквідацією підприємства за власним бажанням. Стан платника - 8 - внесено запис про відсутність за місцем знаходження. ТОВ «Трейдтех» надавало позивачу ніби-то логістично-складські послуги на підставі договору.

Згідно пояснень директора ТОВ «Трейдтех» ОСОБА_2 встановлено, що остання господарську діяльність від імені даного товариства не здійснювала, жодних бухгалтерських документів - не підписувала, та не подавала звітності.

Між ТОВ «Магреб-Україна» на позивачем реалізація товару здійснювалась на підставі рахунків-фактів, без укладання письмового договору.

ТОВ «Магреб-Україна» анульовано 30.08.2012 свідоцтво платника ПДВ та внесено запис про відсутність за місцем знаходження.

Згідно акту від 02.08.2012 р. «Про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «Магреб-Україна» встановлено відсутність у даного підприємства майна, матеріальних ресурсів, необхідних для операцій купівлі-продажу. Також відсутні трудові ресурси, основні фонди, транспортні засоби, складські приміщення. Зроблено висновок, що операції з купівлі-продажу ТОВ «Магреб-Україна» не спричиняють настання правових наслідків.

Згідно інформації ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, здійснити опитування посадових осіб ТОВ «Магреб-Україна» та встановити фактичне їх місце знаходження не виявляється можливим.

Отже договори відповідно до п.п. 1,2 ст. 215, п.п 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і згідно ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Викликані в якості свідків директори контрагентів позивача в судове засідання не прибули.

Господарські операції між ТОВ «Клен-Н» та ТОВ «Соло-25», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Магреб Україна» не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Оскільки за результатами перевірки було встановлено, що товари не придбавались та не продавались, логістично-складські послуги не надавались, відтак відповідачем було сформульовано висновок про безпідставне віднесення позивачем сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних ТОВ «Соло-25», ТОВ «Трейдтех», ТОВ «Магреб Україна до складу податкового кредиту та заниження податку на прибуток, внаслідок завищення валових витрат, до яких включено суми по нереальним господарським операціям.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Клен-Н" включено до складу витрат суми сформовані за рахунок ТОВ "Соло-25", ТОВ "Трейдтех", ТОВ "Магреб Україна" у розмірі 214 454,65 грн., в т.ч. по періодах: II кв. 2012 року-214 454,65 грн.

П.п 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

П.п 14 1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, право на формування витрат у платника податку виникає лише за умови фактичного придбання, зокрема, товарів (робіт, послуг), витрати з придбання яких відносяться до складу витрат та підтверджуються первинними документами, тобто документами, які складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, враховуючи пояснення гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, акт від 29.12.12 №1647/7/22-207, та враховуючи вимоги норм законодавчих актів, первинні документи укладені між ТОВ "КЛЕН-Н" та ТОВ "Соло-25", ТОВ "Трейдтех", ТОВ "Магреб Україна" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ "КЛЕН-Н" до складу витрат вартості придбання ТМЦ від зазначених контрагентів.

Враховуючи викладене в п. 3.1 даного акту перевірки та вищевикладене в п. 3.2 даного акту, "КЛЕН-Н" порушено пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого ; Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві і України 05.06.1995р. за №168/704 та ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський: облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), в результаті завищено витрати на загальну суму 214 454,65 грн. що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 45 035,00 грн. в т.ч. по періодах:

І півріччя 2012 року - 45 035,00 грн.

9 міс 2012 року-45 035,00 грн.

2012 рік-45 035,00 грн.

Крім цього, оскільки з пояснень директорів ТОВ «Соло-25» та ТОВ «Трейдтех» вбачається, що підписи, виконані від їх імені на договорах, накладних та усіх інших документах виконані іншими особами

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Соло-25", ТОВ "Трейдтех" з ТОВ «Клен-Н» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ «Клен-Н» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості товарів, оформлених як придбані у ТОВ "Соло-25" та ТОВ "Трейдтех».

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом не отримано належних доказів надання ТОВ "Соло-25", ТОВ "Трейдтех» та ТОВ «Магреб Україна» відповідних послуг, товарів позивачу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Отже, суд дійшов до висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично послуги, товари ТОВ "Соло-25", ТОВ "Трейдтех» та ТОВ «Магреб Україна» позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності позивача.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем на підтвердження спірних операцій податкові накладні та договори підписані невстановленими особами, надані документи із назвами «товарно-транспортні накладні» по суті є видатковими накладними, а не товарно-транспортними та підписані також невстановленими особами, оскільки біля підписів відсутні прізвища або посади осіб, що їх підписували, як і на рахунках фактурах та видаткових накладних

Відсутність доказів придбання та продажу товарів, отримання логістично-складських послуг позивачем, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат, з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача та формування валових витрат.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.), ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 р. у справі № 2а-18977/11/2670 (головуючий Лічевецький І.О., судді Грищенко Т.М., Аліменка В.О.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відтак, оскаржувані податкові-повідомлення рішення є обґрунтованими та відповідають чинному законодавства, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-Н" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова