Постанова № 33461061, 05.09.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3230/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року 10:20м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріРепецькій І. Ю. за участі: представника відповідачаЛущевської О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Військова частина А2502 про визнання дій протиправними та стягненння грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини А 2502, в якому, посилаючись на неправомірність дій відповідача просить визнати дії Міністерства оборони України в особі військової частини А2502 незаконними та стягнути з Військової частини А 2502 на його користь грошову компенсацію за належне до видачі речове майно на загальну суму 3089,28 грн. Також позивач просить стягнути з Військової частини А 2502 витрати на сплату судового збору в розмірі 51 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 вказував, що при проходженні військової служби він перебував на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не отримав, а тому, оскільки він виключений зі списків особового складу і речового майна не потребує, то відповідно до довідки Військової частини А-2502 просить стягнути грошову компенсацію за таке майно в сумі 3089,28грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, 02.09.2013 р. надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в зв'язку з чим просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та додані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2009р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009р., позовні вимоги задоволено: визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невидане речове майно; стягнуто з відповідача на користь позивача 3089,28 грн. грошової компенсації замість не отриманого речового майна.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати й прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

04.07.2013 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України по даному спору касаційну скаргу Військової частини А 2502 задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інспекції. Підставою для скасування рішень стало те, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір у даній справі, не з'ясували та не дослідили, в які саме періоди позивач не отримував речове майно, про грошову компенсацію якого він порушує питання.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом на посаді водія-машиніста скрепера інженерно-аеродромного взводу інженерно-аеродромної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення і був звільнений відповідно до наказу командира Військової частини А-2502 за №144 від 02.09.2008р. в запас відповідно до п.85 пп. «а» Положення про проходження військової служби солдатами (матросами), сержантами та старшинами Збройних Сил України після закінчення строку контракту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року №1459-ІІІ дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна було призупинено.

Проте, вищевказаний Закон України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року №1459-ІІІ набув чинності з 11 березня 2000 року, а тому може бути відшкодована заборгованість з грошової компенсації за не отримане речове майно, що виникла до дати набрання чинності вказаним Законом, тобто до 10 березня 2000 року.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03 листопада 2006 року №328-V Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено статтею 9-1, відповідно до якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 статті 9-1 зазначеного Закону передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року дію пункту 2 статті 9-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зупинено на 2007 рік.

Підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VІ пункт 2 статті 9-1 Закону виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є діючим та підлягає застосуванню.

З урахуванням наведеного вище та враховуючи позицію Верховного Суду України, а саме: постанова Верховного Суду України від 18.06.2013 року, позивач має право на отримання грошової компенсації за речове майно, належне до видачі позивачеві на момент його звільнення зі служби (02.09.2008 року) за періоди: з 25 серпня 1992 р. по 11 березня 2000 року (у цей час була чинною ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ) та у період з 22 травня 2008 року по 02 вересня 2008 року на підставі пункту 2 ст. 9-1 цього ж Закону, оскільки з 11 березня 2000 року дія частини 2 ст. 9 Зазначеного Закону була зупинена Законом України від 17.02.2000 року №1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".

Зі змісту наданої відповідачем довідки-розрахунку про обрахування заборгованості по невиданому речовому майну за вказаний період позивачеві не видане речове майно на загальну суму 13,10 грн.

За таких підстав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошової компенсації за не отримане речове майно підлягають задоволенню частково в сумі 13,10 грн., оскільки на момент звільнення позивача зі служби не було передбачених Законом підстав, для відмови у виплаті зазначеної компенсації.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Враховуючи той факт, що позивачем доведено неправомірність бездіяльність Військової частини А2502, суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу щодо стягнення на користь відповідача судового збору.

Решта позовних вимог, пред'явлених відповідачем не знайшли свого належного та достатнього підтвердження, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 71, 86, 99, 158, 159, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати дії Військової частини А2502 щодо невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно протиправними.

Стягнути з Військової частини А2502 на користь ОСОБА_4 13 грн. 10 коп. (тринадцять грн. 10 коп.) грошової компенсації за не отримане речове майно.

Стягнути з державного бюджету України судові витрати у розмірі 51 грн. (п'ятдесят одна.) на користь ОСОБА_4.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2013 року о 09 год. 10хв.

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк