Ухвала суду № 33460970, 16.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Кротінов В.О.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Лавицькому Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки недійсним,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся представник позивачки ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким їй було відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того, що 24 липня 2007 року ОСОБА_2 уклала з товариством кредитний договір, за яким отримала грошові кошти у сумі 57 600 доларів США під 13% річних строком на 10 років.

З метою забезпечення зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір, за яким в іпотеку банку власниками квартири ОСОБА_2 була передана трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції було встановлено, що на день підписання договору іпотеки у спірній квартирі були зареєстровані тільки повнолітні особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а малолітній син позивачки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на той час був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2, при цьому, права власності на квартиру, що була передана в іпотеку, дитина не має.

В апеляційній скарзі представник позивачки просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що на час укладання договору іпотеки позивачка ОСОБА_2 та її малолітній син фактично проживали у спірній квартирі, хоча і не були тут зареєстровані.

До того ж, позивачка є власницею 1/3 частини цієї квартири.

Заслухавши пояснення представника апелянтки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки не ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2007 року позивачка ОСОБА_2 уклала з «Укрсоцбанком» кредитний договір, за яким отримала кредитні кошти у сумі 57 600 доларів США під 13% річних з кінцевим терміном повернення коштів 15 липня 2017 року (а.с.3-6).

У той же день був укладений іпотечний договір, за яким у якості забезпечення зобов»язань позичальниці ОСОБА_2 за кредитним договором в іпотеку банку була передана квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності по 1/3 частині ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.7-9).

Оскільки позичальниця ОСОБА_2 неналежним чином виконувала свої обов»язки за кредитним договором, рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2012 року, яке набрало законної сили, з неї та її поручителя за договором поруки ОСОБА_5 була стягнута заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 1 298 124 грн. 63 коп. (а.с.10).

14 червня 2012 року приватним нотаріусом також було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відмовляючи позивачці у задоволенні її вимог про визнання договору іпотеки недійсним, суд першої інстанції підставно посилався на те, що на час укладання іпотечного договору малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований та проживав разом зі своєю матір»ю ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується відповідною довідкою житлової організації № 559 від 12 липня 2007 року (а.с.28), а у спірній квартирі, переданій в іпотеку, були зареєстровані та проживали батьки позичальниці - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_3, що також підтверджується довідкою житлової організації № 1367 від 12 липня 2007 року (а.с.26).

Більш того, при оформленні іпотечного договору нотаріусом був витребуваний висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Ленінської районної в м. Донецьку ради, з якого вбачається, що за заявою ОСОБА_2 було розглянуте питання щодо надання дозволу на укладення договору іпотеки та встановлено, що малолітній ОСОБА_6 права власності або права користування у спірній квартирі не має, він зареєстрований та проживає разом з матір»ю за іншою адресою, тому його житлові права укладанням іпотечного договору порушені не будуть (а.с.27).

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене на ретельно досліджених доказах, наданих сторонами, та відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Усі доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: