Постанова № 33460903, 27.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року справа № 823/2022/13-а

10 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Міщенка А.М. - за довіреністю, представника відповідача Кулик К.Є. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

6 червня 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося дочірнє підприємство «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» (далі - позивач) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000052301 від 14.01.2013 року та № 0000062301 від 14.01.2013 року.

Позивач вимоги обґрунтував тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та є необґрунтованими, безпідставними. Такі висновки відповідача позивач спростовує тим, що господарські відносини між підприємствами оформлені договорами, підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. На момент укладання договорів та виконання робіт підприємства-контрагенти ПП «УкрПромСпецКомплект-3», ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт» мали ліцензії для здійснення відповідної господарської діяльності, зареєстровані, як платники податків. Субпідрядні роботи підприємствами контрагентами ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт» виконані у повному обсязі та передані позивачем замовникам. Поставка товару ПП «УкрПромСпецКомплект-3» підтверджується первинними документами та фактичною його наявністю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові, зазначивши, що договори з субпідрядниками укладались виходячи з їх економічної доцільності. Позивач виконані роботи прийняв у субпідрядників та передав замовникам, які їх оплатили у повному обсязі.

Відповідач надав суду заперечення проти позову вказавши, що в ході перевірок позивача та контрагентів - ПП «УкрПромСпецКомплект-3», ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт» встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг), що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Позивачем не надано проектно-кошторисну документацію, яка є невід'ємною частиною договору субпідряду. Згідно наданих пояснень директор ТОВ «Ріп» Ільницький А.О. не підписував фінансово-господарську та звітну документацію. Відповідач зазначає, що документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а з урахуванням матеріалів перевірки позивача та підприємств контрагентів вважає, що господарські операції не здійснювалися, а тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення та вказала, що крім обставин зазначених у акті перевірки правомірність дій відповідача підтверджується документальними доказами, які знаходяться у матеріалах справи і просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Дочірнє підприємство «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро», як юридична особа, зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією 23.08.1995 року, взяте на облік державною податковою інспекцією у Черкаському районі, є платником податку на додану вартість з 28.06.1997 року, ідентифікаційний код 00132606.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дочірнього підприємства «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.12.2012 року за № 44/22-010/00132606, в якому зроблено висновок про порушення позивачем: п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 28.12.94р. № 334/94-ВР у редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 22089 грн., у тому числі за 2009 рік у сумі 2781 грн., за півріччя 2010 року на суму 6742 грн., за 2010 рік на суму 19308 грн. та п. п. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 п. 138.4 п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 137674 грн., у т. ч. за 2 квартал 2011 року на суму 23479 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 136233 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 137674 грн.; п.198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 116042 грн., у т. ч. за травень 2011 року на суму 17500 грн., червень 2011 року на суму 27550 грн., за липень 2011 року на суму 35838 грн., за серпень 2011 року на суму33709 грн., за вересень 2011 року на суму 797 грн., за листопад 2011 року на суму 648 грн.

04.01.2013 року позивач подав заперечення до акту планової виїзної перевірки від 28.12.2012 року за № 44/22-010/00132606, яке розглянуте відповідачем по суті та залишене без задоволення.

На підставі акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000052301 від 14.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 165285 грн., у тому числі за основним платежем 159763 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 5522 грн. та форми «Р» № 0000062301 від 14.01.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 133791 грн., у тому числі за основним платежем 116042 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 17749 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте податковими органами скарги залишені без задоволення, а рішення - без змін.

Згідно акту перевірки підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток, слугувало наступне.

Відповідно до документів наданих до перевірки, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт», метою яких було надання позивачу робіт та послуг.

Відповідач вважає, що позивач по взаємовідносинах з ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт» не здійснював господарської діяльності, в розумінні п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України з огляду на те, що згідно акту від 24.11.2011 року № 2440/23-04/32163147 складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задокументовано порушення ТОВ «Ріп» недодержання вимог статей Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ріп» із зазначеними в акті перевірки покупцями, у тому числі із позивачем, а згідно довідки складеної ДПІ у м. Черкаси 18.08.2011 року № 2118/23-4/34923965»Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полєм-Опт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків наведеними у додатку № 1, № 2 за травень 2011 року» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Також відповідач посилається на акт від 10.07.2012 року № 463/22-11/31489369 складений ДПІ у м. Черкаси «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «УкрПромСпецКомплект-3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.01.2011 по 27.06.2012 року», згідно якого документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з підприємствами - постачальниками та підприємствами - покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

В зв'язку з наведеним, податковий орган вказує, що позивачем в порушення Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту за податковими накладними, які не можуть підтверджувати право платника податку на податковий кредит та занижено податок на прибуток внаслідок вищевикладених фактів щодо контрагентів ТОВ «Ріп», ПП «Полєм-Опт» та ПП «УкрПромСпецКомплект-3», відповідно до первинних документів.

Зазначені обставини стали основою акту перевірки від 28.12.2012 року за № 44/22-010/00132606, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Крім того, представник відповідача, на підтвердження правомірності дій відповідача, зазначив, що на даний час СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва розслідується кримінальна справа за ч. 2 ст. 205 КК України по факту створення невстановленими особами підприємств, у тому числі і ТОВ «Ріп».

Суд вважає висновок відповідача безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності вчинених господарських операцій щодо виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт позивачем надані суду та досліджені договори підряду з ВАТ «Київсільелектро» від 28.03.2011 року № 12-сп на реконструкцію ПЛ-10 кВ ТП -953-957/5996/2316 у м. Дніпропетровськ, № 4-сп на реконструкцію ПЛ-6 кВ Л-56 від ПС «КуйбишевськаПТФ» до с. Новоіванівка Дніпропетровської області, ВАТ «Енергопостачальна компанія «Севастопольенерго» від 16.02.2011 року № 172-51/11 по заміні опор ПЛ-110 кв в м. Севастополь, ВАТ «Черкасиобленерго» від 01.09.2008 року №1129-01/12/ №31 на реконструкцію ПС 110/10 кВ «СТО», договори субпідряду з ТОВ «Ріп» від 27.05.2011 року № 11, від 29.06.2011 року № 12, від 01.08.2011 року № 14 на реконструкцію ПЛ-10 кВ ТП -953-957/5996/2316 у м. Дніпропетровськ, заміну опор ПЛ-110 кв в м. Севастополь, з ПП «Полєм-Опт» від 01.03.2011 року № 01-03/11 на реконструкцію ПЛ-6 кВ Л-56 від ПС «КуйбишевськаПТФ» до с. Новоіванівка Дніпропетровської області, від 09.03.2011 року № 09-03/11 на реконструкцію ПС 110/10 кВ «СТО», від 04.05.2011 року № 04\05/11 на демонтаж АЗС ДП «Черкаська мехколона», довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, накладна № 93 від 30.09.2011 року на отримання валу привідного БКУ-1м, податкові накладні виписані ТОВ «Ріп», ПП «Полєм-Опт» та ПП «УкрПромСпецКомплект-3».

На час здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Ріп» та ПП «Полєм-Опт» мали відповідні ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, в тому числі виконання будівельно-монтажних робіт, що були предметом договорів підряду укладених з позивачем.

Дані дозвільні документи, за поясненнями представника позивача, були надані представниками контрагентів при укладанні договорів субпідряду.

Факти розрахунку позивачем із вищепереліченими суб'єктами господарювання за поставки товару та виконані будівельні роботи не заперечувався відповідачем.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги ст. 9 Закону № 996 та п.135.2 ст. 135 ПК України щодо підтвердження здійснення господарських операцій з виконання будівельно-монтажних робіт для подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку.

Позивачем суми ПДВ включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки здійснення поставки товару та надання послуг не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суд встановив, що платник податку - позивач надав належні підтверджуючі первинні документи, які свідчать про здійснення господарських операцій і мав право на формування податкового кредиту згідно податкових декларацій та зменшення суми податку на прибуток.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача первинних документів, які надавались відповідачу при проведенні перевірки та були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність встановлення валових витрат, а також формування податкових зобов'язань з податку на прибуток та сум податкового кредиту за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами частини 2 статті 71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних рішень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби №0000052301 від 14.01.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби №0000062301 від 14.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Черкаська механізована колона» публічного акціонерного товариства «Київсільелектро» сплачений судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлено 02.09.2013 року.