Ухвала суду № 33459696, 28.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Демидова В.К.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Биліни Т.І.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції на ухвалу Харцизького міського суду від 29 березня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся представник відділу ДВС з апеляційною скаргою на ухвалу суду, якою була задоволена скарга ОСОБА_1 та скасована постанова державного виконавця про розшук майна боржника, який проводився на виконання рішення суду.

Суд першої інстанції виходив з того, що 06 серпня 2012 року державним виконавцем було відкрите виконавче провадження на виконання рішення суду про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, процентах, пені у загальній сумі 75 411 грн. 72 коп., у зв»язку з чим був покладений арешт на все майно боржників.

23 січня 2013 року був оголошений у розшук автомобіль ВАЗ, який належить боржниці ОСОБА_1. Вказаний автомобіль був тимчасово затриманий, про що складений відповідний акт від 02 березня 2013 року.

Задовольняючи вимоги заявниці, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 і не приховувала автомобіль від державних виконавців, крім того, цей автомобіль перебуває у банківській заставі, причому, банк не надавав своєї згоди на його вилучення, до того ж, ОСОБА_1 не була у встановлений законом строк повідомлена про оголошення розшуку автомобіля.

В апеляційній скарзі представник відділу ДВС просить вказану судову ухвалу скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її скарги, оскільки вважає, що ця ухвала є необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що постанова про відкриття виконавчого провадження була своєчасно направлена на адресу боржниці, одночасно їй було запропоновано виконати рішення суду у добровільному порядку.

На виконання рішення суду був покладений арешт на все майно боржниці ОСОБА_1, у тому числі, спірний автомобіль, в також оголошена заборона на його відчуження.

У відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» був оголошений розшук майна, яке зареєстроване за ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_1 у своїй скарзі на дії державного виконавця вказала, що місце свого проживання вона не міняла, тому є незмінним і місце знаходження спірного автомобіля, однак згідно довідки адресного бюро за відомим суду місцем реєстрації ОСОБА_1 вже не зареєстрована.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану судову ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити заявниці у задоволенні її скарги, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі ДВС знаходиться рішення Харцизького міського суду від 14 травня 2012 року, яким були задоволені позовні вимоги ПАТ «АСТРА Банк» та з позичальниці ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь банку було стягнуто: заборгованість за кредитним договором у сумі 67 032 грн. 48 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у сумі 266 грн. 01 коп., комісійна винагорода у сумі 3 468 грн., пеня за прострочення зобов»язання у сумі 3 927 грн. 58 коп. та судовий збір у сумі 746 грн. 65 коп., а усього: 75 411 грн. 72 коп. (а.с.9-10, 13-16).

На виконання цього рішення суду на підставі виконавчого листа від 15 червня 2012 року, виданого судом, 06 серпня 2012 року державним виконавцем було відкрите виконавче провадження (а.с.32), постановою від 20 вересня 2012 року покладений арешт на майно боржниці ОСОБА_1 - автомобіль ВАЗ 217130-114-01 - та оголошена заборона його відчуження (а.с.33).

23 січня 2013 року постановою державного виконавця був оголошений розшук цього арештованого автомобіля, при цьому, державний виконавець посилався на те, що боржниця у добровільному порядку рішення суду не виконує, транспортний засіб не надає, з»ясувати місце знаходження автомобіля державному виконавцеві не вдалось (а.с.34).

У той же день виконавче провадження було зупинене на час розшуку автомобіля боржниці (а.с.35).

З повідомлення начальника Харцизького МРЕВ, а також зі свідоцтва про реєстрацію спірного транспортного засобу вбачається, що автомобіль зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с.36, 3).

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що на день звернення до суду вона проживала у АДРЕСА_2, тоді як у кредитному договорі вказано, що вона зареєстрована у АДРЕСА_1, а фактично проживає: АДРЕСА_4 (а.с.10).

За таких обставин апеляційний суд не може прийняти довід заявниці про те, що місце свого проживання вона не змінювала, оскільки за адресами, вказаними у кредитному договорі, тобто відомими кредитору, суду та виконавчий службі, ОСОБА_1 фактично не проживає, що підтверджується її заявою, з якою вона звернулась до суду.

З кредитного договору, укладеного 27 квітня 2011 року між позичальницею ОСОБА_1 та ПАТ «АСТРА Банк», вбачається, що споживчий кредит у сумі 69 360 грн. був виданий ОСОБА_1 для придбання саме спірного автомобіля - ВАЗ 217130-114-01.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вказав, що дії державного виконавця є неправомірними ще й через те, що державний виконавець не врахував той факт, що цей автомобіль перебуває у банківській заставі.

Дійсно, автомобіль перебуває у заставі, однак того банку, який видав споживчий кредит на його придбання і за позовом якого була стягнута заборгованість за кредитним договором - ПАТ «АСТРА Банк».

Більш того, із заяви представника «АСТРА Банку» на адресу керівника ВДВС № 92-11/21б від 24 березня 2012 року про направлення виконавчого листа на виконання рішення Харцизького міського суду від 14 травня 2012 року вбачається, що банк просив відкрити виконавче провадження, покласти арешт на все майно боржниці ОСОБА_1, а також вжити заходів щодо опису та вилучення у боржниці заставного та іншого майна.

За таких обставин апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції і в цій частині рішення.

В апеляційному суді ОСОБА_1 пояснила, що вона заперечує не проти покладання арешту на її автомобіль, а проти оголошення його у розшук.

Натомість в апеляційному суді представник відділу ДВС пояснив, що постанова про розшук автомобіля закрита, оскільки автомобіль був знайдений та переданий на зберігання ОСОБА_1.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що дії державного виконавця щодо виконання рішення Харцизького міського суду від 14 травня 2012 року, яким з позичальниці ОСОБА_1 і поручителя ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «АСТРА Банк» було стягнуто 75 411 грн. 72 коп., відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 немає.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану судову ухвалу скасувати та відмовити заявниці ОСОБА_1 у задоволенні її скарги на дії державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 312, 314, 315, 387 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Харцизького міського суду від 29 березня 2013 року скасувати.

ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: